П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/287/19
Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Вербицької Н.В.
- Кравченка К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
12.02.2019 р. ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, в якій просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненаданні припису від 07.11.2018 р. № 516-ДК/0252/Пр/03/01/-18 і розрахунку розміру шкоди на суму 8718,56 грн. та зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Херсонській області надати вказані документи.
18.03.2019 р. від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі та про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених судових витрат, а саме: за надання правничої допомоги в сумі 4000 грн., по сплаті судового збору - 768,40 грн.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач вказував, що відповідач разом з відзивом надав ОСОБА_1 копії припису від 07.11.2018 р. № 516-ДК/0252/Пр/03/01/-18 та розрахунок розміру шкоди на суму 8718,56 грн., чим задовольнив позовні вимоги.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року заяву представника позивача задоволено частково. Закрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (73036, м.Херсон, вул.Університетська, 136-а, код ЄДРПОУ 39766281) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. Роз'яснено позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу і ухвалення нового рішення в цій частині про розподіл судових витрат. Апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.
Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так судом першої інстанції встановлено, що із заяви про закриття провадження у справі, позивач відмовляється від позову, оскільки ГУ Держгеокадастру у Херсонській області задоволено позовні вимоги, тобто 06.03.2019 р. на адресу ОСОБА_1 надіслано копії припису від 07.11.2018 р. № 516-ДК/0252/Пр/03/01/-18 та розрахунок розміру шкоди на суму 8718,56 грн.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн., оскільки підставою для відмови від позову стало задоволення відповідачем позовних вимог ОСОБА_1 після відкриття провадження у справі.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначив,що позивачем 05.03.2019 р. до суду надано: 1) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; 2) договір про надання правничої допомоги від 20.11.2018 р. № 53; 3) протокол погодження розміру гонорару і умов його виплати від 09.02.2019 р. № 4, згідно з яким визначено розмір гонорару за надання правничої допомоги, пов'язаної зі складанням позовної заяви і участі у розгляді справи про визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, в сумі 4000 грн.; 4) квитанцію до прибуткового касового ордеру від 09.02.2019 р. № 47 про сплату 4000 грн.
Однак вказані документи не є належним підтвердженням понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 4000 грн., так як не підтверджені допустимими та достовірними доказами.
Також позивачем 05.03.2019 р. надано детальний опис виконаних адвокатом робіт, однак до нього не долучено акт виконаних робіт, калькуляції ціни кожної із послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд вважав заяву в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн. необґрунтованою, а тому відмовив в задоволенні в цій частині.
Вирішуючи дану справу в апеляційному провадженні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Згідно з ч. 5, 7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів зазначає, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
На підтвердження факту надання правової допомоги, представником позивача, до суду надано: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; договір про надання правничої допомоги від 20.11.2018 р. № 53; протокол погодження розміру гонорару і умов його виплати від 09.02.2019 р. № 4, згідно з яким визначено розмір гонорару за надання правничої допомоги, пов'язаної зі складанням позовної заяви і участі у розгляді справи про визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Херсонській області, в сумі 4000 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордеру від 09.02.2019 р. № 47 про сплату 4000 грн.
Відповідно до вищевказаних документів клієнт (позивач у справі) отримав правову допомогу у формі складання позовної заяви і участі у розгляді судом справи про визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Херсонській області
Жодного посилання на адміністративну справу в межах якої надавалася правова допомога, документи не містять.
Крім цього, колегія суддів зазначає, що квитанція до прибуткового касового ордеру від 09.02.2019 р. № 47 не містять жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати на відшкодування правничої допомоги.
Тобто вказані документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу саме в даній адміністративній справі № 540/287/19.
Такий висновок апеляційного суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2019 року у справі №716/155/17.
Крім того, до витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, включено участь адвоката у судовому засіданні, однак, позивачем не надано суду доказів щодо понесення таких витрат, а також щодо часу, затраченого адвокатом у судовому засіданні.
Враховуючи те, що наданими документами витрати на професійну правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних висновків щодо відмови у задоволенні вимог стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу.
За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що рішення підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя Джабурія О.В.
Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.