П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
06 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/354/19
Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді -Кравченка К.В.,
судді -Джабурія О.В.,
судді -Вербицької Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов,-
В січні 2019 року Головне УПФ України в Одеській області (надалі - позивач, ГУПФ) звернулось до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (надалі - відповідач, ДВС), в якому просило скасувати постанови від 27.12.2018 року ВП №57973571 про відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення виконавчого збору та від 27.12.2018 року ВП №57973571 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн..
В обґрунтування позову було зазначено, що рішення суду було виконано до відкриття виконавчого провадження, а тому спірні постанови винесені протиправно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 року у справі №815/3049/18, ГУПФ було зобов'язано «… провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з 01.01.2016 року, як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України від 23.12.2015 року №900-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статтями 51,63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Одеській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №30077902 (реєстр №7 від 29.06.2017 року вх. №4529 від 29.06.2017 року) з урахуванням грошового забезпечення поліцейських....» (надалі - рішення суду по справі №815/3049/18) (а.с.78-84).
11.04.2018 року ГУПФУ проведено перерахунок пенсії позивачеві з 01.05.2018 року. З наданого позивачем розрахунку пенсії вбачається, що підставою для перерахунку є Постанова КМУ №103 від 21.02.2018 року. Після вказаного перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 складав 4664,45 грн. (а.с.19).
01.11.2018 року ГУПФУ проведено перерахунок пенсії на виконання рішення суду по справі №1540/3272/18. Після вказаного перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 складав 4638,26 грн. (а.с.72)
Постановою від 27.12.2018 року посадова особа ДВС відкрила виконавче провадження ВП №57973571 з виконання виконавчого листа та встановила боржнику (ГУПФ) строк для виконання рішення суду по справі №815/3049/18 - 10 робочих днів (а.с.66-67).
Постановою державного виконавця від 27.12.2018 року стягнуто з ГУПФ виконавчий збір в сумі 14892,00 грн. (а.с.9-10).
Листом від 18.01.2019 року позивач повідомив відповідача про добровільне виконання рішення суду по справі №815/3049/18, в якому зазначив, що оскільки при здійсненні перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 зменшився, то позивачем збережено розмір раніше призначеної пенсії, тому доплата за перерахунком пенсії по рішенню суду по справі №815/3049/18 відсутня.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірних постанов державний виконавець діяв відповідно до вимог ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», його дії є законними та обґрунтованими, а тому спірні постанови скасуванню не підлягають.
При вирішенні даного спору колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ч.9 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на виконання рішення суду було здійснено ще 01.11.2018 року, однак розмір пенсії ОСОБА_1 в результаті такого перерахунку став нижчий, ніж до перерахунку.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Як вже зазначалось вище, пенсія ОСОБА_1 до проведення перерахунку пенсії на виконання рішення суду по справі №1540/3272/18 складала 4664,45 грн., а після такого перерахунку розмір пенсії склав 4638,26 грн., в зв'язку з чим розмір пенсії згідно вимог ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» був залишений в попередньому розмірі, тобто 4664,45 грн., в зв'язку з чим доплата за перерахунком пенсії по рішенню суду по справі №815/3049/18 відсутня.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем виконано в повному обсязі рішення суду по справі №815/3049/18 до 27.12.2018 року, тобто до винесення посадовою особою відповідача спірних постанов.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про невиконання позивачем рішення суду по справі №815/3049/18 до 27.12.2018 року, а тому висновки суду першої інстанції про обов'язок позивача сплатити виконавчий збір та правомірність вимог відповідача щодо його сплати, колегія суддів вважає помилковим.
За таких підстав колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Носенка Сергія Борисовича 27 грудня 2018 року ВП №57973571 про відкриття виконавчого провадження та від 27 грудня 2018 року ВП №57973571, в частині стягнення виконавчого збору та про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Кравченко К.В.
Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.