05 червня 2019 року м. Дніпросправа № 160/7713/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року прийнятої у справі №160/7713/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
встановиВ:
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року у справі №160/7713/18 - скасовано та прийняти нову постанову, якою позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН1236/255/АВ/ТД-ФС/544 від 13 вересня 2018 року про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 335070 гривень. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 8376 (вісім тисяч триста сімдесят шість) грн. 75 коп.
20 травня 2019 року позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року прийнятої у справі №160/7713/18 в частині розподілу судових витрат щод правничої допомоги у розмірі 11000 грн.
Заява обгрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 11000 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
З матеріалів справи вбачається, що при прийнятті постанови від 14 травня 2019 року Третім апеляційним адміністративним судом вирішено питання про розподіл судових витрат в частині сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, проте судом апеляційної інстанції не вирішено питання в частині розподілу судових витрат щодо правничої допомоги у розмірі 11000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Аналогічний висновок висловив Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2018 року у справі №569/17904/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).
До суду першої інстанції для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача було надано договір про надання правової допомоги від 08 жовтня 2018 року (а.с.96-97), акт від 06 грудня 2018 року про надання правничої допомоги до договору від 08 жовтня 2018 року (а.с.98), копію рахунку №2/12/18 від 03.12.2018 року та квитанцію від 05.12.2018 року про оплату правової допомоги згідно з рахунком №2/12/18 від 03.12.2018року на суму 11000 грн. (а.с.99).
Як вбачається з акта від 06 грудня 2018 року про надання правничої допомоги до договору від 08 жовтня 2018 року, позивачу було надано такі послуги правничої допомоги у справі №160/7713/18: консультація щодо норм трудового та процесуального законодавства вартістю 1000 грн. за 1 годину: аналіз реєстру судових рішень вартістю 1500 грн. згідно з витраченим часом 5 годин; складання позовної заяви (12.10.2018 року) вартістю 4500 грн. згідно з витраченим часом 8 годин; складення заяви про забезпечення позову (12.10.2018) вартістю 2500 грн. згідно з витраченим часом 3 години; представництво інтересів в суді першої інстанції (одне судове засідання 05.12.2018) вартістю 1500 грн. згідно з витраченим часом 20 хвилин.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи вищезазначені норми, судом апеляційної інстанції проаналізовані відомості, вказані адвокатом в актах приймання - передачі види виконаних робіт та затрачених на них час, зробив висновок, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та об'ємом наданих адвокатом послуг.
Колегія суддів зробила висновок про те, що час, який був витрачений адвокатом на аналіз реєстру судових рішень (5 годин) не відповідає складності спору та змістовності позовної заяви, оскільки позовна заява не містять посилань на судову практику з розгляду аналогійних спорів. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що надання позивачу такої послуги яка зазначена в акті від 06.12.2018 року «аналіз реєстру судових рішень» не має відношення до справи, що розглядається, оскільки в акті не зазначено яким судовим рішенням та по яким спорам був здійснений аналіз чи взагалі стосується такий аналіз предмету спору наявного у справі №160/7713/18.
Також колегія суддів вважає, що час, який був витрачений адвокатом на складання заяви про забезпечення позову (3 години) не відповідає складності спору та змістовності цієї заяви, оскільки заява містять перелік нормативно-правових актів та зазначення предмету спору, при цьому зазначена заява не містить обґрунтувань з посиланнями на докази та висновки, які у відповідності до положень КАС України є підставою для забезпечення позову. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що до зазначеної заяви надано договір №09/18 від 24.09.2018 про надання юридичних послуг, а отже встановити на виконання якого договору адвокатом було складено таку заяву неможливо.
Слід зазначити й про відсутність підстав для відшкодування позивачу витрат на консультацію щодо норм трудового та процесуального законодавства вартістю 1000 грн. за 1 годину, оскільки надання такої консультації не впливає на розгляд та вирішення цієї справи. Суд апеляційної інстанції зазначає, що судові витрати, в тому числі витрати на правову допомогу, повинні бути пов'язані тільки з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених законом обставин: у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.
Також суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для стягнення витрат правничої допомоги по відшкодуванню послуги адвоката щодо представництва інтересів в суді першої інстанції (20 хвилин) вартістю 1500 грн., оскільки як вбачається з журналу судового засідання від 06.12.2018 року (а.с. 107-108) представником позивача - ОСОБА_2 не було вчинено процесуальних дій, які б вимагали від останньої докладання додаткових зусиль таких як надання додаткових доказів їх аналіз в судовому засіданні, спростування доводів відповідача та інші процесуальні дії передбачені КАС України.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для відшкодування на користь позивача витрат на правничу допомогу в частині складання позовної заяви (12.10.2018 року) вартістю 4500 грн. згідно з витраченим часом 8 годин, оскільки враховуючи зміст та обґрунтування позовної заяви суд апеляційної інстанції зробив висновок про співмірність заявленого відшкодування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти додаткову постанову щодо вирішення питання про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань 4500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 132, 139, 252 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-
Прийняти додаткову постанову до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року прийнятої у справі №160/7713/18.
Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 гривень.
Додаткова постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Повне судове рішення складено 05 червня 2019 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко