03 червня 2019 р.Справа № 440/4562/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мельнікової Л.В. ,
за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного державного інспектора праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Кривенко Інни Василівни на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Л.О. Єресько, м. Полтава, повний текст складено 04.03.19 року по справі № 440/4562/18
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного державного інспектора праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Кривенко Інни Василівни
про визнання протиправним та скасування припису,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного державного інспектора праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Кривенко Інни Василівни , в якому просила суд: визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень № КР 2033/42/АВ/П від 19.11.2018 р., який винесено головним державним інспектором праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Кривенко І.В.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального права, а саме: ст.ст. 21, 24, 259 КЗпП України, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Зазначив, що під час інспекційного відвідування 13.11.2018 було зафіксовано порушення позивачем законодавства про працю, а саме ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а також Порядку повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 № 413, в частині допущення до роботи продавцем продовольчих товарів ОСОБА_4 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, без проходження медичного огляду та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Вважає, що судом першої інстанції дана невірна оцінка наявним в матеріалах справи доказам, не враховано всі доводи відповідача, в зв'язку з чим суд прийшов до помилкового висновку. Оскаржуваний припис складений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом і Конституцією України.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу Управління Держпраці у Кіровоградській області від 13.11.2018 № 1632 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 13.11.2018 № 1632/02.8, враховуючи службову ОСОБА_5 від 13.11.2018, головним державним інспектором Кривенко І.В. проведено з 13.11.2018 14:00 год. по 14.11.2018 16:30 інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення АДРЕСА_1 , магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1".
За результатами інспекційного відвідування складено акт від 14.11.2018 № КР 3033/42/АВ, в якому зафіксовано виявлене порушення законодавства про працю, а саме ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а також Порядку повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 № 413 (а.с. 93-95).
Згідно детального опису виявленого порушення у акті зазначено, що 13.11.2018 о 14:00 год під час інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 обов'язки продавця продовольчих товарів виконувала ОСОБА_4 , яка надала письмові пояснення та вказала, що працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця продовольчих товарів з 01 листопада 2018 року без укладення трудового договору з режимом роботи з 08:00 до 17:00 перерва на обід з 12:00 до 13:00, вихідні дні - субота та неділя, тобто підпорядкована правилам внутрішнього трудового розпорядку.
Інспектором праці під час проведення відвідування була здійснена спроба зв'язатися з ФОП ОСОБА_1 за телефонним номером, який визначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у графі "Інформація про здійснення зв'язку з фізичною особою підприємцем" тел.1: НОМЕР_1 , але номер виявився не дійсним.
Представник ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_7 , зателефонувавши повідомила, що ФОП ОСОБА_1 надасть всі документи стосовно ОСОБА_4
Направлення на проведення інспекційного відвідування вручено представнику ОСОБА_7 (довіреність від 17.11.2015).
Під час інспекційного відвідування по електронній пошті інспектору надано трудовий договір від 13.11.2018, який укладено з ОСОБА_4 , наказ № ЗКВ00000008-0000000104 від 12.11.2018 про її прийняття на роботу з 13.11.2018, яке надіслано до органів фіскальної служби 13.11.2018 о 14.43 (квитанція № 1).
Таким чином, за висновком інспектора, ОСОБА_4 була допущена до роботи продавцем продовольчих товарів ФОП ОСОБА_1 з 01.11.2018 без повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу, без укладення трудового договору, без проходження медичного огляду та видання наказу про прийом на роботу. Пояснень ФОП ОСОБА_1 не надано.
Акт інспекційного відвідування від 14.11.2018 № КР 3033/42/АВ підписано представником ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 17.11.2015 (а.с. 98-99) з відміткою "з актом не згідна, акт підписаний із зауваженнями, які будуть надані 16.11.2018" (а.с. 95).
16.11.2018 вищевказаним представником ОСОБА_7 подано заперечення на акт інспекційного відвідування до яких додатково додано копію трудового договору від 13.11.2018 між ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_4 , копію наказу № ЗКВ00000008-0000000104 від 12.11.2018 про її прийняття на роботу з 13.11.2018, а також копію медичної книжки ОСОБА_4
До цих же заперечень додано пояснення ОСОБА_4 , де вона зазначає, що пояснення 13.11.2018 писала перебуваючи в шоковому стані. При відповіді на питання перевіряючої з якого терміну вона працює в магазині відповіла, що з 01 листопада 2018, однак при відповіді на це питання не зрозуміла яку саме інформацію від неї вимагають надати, чи коли вона почала приходити до магазину з метою дізнатися коли буде можливість працевлаштуватися на роботу на посаду продавця чи про фактичний початок роботі на посаді продавця продавольчих товарів. Повідомила, що насправді працює на вказаній посаді з 13.11.2018.
19.11.2018 головним державним інспектором праці Управління Держпраці у Кіровоградській області винесено припис № КР 2033/42/АВ/П, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення (допущення працівника до роботи без укладення трудового договору) у строк до 14.12.2018.
Непогоджуючись з приписом про усунення виявлених порушень № КР 2033/42/АВ/П від 19.11.2018, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Свою незгоду із оскаржуваним рішенням позивач мотивує двома підставами: 1) незгодою із діями інспектора під час проведення інспекційного відвідування, а саме не повідомлення завчасно позивача про контрольний захід, та невручення позивачу чи її уповноваженій особі направлення та наказу на проведення вказаного заходу перед його початком; 2) незгодою із суттю виявленого інспектором порушення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що на момент скадення інспектором припису 19.11.2018 порушень відносно працівника ОСОБА_4 не було.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України /надалі - КЗпП України/ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" /надалі - Порядок № 295/.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 295 форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку № 295, відповідно до приписів якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Пунктом 8 Порядку № 295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.
В той же час абзацем другим вищевказаного пункту передбачено, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
За змістом письмового відзиву на позовну заяву відповідачем зазначено, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 проводилося саме з питань виявлення неоформлених трудових відносин, а тому інспектор вважала, що завчасне повідомлення об'єкта відвідування могло завдати шкоди інспекційному відвідуванню, а тому користуючись своїм правом не повідомляла позивача про назване відвідування завчасно.
Стосовно невручення позивачу чи її уповноваженій особі направлення та наказу на проведення вказаного заходу перед його початком суд зауважує, що пунктом 9 Порядку № 295 встановлено обов'язок інспектора праці під час проведення інспекційного відвідування пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.
Згідно письмових пояснень відповідача направлення про проведення інспекційного відвідування від 13.11.2018 № 1632/02.8 вручене представнику позивача ОСОБА_7 за нотаріально посвідченою довіреністю від 17.11.2015 в ході інспекційного відвідування, коли нею були привезені документи для інспектора праці.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що судом не встановлено в діях відповідача порушень порядку інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , які б мали значення для правової оцінки оскаржуваного припису.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що уповноваженими особами позивача інспектора фактично було допущено до перевірки, оскільки йому надавалися запитувані ним документи та відповідні пояснення.
Суд зазначає, що особа, яка вважає порушеними порядок і підстави призначення перевірки, має захищати свої права через недопуск посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск відбувся, предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень законодавства, за дотриманням якого слідкують органи контролю.
Щодо незгоди позивача із суттю виявленого інспектором порушення, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктами 19, 20, 21 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування /п. 23 Порядку № 295/.
Пунктом 24 Порядку № 295 визначено, що припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.
Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об'єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень /п. 25 Порядку № 295/.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).
Нормами Порядку повідомлення фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 № 413, установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Таиткм чином, необхідною умовою для встановлення порушення юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, є, зокрема, фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
За змістом письмових пояснень відповідача висновок про наявність вищеописаного порушення у ФОП ОСОБА_1 було складено у зв'язку з письмовими поясненнями ОСОБА_4 , яка власноручно зазначила у цих поясненнях, що працює на цьому місці з 01.11.2018 без укладення трудової угоди (а.с. 96), а також не наданням інспектору укладеного трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, в момент виїзду інспектора за місцем, у зв'язку з чим інспектор має сумнів у достовірності в подальшому наданих документах.
В той же час матеріали справи містять копію письмових пояснень ОСОБА_4 від 16.11.2018, написаних на ім'я інспектора, згідно яких ОСОБА_4 з 01.11.2018 по 12.11.2018 декілька разів приходила до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" з метою дізнатися про наявність вакантних міст, та 12.11.2018 написала заяву про прийняття її на посаду продавця продовольчих товарів. Після цього було складено наказ від 12.11.2018, а 13.11.2018 укладено трудовий договір із ФОП ОСОБА_1 (а.с. 31).
Таким чином, оскільки кожна із сторін посилалися на різні за змістом пояснення однієї і тією ж особою, суд першої інстанції викликав в якості свідка ОСОБА_4
Допитана у судовому засіданні суду першої інстанції 26 лютого 2019 року в якості свідка ОСОБА_4 пояснила, що 13.11.2018 пояснення надавала інспектору у стані нервового напруження, під психологічним тиском перевіряючих. Вказувала, що надруковану на комп'ютері форму пояснень їй було надано інспектором для заповнення, яка чітко їй вказувала що писати у запропонованих графах. Пояснювала, що після інспекційного відвідування вже в спокійній обстановці написала на ім'я інспектора праці дійсно власноручні пояснення та передала їх через уповноваженого представника позивача.
Отже, ОСОБА_4 під присягою та будучи попередженою про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання спростувала пояснення, надані нею 13.11.2018. Покази свідка суд приймає як належний та достовірний доказ.
Крім того, під час допиту судом свідка ОСОБА_4 , останньою повідомлено, що перед тим як 13.11.2018 інспектором у неї було взято пояснення, їй не було роз'яснено інспектором положення статті 63 Конституції України.
Так, за змістом статті 63 Конституції України зазначено, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
При цьому, інших доказів, які б підтверджували факт допуску ОСОБА_4 до роботи продавчині з 01.11.2018 по 12.11.2018 включно відповідачем в акті не зазначено та суду не надано.
Таким чином, з огляду на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено факт порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, зокрема, не встановлено та не доведено факту фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) за період з 01.11.2018 по 12.11.2018.
Стосовно дня інспекційного відвідування 13.11.2018, коли інспектором зафіксовано означене порушення колегія суддів зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи 16.11.2018 уповноваженим представником позивача ОСОБА_7 інспектору було надано наказ від 12.11.2018 № ЗКВ00000008-000000014 про прийняття на роботу ОСОБА_4 , трудовий договір № 41 від 13.11.2018 між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, копію медичної книжки та копію трудової книжки НОМЕР_2 , яка містить запис від 13.11.2018 про прийняття на роботу продавцем продовольчого товару за трудовим договором № 41 від 13.11.2018 (а.с. 115).
В тому числі під час перевірки було надано копію повідомлення про прийняття працівника на роботу (а.с. 103-104),
Так, суд погоджується із доводами відповідача, що за змістом наявного в матеріалах справи повідомлення, направленого на адресу Кременчуцької ОДПІ ДФС у Полтавській області про прийняття особи ОСОБА_4 на роботу, дане повідомлення направлене. Однак, суд враховує, що повідомлення органу ДФС здійснено в той же день, коли ОСОБА_4 оформлено на посаду продавця продовольчими товарами та укладено з нею трудову угоду.
Згідно запису № 11 в трудовій книжці ОСОБА_4 , остання прийнята на роботу продавця продовольчих товарів за трудовим договором від 13.11.2018 № 41 (наказ від 12.11.2018 № 8 (а.с. 115, зворот).
Таким чином на момент скадення інспектором припису 19.11.2018 порушень відносно працівника ОСОБА_4 не було.
Однак, за змістом припису інспектором 19.11.2018 вказано на наявність виявленого порушення без конкретизації прізвища працівника та встановлено строк для його усунення до 14.12.2018 (а.с. 119).
Відповідно другого частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень останній не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідач у спірних правовідносинах, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року по справі 440/4562/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного державного інспектора праці Управління Держпраці в Кіровоградській області Кривенко Інни Василівни залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року по справі № 440/4562/18 залишити без змін.
.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський
Судді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко Л.В. Мельнікова
Повний текст постанови складено 06.06.2019 року