ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
05 червня 2019 року № 826/16760/18
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Шевченко Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Поліщук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
за участі учасників справи:
представника позивача - Спиридонова О.В.,
представника відповідача - Мельник І.О., Корнейчука О.Л.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЕСО-Автотехнікс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач, Офіс), у якому просить суд:
- визнати протиправним наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 12.06.2018 року № 1070 «Про проведення невиїзної перевірки ТОВ «ЕСО-Автотехнікс»»;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 0008431409 від 27.07.2018;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 0008441409 від 27.07.2018;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України внести зміни до інтегрованої картки з ПДВ ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» шляхом виключення суми податкового боргу у розмірі 1 345 600,83 грн.;
- зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, оскільки відповідачем невірно класифіковано товар позивача за УКД ЗЕД.
У поданому відзиві на адміністративний позов, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, винесеними на підставі норм Митного кодексу України, а висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є вірними, логічними та такими, що відповідають дійсним обставинам справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16760/18 та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.
Заслухавши представників сторін, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи, у період з 23.06.2018 по 03.07.2018 податковим органом було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» з питань правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів за товарною підкатегорією 8415 90 00 00, щодо яких проведено митне оформлення за митними деклараціями в період з 16.05.2016 по 11.04.2018, за результатом якої складено акт від 17.07.2018 № н/41/18/28-10-14-09/0030721457 (далі - акт перевірки).
Згідно акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог Закону України від 19.09.2013 № 584-VII «Про митний тариф України», п.п. «г» п. 5 ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України, п. 187.8 ст. 187 та п. 190.1 ст. 190 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим були занижені податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 897 066,90 грн. та податкове зобов'язання з ПДВ на суму 179 413,42 грн.
Такі висновки податкового органу мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки дотримання ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів «…конденсер кондиціонера, …, випарювач кондиціонера…» за товарною підкатегорією 8415 90 00 00 , щодо яких проведено митне оформлення за МД в період з 16.05.2016 по 11.04.2018, встановлено невірну класифікацію товарів (замість товарної підкатегорії 8418 99 10 00 - ставка ввізного мита - 6%, застосовано товарну підкатегорію 8415 90 00 00 - ставка ввізного мита: пільгова - 0%, повна - 1%).
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення від 27.07.2018:
- № 0008441409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання на загальну суму 1 061 333,85 грн. (за основним платежем 897 066,90 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 224 266,95 грн.);
- № 0008431409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктом господарювання на загальну суму 224 266, 98 грн. (за основним платежем 179 413,42 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 44 853,56 грн.).
Позивач, вважаючи, що вищевказані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства, звернувся з даним позовом до суду.
Щодо позовної вимоги про скасування наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 12.06.2018 № 1070 «Про проведення невиїзної перевірки ТОВ «ЕСО-Автотехнікс»», то суд зазначає, що вказана вимога задоволенню не підлягає, оскільки вказаний наказ є реалізованим і вичерпав свою дію шляхом проведення перевірки та складання акту перевірки від 17.07.2018 № н/41/18/28-10-14-09/0030721457, тому не можуть бути скасованим, а , відтак, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.07.2018 за № 0008431409 та № 0008441409, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України)
Приписами п. п. 2 п. 2 ст. 52 МК України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ст. 67 Митного кодексу України українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно зі ст. 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. (ч. 1 ст. 264 МК України)
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, самостійно, крім випадків, якщо обов'язок щодо нарахування митних платежів відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України та інших законів України покладається на органи доходів і зборів. (ч. 1 ст. 295 МК України)
Приписами п. 7 ч. 1 ст. 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Поняття та зміст документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів висвітлені у ст. 345 МК України.
Відповідно до положень ч. 1 цієї статті документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.
Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:
1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;
3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;
4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;
5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території. (ч. ч. 2, 3 ст. 345 МК України)
Аналіз вищезазначеного свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Як убачається з матеріалів справи, документальна невиїзна перевірка ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи у частині правильності класифікації товару проведена на підставі наказу начальника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України № 1070 від 16.04.2018, про що повідомлено суб'єкта господарювання, а підставою для початку перевірки позивача є лист ДФС «Щодо проведення перевірки» від 10.04.2018 № 10730/7/99-99-19-03-01-17, яким виявлено недостовірність класифікації ввезених товарів за товарною підкатегорією 8415 90 00 00.
Вказане свідчить про помилковість тверджень позивача про неправомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень у зв'язку з відсутністю підстави проведення перевірки.
Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД, що то є товарною номенклатурою Митного тарифу України згідно Закону України № 584-VII, а саме, з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД (надалі по тексту також - ОПІ) відповідних приміток до розділів та груп, текстового опису товарних позицій та тих характеристик товару, які є визначальними для класифікації.
З метою забезпечення єдиного тлумачення і застосування УКТ ЗЕД в Україні запроваджено пояснення до УКТ ЗЕД, які побудовані на основі Пояснень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2012 року і Пояснень до Комбінованої номенклатури Європейського Союзу та затверджені наказом Державної фіскальної служби України № 401 від 09.06.2015.
Відповідно до ОПІ 1, назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.
Щодо класифікації Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» товару «…конденсер кондиціонера, …, випарювач кондиціонера…» за товарною підкатегорією 8415 90 00 00 , щодо яких проведено митне оформлення за МД в період з 16.05.2016 по 11.04.2018 (перелік МД наведений у додатку 2 до акту перевірки), суд звертає увагу на таке.
Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД у товарну позицію 8415 включається установки для кондиціювання повітря, до складу яких входять вентилятори з двигуном та прилади для змінювання температури і вологості повітря, включаючи кондиціонери, в яких вологість не регулюється окремо.
Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД товарна позиція 8415 90 охоплює, як внутрішні та і зовнішні блоки спліт-системи пристроїв кондиціювання повітря товарної підпозиції 841510, представлених окремо. Блоки розраховані, безпосередньо, на з'єднання електропроводки та мідних трубок, по яких між зовнішніми та внутрішніми блоками циркулює холодоагент.
Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД товарна позиція 8415 10 охоплює обладнання для кондиціювання повітря віконного або настінного типу в окремому корпусі або «спліт-системи».
Такі кондиціонери виконуються у вигляді одного блока, який поєднує всі необхідні елементи в окремому корпусі.
У кондиціонерах типу «спліт-система» не використовуються повітроводи та використовується окремий випарник для кожної зони, в якій необхідно здійснювати кондиціювання повітря.
Відповідно до вимог УКТ ЗЕД класифікація частини кондиціонерів здійснюється згідно з правилами, визначеними Приміткою 2 до Розділу ХVІ та Поясненнями до товарних позицій 8415 та 8418.
Так, у відповідності до положень Примітки 2 (b) до Розділу ХVІ у товарній підкатегорії 841590 00 00 класифікуються окремо представлені внутрішні та зовнішні блоки спліт-системи кондиціонерів товарної позиції 8415.
Інші частини кондиціонерів (включаючи компоненти, призначені для установки в автономні блоки) повинні класифікуватися у відповідності з положеннями Примітки 2 (а) до Розділу ХVІ (товарні позиції 8414, 8418, 8419, 8421, 8479 і т.п.) або якщо Примітку 2 (а) не застосовано, то у відповідності з Примітками 2 (b) або 2 (с) до Розділу ХVІ в залежності від того, ідентифіковані вони як придатні для використання чи головним чином з кондиціонерами, частинами яких вони є або ні (Пояснення до товарної позиції 8415).
Згідно з Поясненнями до товарної позиції 8418 за умови додержання загальних положень щодо класифікації частин, до товарної позиції 8418 включаються такі частини холодильного устаткування як конденсатори, абсорбери, випарники та інше обладнання, не обладнані повним холодильним блоком або випарником, але безумовно призначені для встановлення такого обладнання.
Схема роботи кондиціонера в автомобілі принципово не відрізняється від роботи побутового холодильника. Кондиціонер являє собою герметичну систему, в якій відбувається циркуляція фреону. Принцип роботи заснований на законі фізики, який свідчить, що при переході речовини з рідкого стану в газоподібний тепло поглинається, а при переході речовини з газоподібного стану в рідину - тепло віддається. Речовиною, яка циркулює в системі кондиціювання, в даному випадку є фреон, іменований холодагентом. Його завдання поглинати тепло в салоні автомобіля, підтримуючи таким чином комфортну температуру. У газоподібному стані фреон поглинає тепло, а в рідкому видає. Так тепло з салону автомобіля переноситься за його межі.
Отже, з урахуванням наведеного частини кондиціонера повинні класифікуватися у відповідних для них товарних позиціях (8414, 8418, 8419, 8421, 8479 і т.п.).
За таких обставин, з урахуванням правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, Примітки 2 (а) до Розділу ХVІ УКТЕЗЕД, Пояснень до товарних позицій 8415 та 8418 УКТ ЗЕД, суд погоджується з твердженням податкового органу, що , у даному випадку, класифікація товарів «…конденсер кондиціонера, …, випарювач кондиціонера…» здійснюється у товарній підгатегорії 8418 99 10 00: .. випаровувачі та конденсатори, крім тих, що використовуються у побутових холодидьниках.
Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що зазначений вище товар «…конденсер кондиціонера, …, випарювач кондиціонера…» повинен класифікуватись у товарній позиції 8418 за кодом 8418 99 10 00 (ставка ввізного мита 6 % від митної вартості) згідно з УКТ ЗЕД.
Також, підхід щодо класифікації подібного товару за кодом 8418 99 10 підтверджується обов'язковою тарифною інформацією (ВТІ) митної адміністрації Словаччини від 23.02.2018 № SKBTI 250329155/17/227 та (ВТІ) митної адміністрації Німеччини від 19.06.2017 № DЕ10573/17-1.
За таких обставин, суд вважає обгрунтованими висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки про те, що товар «…конденсер кондиціонера, …, випарювач кондиціонера…» ввезений ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» за митними деклараціями в період з 16.05.2016 по 11.04.2018 підлягає класифікації у товарній позиції 8714 за кодом 8714 99 90 00 згідно УКТ ЗЕД (ставка ввізного мита 6% від митної вартості).
При цьому, як убачається з наявних матеріалів, в ході перевірки контролюючим органом використовувалась інформація, яка зазначена в рішеннях митних органів України про визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, а саме - за даними бази ЄАІС ДФС встановлено, що митними органами прийняті класифікаційні рішення КТ-UA100000-0069-2018 від 01.06.2018, КТ-UA100000-0064-2018 від 24.05.2018 та КТ-UA807000-0214-2018 від 11.05.2018, згідно з якими радіатори (конденсатори) кондиціонерів автомобілів, які було заявлено до митного оформлення за кодом 8415 90 00 00 згідно УКТ ЗЕД, класифіковано за кодом 8418 99 10 00 згідно УКТ ЗЕД.
Аналізуючи висновки контролюючого органу в сукупності на предмет їх відповідності наведеним законодавчим нормам, суд приходить до висновку про їх логічність та доведеність.
Суд не знаходить підстав для висновку про наявність обставин використання відповідачем наданих законом повноважень не з метою, з якою це повноваження надано, оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з огляду на що, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Крім того, суд звертає увагу на те, що позовна вимога про зобов'язання Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України внести зміни до інтегрованої картки з ПДВ ТОВ «ЕСО-Автотехнікс» шляхом виключення суми податкового боргу у розмірі 1 345 600,83 грн. є передчасною з огляду на відсутність в матеріалах справи жодних податкових вимог, виставлених позивачу податковим органом на відповідну суму боргу.
Посилання позивача щодо відсутності підпису в акті перевірки від 17.07.2018 №н41/18/28-10-14-09/0030721457 одним із перевіряючих інспекторів, суд не бере до уваги як на підставу порушення проведення перевірки, оскільки судом достовірно встановлено та не заперечено сторонами у справі, що головний державний ревізор-інспектор відділу митного аудиту Івандьов Ю.С. приймав участь у проведенні перевірки, однак станом на день підписання акту знаходився на лікарняному.
Вимога про зобов'язання Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили також не підлягає задоволенню, оскільки в силу ч. 1 ст. 382 КАС України суд може встановити такий контроль лише у випадку ухвалення рішення не на користь суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Trofimchuk проти України", від 28.10.2010 № 4241/03 зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСО-Автотехнікс» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко
Повний текст рішення складено 06.06.2018