копія
21 травня 2019 року Справа № 160/2107/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіОлійника В. М.
за участі секретаря судового засіданняМаксімова А.С.
за участі:
представника позивача представника відповідача Сігала В.Л. Суріної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Алекс груп" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
05 березня 2019 року приватне підприємство «Алекс груп» звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу №ДН34/1505/АВ/ТД-ФС/79 у розмірі 375 570 грн.00 коп. на приватне підприємство «Алекс груп», м. Нікополь, код ЄДРПОУ 35957277, винесену першим заступником начальника управління державної служби України з питань праці у Дніпропетровської області Осадчим Ігорем від 29.01.2019 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Нікопольському регіоні ГУ Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування з 09.01.2019 по 10.01.2018 зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань неоформлених трудових відносин на підприємстві позивача.
29 січня 2019 відповідачем винесено постанову про накладання штрафу №ДН34/1505/АВ/ТД-ФС/79 у розмірі 375 570 грн.00 коп. на приватне підприємство «Алекс груп».
Позивач вважає дану постанову незаконною, такою, що прийнята відповідачем за умовами грубого порушення положень чинного законодавства України, оскільки, по перше повідомлення про розгляд скарги на дії інспектора ГУ Держпраці у Дніпропетровській області було вручено позивачу через два тижні після розгляду адміністративної справи, чим порушено положення п.п. 6, 7 Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ №509 від 13.07.2013, стосовно того, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Також позивач зазначив, що між ПП «Алекс груп» та фізичними особами (виконавцями послуг): Кутовий Володимир Миколайович, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були укладені цивільно-правові договори про виконання разових періодичних робіт, відповідно п.1.1. даного Договору, управління вантажним транспортним засобом в порядку та на умовах, визначених у цих договорах.
Дані договори не носять характеру трудового договору і на них не поширюється дія норм трудового законодавства, тому що за узгодженими сторонами умовами вони мають періодичний, непостійний характер, необхідний для разового перевезення вантажу згідно завдання замовника.
Відповідачем не було враховано, що вищевказані особи перебувають у трудових відносинах із іншими суб'єктами господарської діяльності (підприємствами, фізичними особами-підприємцями), тобто мають основне місце роботи або є самозайнятими особами-підприємцями.
Виконання кожного конкретного обсягу роботи (наданих послуг) за Договором ЦПХ підтверджується підписаними сторонами Актами здачі-приймання послуг.
За кожну окремо виконану роботу фізичні особи (виконавці) отримували нараховану грошову винагороду, що підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.
Ухвалою суду від 11 березня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом учасників справи.
03 квітня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог позивача, враховуючи нижченаведене.
Так, представник відповідача зазначає про те, що доводи позивача стосовно порушення відповідачем положення п.п. 6, 7 Порядку про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою КМУ №509 від 13.07.2013 р., не відповідають дійсності, оскільки жодним пунктом Порядку №509 не встановлений обов'язок Головного управління контролювати час отримання позивачем Рішення про розгляд справи про накладення штрафу, і як наслідок - відстрочувати розгляд справи про накладення штрафу.
Законодавство лише передбачене можливе перенесення розгляду справи про накладення штрафу, але виключно на підставі обгрунтованого клопотання позивача щодо такого перенесення.
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області направило Рішення про розгляд справи про накладення штрафу №ДН34/1505/АВ/ТД на адресу позивача, що давало змогу позивачу отримати зазначене повідомлення вчасно, до початку розгляду справи про накладення штрафу, яке відбулося 29 січня 2019 року.
Що стосується суті самих порушень, то з цього приводу представником відповідача зазначено наступне.
Інспекційним відвідуванням було виявлено, що у 2018 року були укладені договори на виконання робіт між ПП «Алекс груп» (Замовник) з наступними громадянами (Виконавцями):
Кутовий Володимир Миколайович (Виконавець), договір на виконання робіт від 01.07.2018 №22. Термін дії договору встановлено з 01.07.2018 по 31.12.2018. Предметом договору є виконання на свій ризик робіт по керуванню вантажним транспортним засобом. В свою чергу Замовник забезпечує Виконавця всім необхідним для виконання робіт, а саме: надає вантажний транспорт, паливо - мастильні матеріали та сплачує відрядні витрати.
ОСОБА_1 (Виконавець), договір на виконання робіт від 01.04.2018 № 19. Термін дії договору встановлено з 01.04.2018 по 31.12.2018. Предметом договору є також виконання на свій ризик робіт по керуванню вантажним транспортним засобом.
ОСОБА_2 (Виконавець), договір на виконання робіт від 01.01.2018 № 12 - роботи по керуванню вантажним транспортним засобом.
Вищевказані громадяни виконували функції водіїв з надання транспортних послуг. В штатному розписі підприємства передбачено 8 посад водіїв (з яких - 4 водія, та - 4 водія далекобійника).
Професії, за якими працювали/працюють особи (з якими укладені договори на виконання робіт), відповідно до кваліфікаційних характеристик виконували систематично трудові функції, за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, підпорядковувалися правилам внутрішнього трудового розпорядку, робота зазначених працівників фактично організовувалась ПП «Алекс груп», крім того, працівники несли матеріальну відповідальність, тому в даному випадку підприємство мало законні підстави на укладання трудових договорів.
Аналізом змісту наданих договорів встановлено, що зазначені у Договорах виконувані роботи (надані послуги) відносяться за КВЕД 49.41 до робіт постійного характеру виконання та їх можуть виконувати лише працівники, до яких законодавством встановлено певні вимоги, а саме повинні мати класність та відповідні категорії С, Д, Е.
Відповідач стверджує, що неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт, а також робіт, які мають постійний характер виконання, що підтверджується судовою практикою: Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17 (провадження № К/9901/15518/18) та Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц .
Розмір штрафу за постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме:
30 * 4173,00 грн. * 3 = 375 570,00 грн., де:
- 30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);
- 4173,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2019 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. №2629-VIII;
- 3 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю (3 особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ).
15 травня 2019 року, від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає про те, що посилання представника відповідача у відзиві на позов на Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018 у справі 3820/1432/17 та Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.05.2018 у справі 127/21595/16-ц є недоречними, тому що обставини у вищевказаних справах, на які посилається відповідач, не є тотожними обставинам у даній конкретній адміністративній справі, а сам правовий зміст та умови договорів цивільно-правового характеру є зовсім іншими на відміну від змісту інших спростованих по даним справам правочинам.
Відповідач під час проведення перевірки безпідставно проігнорував та залишив поза своєї уваги факт того, що договори на виконання робіт є строковими цивільно-правовими договорами на виконання робіт.
Факти виконання конкретного обсягу робіт за конкретними договорами цивільно- правового характеру, зокрема: Договір ЦПХ №12 від 01.01.2018 з ОСОБА_2 , Договір ЦПХ №19 від 01.04.2018 з ОСОБА_1 , Договір ЦПХ №22 від 01.07.2018 з ОСОБА_5 підтверджується підписаними сторонами (у кожному випадку) конкретними Актами здачі- приймання виконаних робіт по Договорам, які відповідач взагалі не взяв до своєї уваги під час проведення перевірки.
Крім того, відповідач взагалі не здійснив належну правову оцінку змісту даних укладених правочинів, не витребував та відповідно не отримав жодних пояснень від усіх фізичних осіб з яких було б можливо встановити та/або спростувати предмет укладених договорів, характер фактично виконаної роботи вказаними особами.
Відповідні вищевказані матеріали не були долучені відповідачем під час проведення перевірки до адміністративного провадження.
Крім того, позивач вважає недоречним посилання відповідача на КВЕД 2010 (класифікація видів економічної діяльності): Вантажний автомобільний транспорт, клас 49.41, який використовується органами державної статистики України для визначення та кодування лише для юридичних осіб та жодним чином не стосується нікого з фізичних осіб у даному конкретному випадку, оскільки посада водія визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, який затверджено згідно Наказу №327 Держспоживстандарту України від 28.07.2010, при цьому даний класифікатор призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
Відповідач полишив поза своєї уваги та не дав належну оцінку важливим аспектам того, що при виконанні робіт (послуг) по цивільно-правовому договору:
- оплачувався не процес праці, а його результат, який має бути виконаний у встановлений договором строк;
- робота усіх фізичних осіб не носила щоденного систематичного характеру взагалі;
- результат визначався по закінченню роботи та оформлювався тільки за двостороннім актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг);
- оплата провадилась лише на підставі підписаних актів виконаних робіт (послуг);
- розмір та порядок виплат для усіх фізичних осіб визначався договором ЦПХ;
- фізична особа, що виконувала роботу (послуги), не підкорювалась правилам внутрішнього трудового розпорядку, сама організовувала свою роботу й виконувала її на власний ризик.
21 травня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наголошує на тому, що надані цивільно-правові договори були укладені на досить тривалий термін, що свідчить про постійність виконання зазначених у договорах робіт.
Крім того зазначено, що відбирати пояснення у працівників є правом інспектора, а не обов'язком. Інспектор праці здійснює аналіз наявної інформації про стан додержання законодавства про працю та, відповідно, документів, отриманих під час проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, які долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог позивача, підтримавши доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20.09.2007 № 877-V (далі - Закон України № 877-V) заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
16 травня 2017 року набув чинності Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295), положення якого узгоджуються з нормами Закону № 877-V.
Відповідно до п.1 Порядку № 295 останній визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, в тому числі Держпраці та її територіальних органів.
Відповідно до п.п.3 та п.п.6 п.5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Відповідно до наказу Головного управління від 08.01.2019 №17-1, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 08.01.2019 №04/4.3-н, головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Нікопольському регіоні Бакаловою О.В. в період з 09 січня 2019 року по 10 січня 2019 року проведено інспекційне відвідування позивача ПП «Алекс груп» зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин.
Підставою для проведення перевірки ПП «Алекс груп» за адресою: 53200, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 102, стала інформація, викладена в листах Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 01.11.2018 №66677/10/04-36-13-01-11, від 07.11.2018 №67471/10/04-36-13-01-11 (вх. №16203 від 01.11.2018, вх. №16607 від 07.11.2018 Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, вх. №7539 від 02.11.2018, вх. №7638 від 07.11.2018 управління з питань праці) щодо невідповідності кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності та за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати, прийнятим за результатами аналізу вказаних листів.
Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України № 877- V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
За результатами інспекційного відвідування був складений Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ДН34/1505/АВ від 10 січня 2019 року (далі - Акт №ДН34/1505/АВ).
Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку №295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушення законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
10 січня 2019 року був складений Акт №ДН34/1505/АВ та один примірник акту було надано директору ОСОБА_7 , що підтверджується підписом останньої.
Відповідно до п.24 Порядку 295, припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.
У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень.
Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.
Припис №ДН34/1505/АВ/П був винесений 16 січня 2019 року та один примірник наданий директору ОСОБА_7 .
Згідно з висновками, викладеними в Акті №ДН34/1505/АВ, встановлено порушення вимог чинного трудового законодавства.
Перевіряємий період: січень - грудень 2018 року.
Журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) для здійснення запису про початок проведення інспекційного відвідування не наданий.
Відповідальними за фінансово - господарську діяльність у приватному підприємстві з правом підпису були:
директор ОСОБА_7 з 04.10.2016 по теперішній час, на підставі наказу про призначення від 04.10.2016 №17/К/1.
Згідно Інформації від 09.01.2019, наданої директором позивача, заборгованість із заробітної плати не обліковується, кількість штатних працівників становить 12 осіб.
Під час проведення інспекційного відвідування, розпочатого 09.01.2019 об 11 год. 00 хв., директором ОСОБА_7 були надані копії правовстановлюючих документів: штатний розпис станом на 02.01.2018, наказ про призначення на посаду директора; журнал реєстрації наказів по підприємству; книгу обліку трудових книжок та вкладишів до них; особові картки на працівників; табелі обліку робочого часу; відомості нарахування та виплати заробітної плати за січень-грудень 2018 року, звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів, звіт № 1ДФ за 9 місяців поточного року, договори ЦПХ.
Так, судом встановлено, що на протязі 2018 року позивачем в особі директора ОСОБА_7 було укладено три договори цивільно-правового характеру з громадянами на виконання певних робіт.
Згідно відомостей з ЄДРПОУ ПП «Алекс груп» займається наступним видом господарської діяльності: Вантажний автомобільний транспорт (основний) (49.41).
Інспекційним відвідуванням було виявлено, що у 2018 року були укладені договори на виконання робіт між ПП «Алекс груп» (Замовник) в особі директора Орчакової Наталі Вікторівни з наступними громадянами (Виконавцями):
Кутовий Володимир Миколайович (Виконавець), договір на виконання робіт від 01.07.2018 №22. Термін дії договору встановлено з 01.07.2018 по 31.12.2018. Предметом договору є виконання на свій ризик робіт по керуванню вантажним транспортним засобом. В свою чергу Замовник забезпечує Виконавця всім необхідним для виконання робіт, а саме: надає вантажний транспорт, паливо - мастильні матеріали та сплачує відрядні витрати.
ОСОБА_1 (Виконавець), договір на виконання робіт від 01.04.2018 р. № 19. Термін дії договору встановлено з 01.04.2018 по 31.12.2018. Предметом договору є виконання на свій ризик робіт по керуванню вантажним транспортним засобом. В свою чергу Замовник забезпечує Виконавця всім необхідним для виконання робіт, а саме: надає вантажний транспорт, паливо - мастильні матеріали та сплачує відрядні витрати.
ОСОБА_2 (Виконавець), договір на виконання робіт від 01.01.2018 № 12. Термін дії договору встановлено з 01.01.2018 по 31.12.2018. Предметом договору є виконання на свій ризик робіт по керуванню вантажним транспортним засобом. В свою чергу Замовник забезпечує Виконавця всім необхідним для виконання робіт, а саме: надає вантажний транспорт, паливо-мастильні матеріали та сплачує відрядні витрати.
Вищевказані громадяни виконували функції водіїв з надання транспортних послуг. В штатному розписі підприємства передбачено 8 посад водіїв (з яких - 4 водія, та - 4 водія далекобійника).
Відповідно до листа Мінпраці від 16.05.2011 №151/06/186-11 цивільно-правовий договір - це будь-який вид договору, який укладається відповідно до вимог не трудового, а цивільного законодавства.
За цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його результат. Він визначається після закінчення роботи та оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких здійснюється їх оплата. За цивільно- правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його рамками, метою договору є отримання певного матеріального результату. Особа, яка виконує роботу на підставі цивільно-правового договору, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.
Тобто, предметом цивільно - правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.
Отже, за наявності ознак, притаманних саме трудовим відносинам, укладається трудовий договір, за наявності ж ознак, притаманних цивільно-правовим відносинам, укладається цивільно-правовий договір.
При цьому неприпустимо оформляти договори цивільно-правового характеру на виконання небезпечних робіт, а також робіт, які мають постійний характер виконання.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17 (провадження № К/9901/15518/18) та Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16-ц (провадження № 61-10203св18) йдеться про те, що частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Посилаючись на Лист Мінпраці від 26 грудня 2003 року №06/1-4/200 «Щодо застосування трудових договорів та договорів підряду» суди зазначають, що у відповідності до ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
Ще одна відмінність між зазначеними договорами полягає в тому, що за трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації, тощо.
Згідно п. 3.1 вищезазначених Договорів, у випадку порушення умов договору, сторона несе відповідальність, визначену дійсним договором або дійсним законодавством України.
Аналізом змісту наданих Договорів встановлено, що зазначені у них виконувані роботи (надані послуги) відносяться за КВЕД 49.41 до робіт постійного характеру виконання та їх можуть виконувати лише працівники, до яких законодавством встановлено певні вимоги, а саме повинні мати класність та відповідні категорії водіїв.
Згідно п. 1.3 договорів Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, а саме: надає вантажний транспорт, паливно-мастильні матеріали та оплачує витрати по відрядженню.
Таким чином, предметом укладених Договорів між позивачем з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат.
Аналізуючи зазначені Договори, суд робить висновок про те, що позивач помилково включив трудові відносини у форму цивільно-правових. Крім того, характер виконуваної водіями роботи також свідчить про те, що робота виконується постійно, оскільки в укладених Договорах не визначається обсяг виконуваної роботи, а обумовлюється у вигляді зобов'язання виконувати роботи (надавати послуги).
Приймаючи рішення по справі, суд також враховує, що у актах здачі-приймання послуг згідно цивільно-правових договорів зазначено найменування робіт, послуг - транспортні послуги за окремий місяць, без зазначення конкретних перевезень, які виконані водіями, а в видаткових касових ордерах також зазначено - виплата за договором ЦПХ за окремий місяць, теж без зазначення конкретно виконаних робіт, що додатково підтверджує той факт, що між позивачем та водіями мали місце саме трудові відносини, які регулюються законодавством про працю.
У позові позивач стверджує, що відповідачем не надано доказів того, що договори між позивачем та водіями є нікчемними. Однак, суд має наголосити на тому, що відповідач вищезазначені укладені цивільно-правові договори не визнавав недійсними, а лише вказав на те, що цивільно-правові договори містять ознаки притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.
На підставі Акту №ДН34/1505/АВ та у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.07.2012 №509, Головним управлінням 29 січня 2019 року було винесено Постанову №ДН34/1505/АВ/ТД-ФС/79.
Розмір штрафу за даною постановою визначено відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, в якому встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в тому числі, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, а саме:
30 * 4173,00 грн. * 3 = 375 570,00 грн., де:
- 30 - коефіцієнт (тридцятикратний розмір);
- 4173,00 грн. - мінімальна заробітна плата з 1 січня 2019 року (у місячному розмірі) відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII;
- 3 - кількість осіб, відносно яких встановлено порушення законодавства про працю (З особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ).
Відповідно до п. 3 Порядку №509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН34/1505/АВ/ТД було винесено 17 січня 2019 року і призначено розгляд справи на 29 січня 2019 року о 09 год. 00 хв.
Що стосується доводів позивача, про невчасне повідомлення про розгляд скарги, суд має зазначити наступне.
Так, відповідно до п.6 Порядку №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
17 січня 2019 року на адресу позивача було направлено Рішення №ДН34/1505/АВ/ТД.
Відповідно до п.2 Розділу 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), у межах області та між обласними центрами України (у тому числі міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1,2,3,4,5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
З вищевикладеного вбачається, що Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області направило Рішення про розгляд справи про накладення штрафу №ДН34/1505/АВ/ТД з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, що дає реальну змогу позивачу отримати зазначене повідомлення вчасно до початку розгляду справи про накладення штрафу, яке відбулося 29 січня 2019 року.
Крім того, Порядком №509 не встановлений обов'язок Головного управління контролювати час отримання позивачем Рішення про розгляд справи про накладення штрафу, і як наслідок - відстрочувати розгляд справи про накладення штрафу.
Законодавством лише передбачене можливе перенесення розгляду справи про накладення штрафу, але виключно на підставі обгрунтованого клопотання позивача щодо такого перенесення.
Відповідно до п.п.4,7 Порядку №509, справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Відповідно до абз. 2,4 п.8 Порядку №509, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта про інспекційне відвідування, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженою посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову.
Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної Постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29 січня 2019 року №ДН34/1505/АВ/ТД-ФС/79 не знайшли свого підтвердження, а тому відсутні підстави для її скасування.
У зв'язку з цим суд не вбачає законних підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241, 246 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 27 травня 2019 року.
Суддя (підпис) Рішення не набрало законної сили 27 травня 2019 року. Суддя З оригіналом згідно. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник В.М. Олійник