Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"22" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/226/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Торгівельні ряди", смт. Кегичівка
до Фізичної особи - підприємця Таран Віталія Васильовича, смт. Кегичівка
про стягнення 92279,00 грн.
за участю представників:
позивача - Ріпка В.О., керівник
відповідача - Синепольська О.В.
Приватне підприємство "Торгівельні ряди" 25.01.2019 звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Таран Віталія Васильовича про стягнення заборгованості за Договором найму (оренди) торгівельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" № 15 від 15.06.2015 в загальному розмірі 92279,00 грн., у тому числі: 41910,00 грн. заборгованості з орендної плати; 7410,00 грн. інфляційних втрат; 1784,00 грн. - 3% річних від простроченої суми; 1805,00 грн. пені та 39370,00 грн. неустойки, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за час прострочення повернення об'єкту найму. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач з лютого 2016 року не проводить розрахунки з орендної плати і після закінчення строку дії Договору оренди не повернув об'єкт найму за актом приймання-передачі, що є порушенням приписів Цивільного та Господарського кодексів України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.01.2019 р. прийнято позовну заяву ПП "Торгівельні ряди" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/226/19 та керуючись ч. 1 ст. 247 ГПК України призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 27.02.2019 о 10:00.
15 лютого 2019 р. на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позову заяву (вх. 4203), згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі та просить суд відмовити у задоволені позову, оскільки у позивача відсутнє право вимоги на стягнення заявлених у позовній заяві платежів, а єдиною особою яка має за законом право вимагати від відповідача оплату за фактичне користування земельною ділянкою в розмірі 8 кв.м., що є предметом оренди, за адресою АДРЕСА_1 є Кегичівська селищна рада Харківської області, якщо остання би довела таке користування.
25.02.2019 року позивачем до справи надано відповідь на відзив (вх. 4863), згідно з яким позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2019 року суд перейшов до розгляду справи № 922/226/19 за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено підготовче засідання на "13" березня 2019 р. о 12:00 год.
Протягом підготовчого провадження судом було проведено декілька підготовчих засідань.
За результатами проведених протягом підготовчого провадження підготовчих засідань, судом було досягнуто завдань підготовчого провадження та у підготовчому засіданні 15.04.2019 р. вирішено закрити підготовче провадження у справі № 922/226/19 та призначити справу до судового розгляду по суті на "24" квітня 2019 р. об 11:00, про що було постановлено відповідну ухвалу.
У судовому засіданні 24.04.2019 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 22.05.2019 р. об 11:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні у повному обсязі заперечує проти позовних вимог, вказує що у відповідача відсутні невиконані зобов'язання перед позивачем та заперечують наявність будь-яких договірних правовідносин між відповідачем, як орендарем, та позивачем, як орендодавцем з підстав зазначених у відзиві на позов.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
15.06.2015 між Приватним підприємством "Торгівельні ряди" (позивач) та Фізичною особою - підприємцем Таран Віталієм Васильовичем (відповідач) було укладено Договір найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" № 15, згідно п. 1.1. якого позивач, як наймодавець, передав, а відповідач, як наймач, прийняв у тимчасове платне користування торговельне місце у вигляді ділянки із твердим покриттям (далі - об'єкт найму), яке розташоване на ринку ПП "Торгівельні ряди" за адресою: 64003, вул. Миру, 30, смт Кегичівка Харківської області.
Загальна площа об'єкту найму становить 08 кв.м. ділянки з твердим покриттям (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 1.3. Договору, торгівельне місце було передано в тимчасове платне користування для торгівлі товарами на розсуд наймача з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Вступ відповідача у користування об'єктом найму наставав одночасно з підписанням сторонами Договору (п. 2.1. Договору).
Отже, умовами Договору не передбачено передачі об'єкту найму наймачу за актом приймання-передачі, а факт передачі в найм торговельного місця прив'язаний лише до підписання сторонами Договору.
При цьому згідно до пункту 2.4. Договору, об'єкт найму вважається поверненим наймодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.
Розмір плати за користування об'єктом найму в межах строку дії Договору становив 635 грн. щомісячно (пункт 3.1.)
Додатково сторони у Договорі погодили, що наймач зобов'язаний здійснювати виплату орендної плати наймодавцю і поза межами строку дії цього Договору у випадку затримки з вини наймача повернення торговельного місця після припинення дії цього Договору, але вже у подвійному розмірі за період фактичного користування наймачем об'єктом найму до дня фактичної передачі об'єкта найму за актом приймання-передачі.
Так, у пункті 5.1.6. Договору встановлено, що при затримці повернення з вини наймача торговельного місця після припинення дії цього Договору наймач сплачує плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі.
Плата за користування об'єктом найму повинна була сплачуватись відповідачем помісячно в готівковій формі у якості передоплати до 20 числа щомісячно (пункт 3.4. Договору).
Відповідач за договором зобов'язався своєчасно, наперед до 20 числа щомісячно, і в повному обсязі сплачувати наймодавцю плату за користування об'єктом найму (п. 4.1.2.), мати всі необхідні документи для здійснення торгівлі у відповідності до правил торгівлі на ринках та вимог чинного законодавства (п. 4.1.3.), дотримуватися правил торгівлі та вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність на ринках, правил охорони праці, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм та вимог на об'єкті найму (п. 4.1.6.), мати на об'єкті найму всі документи на право торгівлі на ринку та на товар, що реалізується, згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 4.1.7. Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідач повинен нести відповідальність, передбачену чинним законодавством України, зокрема, за порушення строку перерахування коштів, встановлених в п. 4.1.2, наймач сплачує пеню в розмірі 10% від суми боргу за кожний день прострочення (п. 5.1.1. Договору)
Згідно п. 5.1.9. Договору, сплата штрафу, пені, встановлених цим договором та законодавством України, не звільняє сторони від виконання покладених на них зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п. 6.1. Договору, цей договір діє з 15.06.2015 по 05.01.2016 (але не більше одного року).
За умовами п. 4.4.3. Договору, позивач має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до Договору або його дострокового розірвання у випадку несвоєчасної сплати плати за користування об'єктом найму або використання об'єкта найму на цілі, не обумовлені договором, недосягнення згоди про збільшення розміру плати за користування об'єктом найму, тощо.
Згідно п. 6.4. Договору, дія даного Договору припиняється внаслідок: закінчення строку його дії; загибелі об'єкта найму; продажу об'єкта найму; дострокового його розірвання на вимогу наймодавця або наймача; банкрутства та/або ліквідації наймача або наймодавця; несплати наймачем плати за користування об'єктом найму більше 3-х місяців; неузгодження з наймодавцем проведення капітального ремонту, реконструкції, переобладнання; інших підстав, передбачених законодавством.
У пункті 6.6. Договору сторони визначили, що у випадку відсутності заперечень наймодавця та наймача про припинення дії Договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені Договором, про що укладається додаткова угода у письмовому вигляді.
07.02.2016 позивач, на підставі пункту 4.4.3. Договору, у зв'язку із зростанням роздрібних цін та розміру орендної плати за землю, надав відповідачу для підписання додаткову угоду до Договору щодо збільшення розміру плати за користування об'єктом.
Непідписання відповідачем додаткової угоди свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо збільшення розміру плати за користування об'єктом найму.
23.02.2016 р., у зв'язку із неотриманням відповіді на попередній лист, позивач направив відповідачу претензію, згідно з якою виступив з ініціативою розірвання Договору на підставі пунктів 4.2.2., з урахування пункту 4.4.3. та пункту 6.4. (дострокового розірвання на вимогу Наймодавця або Наймача) Договору та повідомив про припинення Договору. При цьому позивач заперечував проти будь-якого користування відповідачем об'єктом найму, виступав проти продовження у будь-який спосіб строку дії цього Договору на майбутнє та вимагав на підставі пункту 4.1.10. Договору повернути об'єкт найму згідно з Актом приймання-передачі та попереджав, що при затримці повернення з вини Наймача торговельного місця після припинення дії цього Договору Наймач сплачує плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта найму за актом приймання-передачі передачі. Відповідач відмовився від одержання вищезазначеної поштової кореспонденції.
Отже, враховуючи, що строк дії Договору не було продовжено сторонами (в межах однорічного терміну) після кінцевої дати його дії - 05.01.2016 шляхом укладення відповідної додаткової угоди, суд дійшов висновку, що Договір найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" № 15 від 15.06.2015 припинив свою дію 05.01.2016.
Згідно п. 4.1.10. Договору, наймач зобов'язався повернути наймодавцю об'єкт найму згідно з актом приймання-передачі в стані, не гіршому від його стану на момент передачі в найм з урахуванням зносу у встановлених розмірах.
При цьому згідно п. 2.4. Договору, об'єкт найму вважається поверненим наймодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.
Проте, станом на час розгляду справи відповідач об'єкт найму, відповідно до умов Договору, не повернув, доказів такого повернення до матеріалів справи не надано.
Як вбачається з аналізу змісту пунктів 3.4., 4.1.2, 4.1.3, 4.1.6 Договору, а також пункту 22 Правил торгівлі на ринках смт. Кегичівки та вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-вр "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", плата за користування об'єктом найму повинна вноситися наймачем наймодавцю у готівковій формі щомісячно до 20 числа до початку торгівлі. При цьому, доказом належного внесення орендної плати є отриманий наймачем від касира (контролера) ринку чек реєстратора розрахункових операцій. Торгівля без вищезазначеного чеку реєстратора розрахункових операцій забороняється.
Матеріали справи свідчать, що з 20.02.2016, в порушення умов Договору та вищенаведених Правил, відповідач здійснює торгівлю без вищевказаного чеку РРО та не сплачує за користування торговельним місцем.
Також на рахунок позивача не поступало безготівкових коштів від відповідача, про що свідчить довідка Ощадбанку від 21.11.2016 вих. № 43-683/16.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною першою статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Аналогічні положення містить частина перша статті 283 ГК України.
Частиною третьою статті 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до частини четвертої статті 286 ГК України, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно з частиною першою статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов'язання: Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Згідно із частиною першою статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Позивачем надано докази звернення до відповідача із заявами (претензіями) від 23.02.2016 та від 02.07.2016, в яких зазначено про відсутність у наймодавця наміру продовжувати орендні правовідносини, обумовлені договором, у зв'язку з відмовою від підписання відповідачем додаткової угоди, та попередження про подвоєння розміру орендної плати у разі неповернення відповідачем взятого в оренду об'єкту найму за актом приймання-передачі.
Від отримання вищевказаних претензій відповідач відмовився, про що зазначено у повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Крім того, на адресу відповідача позивачем направлялися заяви про припинення договору з вимогою повернути торгівельне місце з оренди від 19.01.2017 та від 19.02.2017, які були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Як встановлено судом, Договір найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" № 15 від 15.06.2015 припинив свою дію 05.01.2016, тобто з дати узгодженої сторонами у п. 6.1 договору.
При цьому, суд, керуючись п. 6.1 договору, не приймає до уваги твердження позивача, що спірний договір оренди діяв один рік та припинив свою дію 15.06.2016 року, оскільки сторонами у п. 6.1. договору було чітко встановлено дату до якої дії договір, а право на пролонгацію дії договору на строк до одного року сторонами не було реалізовано, як того вимагає п. 6.2 договору, шляхом оформлення додаткової угоди.
Оскільки орендна плата за Договором була внесена відповідачем до 20.02.2016, заборгованість з орендної плати станом на день припинення дії Договору (05.01.2016) є відсутньою.
Таким чином, нарахування позивачем 2540,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з 20.02.2016 по 15.06.2016 є безпідставним, у зв'язку із нечинністю договору в цей період, а відтак позовні вимоги в цій частині визнаються необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Згідно із частиною першою статті 785 ЦК України, у відповідача у разі припинення договору найму виникає зобов'язання негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до частини другої статті 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Пунктом 4.1.10. Договору відповідач зобов'язався повернути наймодавцю об'єкт найму згідно з Актом приймання-передачі в стані, не гіршому від його стану на момент передачі в найм з урахуванням зносу у встановлених розмірах.
При цьому, згідно п. 2.4. Договору, об'єкт найму вважається поверненим наймодавцю з часу підписання сторонами Акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.
З матеріалів справи вбачається, що всупереч вимогам чинного законодавства та умовам Договору, відповідач орендоване майно наймодавцю (позивачу) не повернув, у зв'язку з чим позивачем на підставі ст. 785 ЦК України було нараховано та заявлено до стягнення неустойку в розмірі 39370 грн. за період користування торговельним місцем поза межами дії Договору - з 20.06.2016 по 21.01.2019. (протягом 31 місяця).
Суд вважає позовні вимоги в частині нарахування неустойки відповідно до ст. 785 ЦК України законними та обґрунтованими.
Пунктом п. 5.1.6. розділу 5 "Відповідальність сторін" Договору найму (оренди) торговельного місця № 23 від 15.06.2015 сторони визначити, що при затримці повернення з вини наймача торгівельного місця після припинення дії цього Договору наймач сплачує плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта найму за актом приймання-передачі.
Дослідивши умови вищевказаного пункту Договору, суд встановив, що вони є аналогічними приписам ст. 785 ЦК України, тобто передбачають саме відповідальність наймача за затримку повернення найманого майна.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем невірно трактовано пункт 5.1.6. Договору, а саме визначено подвійну плату, передбачену цим пунктом, як основний (орендний) платіж за користування об'єктом найму, а не відповідальність у вигляді неустойки, як це випливає за змісту розділу 5 "Відповідальність сторін" та приписів ст. 785 ЦК України.
Відтак, суд вважає безпідставним нарахування суми подвійної оплати за користування об'єктом найму в розмірі 39370 грн. при визначенні загальної суми основного боргу за спірним Договором.
Відповідно до п. 5.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань згідно з Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Згідно п. 5.1.1. Договору, за порушення строку перерахування коштів, встановленого в п. 4.1.2., наймач сплачує пеню в розмірі 10% від суми боргу за кожний день прострочення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаних пунктів Договору та приписів чинного законодавства, позивачем було здійснено нарахування пені в розмірі 1805,00 грн.; інфляційних втрат у розмірі 7410,00 грн. та 3% річних у розмірі 1784,00 грн.
Проте, враховуючи, що суму основного боргу було заявлено позивачем безпідставно, суд визнає безпідставно заявленими до стягнення й вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат на неправомірно заявлену до стягнення суму основного боргу.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що законними та обґрунтованими є позовні вимоги Приватного підприємства "Торгівельні ряди" в частині стягнення 39370,00 грн. неустойки.
В частині стягнення основного боргу в розмірі 41910,00 грн., пені в розмірі 1805,00 грн.; інфляційних втрат у розмірі 7410,00 грн. та 3% річних у розмірі 1784,00 грн. суд відмовляє у задоволенні позовних вимог як необґрунтованих.
Враховуючи приписи ст.ст. 123, 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. покладаються судом на відповідача у повному обсязі та не підлягають пропорційному розподілу, оскільки позивачем при подачі позову судовий збір було сплачено у мінімальному розмірі визначеному законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 525, 526, 599, 610, 612, 624, 625, 626, 627, 628, 652, 759, 764, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Таран Віталія Васильовича ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; відомості про дату народження відсутні) на користь Приватного підприємства "Торгівельні ряди" (64003, Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Миру, буд. 57; код ЄДРПОУ: 30193473) - неустойку в розмірі 39370,00 грн.; витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позовних вимог у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "03" червня 2019 р.
Суддя М.І. Шатерніков