Рішення від 28.05.2019 по справі 922/241/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/241/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріда-Інвест", м.Київ,

про стягнення 2477722,25 грн.

за участю представників:

позивача - Ворожбянова А.М. (довіреність № 08-21/1/2-19 від 02.01.2019);

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада 25.01.2019 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріда-Інвест", м.Київ, про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2477722,25 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, не оформивши належним чином правовідносини щодо користування земельною ділянкою, у період з 01.01.2016 по 30.08.2018 не сплачував за користування земельною ділянкою площею 0,4477 га по вул. Шевченка, 24 у м.Харкові у встановленому законодавчими актами розмірі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.01.2019 вищевказану позовну заяву було призначено до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/241/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі № 922/241/19 було закрито; розгляд справи призначено по суті на 02.05.2019 о 14:00.

22.04.2019 до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату та зобов'язання позивача направити копію позовної заяви з доданими до неї документами на адресу ТОВ "Меріда-Інвест". У даній заяві відповідач заперечував проти позову у повному обсязі, посилаючись на рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі № 922/2308/15, згідно якого було здійснено звернення стягнення щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ "Банк Камбіо", що, в свою чергу, унеможливило використання (користування) даного об'єкту нерухомого майна та земельної ділянки, на якій він розташований. У зв'язку з неотриманням відповідачем копії позовної заяви, він зазначив про неможливість надання відзиву та заперечень щодо позовних вимог.

Як вказує відповідач, про розгляд справи № 922/241/19 він дізнався після отримання ухвали-повідомлення суду від 09.04.2019, якою було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

З цього приводу суд зазначає, що 06.02.2019 до матеріалів справи було долучено повідомлення про вручення відповідачу поштового відправлення № 6102227910762 (копії ухвали про відкриття провадження у справі № 922/241/19 від 30.01.2019) з відміткою про вручення його Добровольському 04.02.2019.

Приймаючи до уваги, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце підготовчого провадження у справі та йому було встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву, проте відповідач не скористався наданим йому правом на захист своїх прав та інтересів шляхом подання у підготовчому провадженні заперечень проти позову та відповідних доказів в їх обґрунтування, суд, з урахуванням встановлених законом строків, дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Враховуючи, що підготовче засідання у справі, з урахуванням продовження його строку, було неодноразово відкладено судом , тривало майже три місяці, протягом яких відповідач мав можливість ознайомитися з процесуальними документами у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а також ознайомитися матеріалами справи та взяти участь у судових засіданнях, проте не скористався наданим йому правом, у задоволенні клопотання відповідача було відмовлено ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2019, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 28.05.2019.

03.05.2019 до суду надійшов лист АТ "Укрпошта" за вих. № 07-13-692 від 26.04.2019 з повідомленням про помилкове вручення рекомендованого листа № 6102227910762 працівниками відділення поштового зв'язку Київ 135 іншій особі, яка зробила відповідний запис про його отримання на повідомленні. В подальшому копію ухвали суду разом з повідомленням про вручення даного рекомендованого листа було повернуто за закінченням терміну зберігання на зворотну адресу з помилковою відміткою про її вручення.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.05.2019, представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився; про причину неявки суд не повідомив. Жодних письмових пояснень по суті справи не надав. Про належне повідомлення відповідача про час та місце судового засідання свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 6102228319510 з відміткою про його отримання 13.05.2019.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджатиме розгляду справи по суті, у зв'язку з чим визнав за можливе розглянути справу за відсутності останнього, згідно ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Харківською міською радою (позивач), відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України, були здійснені заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

Так, Департаментом територіального контролю Харківської міської ради здійснено обстеження земельної ділянки та встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меріда-Інвест" (відповідач) використовує земельну ділянку площею 0,4477 га по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "И-4".

За результатами обстеження складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 10.09.2018.

Площа земельної ділянки по вул. АДРЕСА_1 . Харкові, яка складає 0,4477 га, визначена шляхом здійснення топографо-геодезичної зйомки відповідно до зовнішніх меж будівлі.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2017 № 98373292 право власності на нежитлову будівлю літ. "И-4" площею 19463,9 кв.м. по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові з 20.05.2013 зареєстроване за ТОВ "Меріда-Інвест" на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 20.05.2013 № 1826.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.01.2019 № 152996768 право власності на нежитлову будівлю літ. "И-4" площею 19463,9 кв.м. по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові з 12.09.2018 зареєстроване за ПАТ "Банк Камбіо" на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2015 у справі № 922/2308/15.

Таким чином, право власності на об'єкт нерухомого майна літ. "И-4" по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові з 20.05.2013 по 12.09.2018 було зареєстроване за ТОВ "Меріда-Інвест".

Відповідно до листа Відділу у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 08.11.2017 № 19-20-0.23, 08-2012/116-17 та листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 10.11.2017 № 7106/0/225-17, речові права ТОВ "Меріда-Інвест" на земельну ділянку по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові не зареєстровані.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 2477722,25 грн. за час використання спірної земельної ділянки без належного оформлення правовстановлюючих документів.

При цьому позовні вимоги Харківської міської ради обґрунтовано наявністю підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст.ст. 1212-1214 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

При цьому, відсутність неправомірних дій відповідача означає відсутність цивільного правопорушення (протиправних дій) і, як наслідок, виключає деліктні зобов'язання.

Як свідчать матеріали справи, фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме - в результаті придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, право власності на яке належним чином було зареєстроване за відповідачем у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі станом на даний час в України також не вважається правопорушенням.

Так, частина 3 статті 125 Земельного кодексу України (в редакції від 25.10.2001), котра раніше забороняла "приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації" була виключена Законом України від 05.03.2009 № 1066-VI. Жодних інших норм, котрі б містили заборону такого володіння і використання чинне законодавство не містить.

Відсутність деліктних зобов'язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків у тому числі упущеної вигоди, адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт - правопорушення.

Зокрема, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодексу України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Проте, протягом періоду з 20.05.2013 по 12.09.2018 між сторонами не було укладено жодних договорів.

Також у даному випадку неможливо застосувати норми законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди, оскільки згідно ч. 2 ст. 22 ЦК України, упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди як різновиду збитків в повній мірі застосовуються вимоги наведених вище норм права.

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонам повинні кваліфікуватися як бездоговірні та безделіктні.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини повинні регулюватися ст.ст. 1212-1214 ЦК України, зі змісту яких вбачається, що вони підлягають застосування, у тому числі, у відносинах, які не містять ознак делікту.

Зокрема, частиною 2 статті 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб або наслідком події. Тобто, дана норма поширює своє дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст. 1212-1214 ЦК України випливає, що зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

Таким чином, відповідач зберіг майно (грошові кошти) у розмірі орендної плати, яка нараховується за володіння і користування земельною ділянкою комунальної власності по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 .

Збереження такого майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття права власності за нежитлову будівлю за вказаною адресою.

При цьому, відсутність договору оренди землі має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, внаслідок чого відбулося збереження відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у розмірі орендної плати.

Правові підстави для набуття чи збереження майна у даному випадку відсутні, оскільки реалізація речового права на земельну ділянку, згідно ст. 206 ЗК України, п.14.1.136 ч. 14.1 ст. 14 ПК України, здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем права володіння і користування земельною ділянкою безоплатно - відсутні, так само, як і підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю.

Власником земельної ділянки по вул. Шевченка, 24 у м. Харкові є територіальна громада міста Харкова в особі позивача, відповідно до ст. 83 ЗК України, за якою всі землі в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є комунальною власністю, за винятком земельних ділянок, які перебувають у державній або приватній власності. Таким чином, збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення цих коштів у відповідача за рахунок їх несплати позивачеві.

Отже, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.01.2016 по ІНФОРМАЦІЯ_1 свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною, у тому числі у практиці ЄСПЛ.

Викладені вище обставини свідчать про наявність у спірних правовідносинах усіх трьох умов виникнення зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання).

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна, який підлягає відшкодуванню з боку відповідача, становить 2477722,25 грн., виходячи з розміру орендної плати за землю.

Внаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси позивача щодо неодержаного майна у розмірі орендної плати за землю.

Вказана правова позиція Харківської міської ради узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, та яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо врегулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати.

Так, у пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї білянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на рішення Господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі № 922/2308/15, згідно якого було здійснено звернення стягнення щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ "Банк Камбіо", що, в свою чергу, на думку відповідача, унеможливило використання (користування) даного об'єкту нерухомого майна та земельної ділянки, на якій він розташований.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки за інформацією з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 25-33) вбачається, що державна реєстрація припинення права власності відповідача на нерухоме майно, розташоване на спірній земельній ділянці за адресою: м АДРЕСА_3 Харків, вул. Шевченка, буд. 24 (реєстрація переходу прав власності - повне відчуження) відбулася 12.09.2018. Та саме до цієї дати позивачем нараховано грошові кошти у розмірі орендної плати за безпідставне користування земельною ділянкою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Харківської міської ради щодо стягнення з відповідача 2477722,25 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 125 Земельного кодексу України, ст. 14 Податкового кодексу України, ст.ст. 22, 1166, 1212-1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 202, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меріда-Інвест" (01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, буд. 41, офіс 305; код ЄДРПОУ: 35839848) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7; код ЄДРПОУ: 04059243; за реквізитами: код платежу: 24062200, рахунок: 31419611020002; МФО 899998; код ЄДРПОУ: 37999649; банк: Казначейство України (ЕАП); одержувач: УДКСУ у м. Харкові Харківської області) - безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 2477722,25 грн.; витрати зі сплати судового збору в розмірі 37165,83 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "05" червня 2019 р.

Суддя Н.М. Кухар

Попередній документ
82220446
Наступний документ
82220448
Інформація про рішення:
№ рішення: 82220447
№ справи: 922/241/19
Дата рішення: 28.05.2019
Дата публікації: 07.06.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Право власності на землю у тому числі:; Інший спір про право власності на землю; усунення порушення прав власника