"04" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2919/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Цісельський К.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Гапонов Я.О.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ергопак” до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,САГІТТА-Т” про стягнення 113274,16 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2018 р. (суддя Літвінов С.В.) прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ергопак” до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2919/18, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.01.2019 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.01.2019 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 11.02.2019 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.02.2019 р. закрито провадження у справі № 916/2919/18 на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України в зв'язку з укладанням договору переведення боргу.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.03.2019 р. скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.02.2019 р. по справі № 916/2919/18, останню направлено для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.
Постанова апеляційного господарського суду мотивована неправомірністю висновку місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для закриття провадження у даній справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки спір про стягнення коштів за договором не припинив своє існування після укладання договору переведення боргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.04.2019 р. справу № 916/2919/18 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Лічману Л.В.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.04.2019 р. суддею Лічманом Л.В. прийнято справу до свого провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 14.05.2019 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.05.2019 р.: з урахуванням пояснень представника позивача, який замість змінити просив доповнити підстави позову договором переведення боргу від 20.10.2017 р. б/н, прийнято відповідну заяву до розгляду; здійснено заміну відповідача по справі № 916/2919/18 - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Горяц-Т” його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю ,,САГІТТА-Т”, оскільки названий вище договір переведення боргу підтверджує заміну боржника в договорі поставки з відстрочкою платежу від 01.11.2016 р. № 38/16; оголошено перерву в судовому засіданні до 04.06.2019 р.
Відповідач в засідання суду, призначене на 04.06.2019 р., не з'явився. Згідно відомостей з офіційного сайту ДП ,,Укрпошта” ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.05.2019 р., надіслану відповідачу на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресату не вручено під час доставки. З урахуванням змісту п.5 ч.6 ст.242 ГПК України та відсутності повідомлення про іншу адресу, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце засідань суду.
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 04.06.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю ,,Ергопак” (далі - ТОВ ,,Ергопак”) звернулось в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Горяц-Т” (далі - ТОВ ,,Горяц-Т”) про стягнення заборгованості у розмірі 113274,16 грн, з яких 88920,23 грн основного боргу, 11240,49 грн пені, 9671,13 грн інфляційних нарахувань, 3442,31 грн 3% річних, вказуючи на невиконання відповідачем умов договору поставки з відстрочкою платежу від 01.11.2016 р. № 38/16 в частині оплати вартості поставленого товару.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ ,,Ергопак” посилається на приписи ст.ст.525,526,530,625,629 ЦК України, умови названого вище договору, видаткові накладні, довіреності на право отримання цінностей, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 12.07.2017 р. тощо.
ТОВ ,,Горяц-Т” у відзиві на позовну заяву зазначило про те, що ТОВ ,,Ергопак” під час подачі позову не враховано факт існування договору переведення боргу від 20.10.2017 р. б/н, відповідно до якого грошове зобов'язання за договором поставки з відстрочкою платежу від 01.11.2016 р. № 38/16 переведено на Товариство з обмеженою відповідальністю „САГІТТА-Т” (далі - ТОВ „САГІТТА-Т”), у зв'язку з чим позовні вимоги до ТОВ ,,Горяц-Т” не підлягають задоволенню.
ТОВ „САГІТТА-Т” письмовий відзив на позов не подало та не скористалось наданим ст.42 ГПК України правом на участь у засіданні суду, з огляду на що розгляд справи здійснено за відсутності його представника та за наявними у ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів позивача фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
01.11.2016 р. між ТОВ ,,Ергопак” (Постачальник) та ТОВ ,,Горяц-Т” (Покупець) укладено договір поставки з відстрочкою платежу № 38/16 (Договір № 38/16), згідно якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцеві, а Покупець приймати і оплачувати товар у відповідності до умов даного Договору (п.1.1 Договору № 38/16).
Оплату кожної окремої партії товару (визначеної в накладній) по даному Договору Покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок Постачальника протягом 80 календарних днів з моменту її отримання (п.4.1 Договору № 38/16).
Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.10.2017 р. або до його закінчення за згодою сторін або на підставах, передбачених діючим законодавством (п.8.1 Договору № 38/16).
20.10.2017 р. між ТОВ ,,ГОРЯЦ-Т” (Початковий боржник), ТОВ ,,САГІТТА-Т” (Новий боржник) та ТОВ ,,Ергопак” (Кредитор) укладено договір переведення боргу б/н, яким врегульовано відносини, пов'язані з заміною боржника (Початкового боржника) в зобов'язанні, що виникло з договорів поставки № 496/09 від 01.04.2009 р., № 38/16 від 01.11.2016 р., укладених між Початковим боржником та Кредитором… (п.1 Договору б/н). Початковий боржник передає Новому боржнику борг перед Кредитором в розмірі 166298,95 грн: 77378,72 грн за договором поставки № 496/09 від 01.04.2009 р. і 88920,23 грн за договором поставки № 38/16 від 01.11.2016 р. (п.2 Договору б/н).
Борг, переданий Початковим боржником Новому боржнику, встановлюється актом звірки взаєморозрахунків між Початковим боржником і Кредитором. Новий боржник зобов'язується здійснити оплату боргу Кредитору в розмірі 166298,95 грн. Початковий боржник передає в момент підписання даного договору Новому боржнику всі документи та іншу інформацію, яка підтверджує зобов'язання, вказані в цьому договорі (п.3 Договору б/н).
З моменту вступу в силу цього договору Новий боржник приймає на себе зобов'язання і права Початкового боржника за договорами поставки № 496/09 від 01.04.2009 р., № 38/16 від 01.11.2016 р. (п.5 Договору б/н).
Новий боржник, підписуючи цей договір, підтверджує, що йому була передана вся необхідна інформація (документація), пов'язана з основним договором, в т.ч. та, що стосується спорів і протиріч за основним договором між Початковим боржником і Кредитором (п.8 Договору б/н).
Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 12.07.2017 р., яким встановлено переведений борг, на виконання Договору № 38/16 Постачальником, зокрема, поставлено, а Покупцем прийнято товар на загальну суму 88920,23 грн з ПДВ.
Договір № 38/16, Договір б/н, акт звірки взаємних розрахунків підписано уповноваженими представниками та скріплено печатками сторін.
Неоплата ТОВ „САГІТТА-Т” вартості прийнятого товару спричинила звернення ТОВ ,,Ергопак” до господарського суду з позовом у рамках провадження у даній справі.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно із приписами ч.ч.1 та 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставами яких є письмові договори поставки з відстрочкою платежу та переведення боргу.
При цьому ТОВ ,,Ергопак” як Постачальником виконано належним чином взяті на себе обов'язки та поставлено товар на суму 88920,23 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2017 р. по 12.07.2017 р. та Договором б/н, в якому сторони підтвердили наявність боргу в цій сумі та обізнаність з підставами його виникнення.
В свою чергу ТОВ ,,САГІТТА-Т” як особою, до якої перейшли обов'язки Покупця, в порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ст.193 ГК України, умов Договору № 38/16 та Договору б/н вартість отриманого товару на загальну суму 88920,23 грн не оплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням ч.1 ст.530 ЦК України, ч.1 ст.692 ЦК України, п.4.1 Договору № 38/16 строк виконання грошового зобов'язання на вказану суму настав.
Враховуючи викладене, позовна вимога про стягнення 88920,23 грн основного боргу підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).
В ст.549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання… Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Кожна із сторін за кожен день прострочки виконання будь-яких своїх обов'язків, які випливають з цього договору, сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за весь час такої прострочки, а також, поверх цього, компенсує будь-які прямі та непрямі збитки, підтверджені документально, викликані такою про строчкою. Для Постачальника пеня обчислюється від вартості партії товару, в період поставки якої відбулося порушення договору, а для Покупця - від суми простроченого платежу (п.5.2 Договору № 38/16).
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене та те, що матеріалами справи підтверджено неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ ,,САГІТТА-Т” має сплатити:
- 11240,49 грн пені, нарахованих на суму 88920,23 грн за період з 30.05.2017 р. по 27.11.2017 р.;
- 3442,31 грн 3% річних, нарахованих на суму 88920,23 грн за період 30.05.2017 р. по 12.09.2018 р.;
- 9671,13 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму 88920,23 грн за період 30.05.2017 р. по 12.09.2018 р. (червень 2017 р. - серпень 2018 р.).
Відтак, позов про стягнення пені, 3% річних та інфляційних нарахувань слід також задовольнити у повному обсязі.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги задоволено, судові витрати ТОВ ,,Ергопак” у вигляді судового збору за подачу позову та апеляційної скарги покладаються на ТОВ ,,САГІТТА-Т”.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,САГІТТА-Т” (65072, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, буд. 2, код 33072323) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ергопак” (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Соборності, 36, код 31364122) 88920/вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять/грн 23 коп. основного боргу, 11240/одинадцять тисяч двісті сорок/грн 49 коп. пені, 9671/дев'ять тисяч шістсот сімдесят одну/грн 13 коп. інфляційних нарахувань, 3442/три тисячі чотириста сорок дві/грн 31 коп. 3% річних, 1762/одну тисячу сімсот шістдесят дві/грн 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви та 1921/одну тисячу дев'ятсот двадцять одну/грн 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання його повного тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 06 червня 2019 р.
Суддя Л.В. Лічман