ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10613/19
провадження № 2/753/6078/19
"04" червня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 1-А» про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації,
27.05.2019 ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з вимогами про визнання недійсним рішення установчих зборів про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 1-А» (далі по тексту - ОСББ «Бажана 1-А», відповідач) та скасування державної реєстрації об'єднання як юридичної особи.
Позов мотивований посиланням на порушення процедури скликання та проведення установчих зборів.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.
Так, відповідно до положень статті 19 цього Кодексу, яка визначає справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів, у порядку цивільного судочинства розглядаються справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
При визначенні предметної юрисдикції справи суд має виходити із суті права/інтересу, за захистом якого суб'єкт звертається до суду, та мети звернення з позовом, оскільки саме такі критерії розмежування належності спору до тієї чи іншої юрисдикції дають змогу найбільш ефективно захистити порушене право позивача, аніж розмежування юрисдикції виключно на підставі суб'єктного складу сторін.
Згідно з частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами пункту 3 частини першої статті 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Згідно зі статтею 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від 29 листопада 2001 року N 2866-III "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон N 2866-III).
Статтею 1 цього Закону встановлено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до статті 4 Закону N 2866-III об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Як убачається з матеріалів справи та змісту позовних вимог, ОСОБА_1 є власником квартири в будинку, який увійшов до новоствореного та зареєстрованого ОСББ «Бажана 1-А», при цьому вважає, що установчі збори скликано і проведено з порушенням вимог закону, що є підставою для скасування державної реєстрації відповідача як юридичної особи.
Отже спірні правовідносини виникли між ОСОБА_1 - власником квартири в будинку, у якому створене та зареєстроване ОСББ «Бажана 1-А», який має право брати участь у його діяльності, та фактичними учасниками зазначеного новоствореного ОСББ і державним реєстратором щодо державної реєстрації юридичної особи - ОСББ «Бажана 1-А».
Слід також зазначити, що позовна заява не містить жодних посилань та те, яке ж цивільне право чи цивільний інтерес позивача як фізичної особи порушені створенням ОСББ «Бажана 1-А» з урахуванням того, що він є співвласником та має право брати участь в діяльності ОСББ, та яким чином будуть відновлені його права у разі задоволення позову.
За таких обставин цей спір стосується приватного інтересу позивача як співвласника майна багатоквартирного будинку, і є спором про наявність або відсутність у відповідача цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов'язки). Цей спір не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не є спором, що виникає у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.
При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20.09.2018 у справі N 813/6286/15 та від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, заповнюючи цю прогалину закону, зазначила, що подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов'язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (пункт 3 частини першої статті 1 статті 20 ГПК), а тому повинні розглядатись за правилами господарського судочинства незалежно від суб'єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 ГПК).
Незважаючи на те, що вищевказані постанови прийняті в адміністративних справах, у них міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, яким суд і керується у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бажана 1-А» про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя:
Повна ухвала складена 04.06.2019.