2/754/1374/19
Справа № 755/19378/17
Іменем України
05 червня 2019 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: Грегуль О. В., секретар судового засідання: Дорошенко В.В.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» - позивач
ОСОБА_1 - відповідач
Власенко О.В . - адвокат позивача
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію в кв. АДРЕСА_1 .
Справа до Деснянського районного суду м. Києва була направлена за підсудністю ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12.01.2018 року.
Після прийняття справи, заміни позивача, прийняття нової редакції позову і до початку розгляду справи по суті за новою редакцією позову виявилось, що справа належить до виключної територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України, 1. Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 року № 3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У судовому засіданні адвокат позивача звернувся до суду з усним клопотанням про передачу справу для розгляду за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Дніпровського районного суду м. Києва.
Відповідач посилаючись на те, що йому ближче їздити до Деснянського районного суду м. Києва, заперечував проти передачі справи за підсудністю до іншого суду. При цьому, будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про підсудність справи Деснянському районному суду м. Києва відповідач суду не надав і судом таких доказів не здобуто.
Вислухавши учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд у судовому засіданні встановив наступне.
Спір виник з приводу нерухомого майна, яке територіально знаходиться на території Дніпровського району м. Києва.
На даний спір поширюються правила виключної підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, 1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Вищевикладене свідчить, що правові підстави для розгляду справи по суті Деснянським районним судом м. Києва, відсутні.
За таких обставин, справа передається на розгляд за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.
Керуючись ст. ст. 31, 258-260 ЦПК України,
Справу № 755/19378/17 за позовною заявою приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ: 41946011) передати до Дніпровського районного суду м. Києва.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Згідно зі ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).