02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
Справа № 753/16664/15-ц
2п/753/72/19
Ухвала
"13" травня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Каліушко Ф.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду
Заявник звернулася до суду з заявою про перегляд заочного рішення суду від 02березня 2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 квітня 2019 року, вказана заява була передана до провадження судді Каліушка Ф.А., для вирішення питання щодо її прийняття та розгляду.
Відповідно до ч. 6 ст. 285 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Оплата судового збору за подання до суду позовної заяви здійснюється у розмірах визначених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» та у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 4 якого за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (384,20 грн.)
Як встановлено суддею, до заяви про перегляд заочного рішення не додано документу, що підтверджує сплату заявником судового збору, посилаючись на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», яка на думку заявника звільняє її від оплати таких судових витрат.
Однак, преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Посилання заявника на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», як на підставу звільнення від сплати судового збору, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до вказаної норми Закону від сплати судового збору звільняються позивачі - позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. А відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Проте, в даному випадку предметом спору є перегляд заочного рішення від 02.03.2016 року щодо стягнення з заявника заборгованості по кредитному договору.
Аналіз наведених норм свідчить, що дані відносини не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів», а відтак посилання заявника на її вимоги, як на підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене заявнику необхідно надати документ, що підтверджує сплату нею судового збору.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів.
Однак, як вбачається з матеріалів заяви, заявником до заяви не додано копій всіх документів, що додаються до неї, для направлення позивачу.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання щодо її прийняття та розгляду.
Частиною 8 ст. 285 ЦПК України встановлено, що до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 185, 285 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду - залишити без руху.
Встановити заявнику строк п'ять днів з дня отримання нею даної ухвали для усунення вказаних недоліків, роз'яснивши, що у випадку їх не виправлення у зазначений термін заява буде повернута та вважатиметься неподаною.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.