Справа № 752/16885/18
Провадження № 2/752/2288/19
Іменем України
28.05.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування, -
встановив:
в серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування.
В обґрунтування позову зазначено, що 25.07.2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Європейський страховий альянс» було укладено угоду № 37859 по програмі страхування «Автоексперт», відповідно до якої належний позивачу автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований, окрім іншого, і на випадок дорожньо-транспортної пригоди. 13.11.2017 року о 20-00 год. в с. Степанці по вул. Київській відбулась аварія за участі автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням чоловіка позивача ОСОБА_2 Позивач вчасно повідомила відповідача про зазначену подію, останнім дану пригоду було визнано страховим випадком та позивачу було сплачено страхове відшкодування в сумі 116337,40 грн. Однак, позивач вважає, що виплачений розмір страхового відшкодування є необґрунтовано заниженим та не відповідає умовам укладеного між сторонами договору. Всі документи страховою компанією були отримані 08.01.2018 року, однак, її звернення щодо перерахунку коштів тривалий час ігнорувались відповідачем, в зв'язку з чим вона звернулась до суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 з метою проведення оцінки вартості матеріального збитку автомобіля. Відповідно до звіту ФОП ОСОБА_3. від 28.02.2018 року № 129, ринкова вартість автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 склала суму в розмірі 267120,00 грн., вартість відновлювального ремонту - 241393,87 грн., ринкова вартість пошкодженого автомобіля - 25726,00 грн. Приймаючи до уваги викладені у звіті дані, позивач вказує, що автомобіль є повністю загиблим. Оскільки між позивачем та відповідачем угоди щодо розміру страхового відшкодування не досягнуто, позивач, взявши до уваги граничний розмір страхового відшкодування (250000,00 грн.) та ринкову вартість автомобіля після ДТП (25726,00 грн.), вважає, що належна сума страхового відшкодування є 224274,00 грн. Оскільки, відповідачем їй було перераховано суму в розмірі 116337,40 грн., позивач вказує, що сума недоплаченого страхового відшкодування складає - 107936,60 коп., яку вона просить стягнути з відповідача на її користь в примусовому порядку, оскільки в позасудовому порядку врегулювати спір неможливо, в зв'язку з ігноруванням відповідачем її звернень. Крім того, позивач вважає, що розмір пені виплачений їй відповідачем також є заниженим, та складає за період з 15.02.2018 р. по 31.07.2018 р. суму в розмірі 11106,71 грн., а тому з урахуванням виплати відповідачем пені в сумі 2986,48 грн., просить суд стягнути з відповідача на її користь суму недоплаченої пені в розмірі 8120,23 грн.
В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь суму страхового відшкодування в розмірі 107936,60 грн. та пеню за період з 15.02.2018 р. по 14.02.2019 р., що за мінусом вже виплаченої суми пені в розмірі 2986,48 грн., що складає суму в розмірі 18659,57 грн., а також витрати на проведення оцінки в сумі 2000,00 грн., витрати на нотаріальне посвідчення довіреності в сумі 350,00 грн. та судові витрати в сумі 1289,45 грн.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.08.2018 року, у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2018 року, було здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження в розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з викладених в ньому підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила в їх задоволенні відмовити, посилаючись на підстави, які викладені в письмовому відзиві. Одночасно зазначила, що страховою компанією були виконані умови договору, виплачені позивачу належна сума страхового відшкодування, а тому доводи позивача є надуманими та безпідставними.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.07.2017 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Європейський страховий альянс» було укладено договір страхування № 37859 по програмі страхування «Автоексперт», відповідно до якої належний позивачу автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 був застрахований, окрім іншого, і на випадок дорожньо-транспортної пригоди. Страхова сума становить 250000,00 грн. (а.с.9-13, 107, 108).
13.11.2017 року о 20-00 год. в с. Степанці по вул. Київській відбулась аварія за участі автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням чоловіка позивача ОСОБА_2 (а.с.14).
Позивач вчасно повідомила відповідача про зазначену подію 15.11.2017 року (а.с.94), що не заперечувалось стороною відповідача.
24.11.2017 року було проведено акт огляду колісного транспортного засобу за участі, зокрема, позивача (а.с.95-98).
05.01.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с.15).
Відповідно до страхового акту ПрАТ «Європейський альянс» від 31.01.2018 року № 2430/17/50/ТР25/00/2, страхова виплата позивачу складала суму в розмірі 116337,40 грн., та підлягала сплаті шляхом перерахування на рахунок позивача суми в розмірі 113438,15 грн., та зарахування в якості несплачених часток страхового платежу за договором страхування в розмірі 2899,25 грн. (а.с.36).
При визначенні суми страхового відшкодування відповідачем було прийнято до уваги висновок № 18-18 автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , складений 19.01.2018 року судовим експертом Лопатіним В.М., відповідно до якого вартість матеріального збитку склала суму в розмірі 135733,37 грн. (а.с.40-51), а також звіт № 18030-64880, складений 24.01.2018 року ФОП ОСОБА_5 , відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 склала суму в розмірі - 262220,00 грн., а вартість утилізації пошкодженого автомобіля суму в розмірі 135162,60 грн. (а.с.51-59).
Крім того, у справі наявний розрахунок суми страхового відшкодування до зазначеного страхового акту та висновок щодо розміру заподіяної шкоди (а.с.117-118).
02.02.2018 року позивач звернулась до відповідача із заявою, в які просила повідомити про розмір та час виплати належного їй страхового відшкодування (а.с.16-17).
Листом від 02.03.2018 року № 464/1/13, відповідач надав вичерпну відповідь на зазначену заяву позивача із зазначенням сум, які підлягають сплаті позивачу (а.с.131).
Однак, на замовлення відповідача було проведено оцінку, та, відповідно до звіту № 129 про оцінку автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , складеного 28.02.2018 року ФОП ОСОБА_3 , ринкова вартість автомобіля складає суму в розмірі 267120,00 грн., вартість відновлювального ремонту - 241393,87 грн., коефіцієнт фізичного зносу 0, вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників КТЗ - 241393,87 грн., вартість матеріального збитку - 241393,87 грн., ринкова вартість пошкодженого автомобіля після ДТП - 25726,00 грн. (а.с.20-35).
В період з 02.03.2018 р. по 21.03.2018 р. відповідачем було виплачено шляхом перерахування позивачу суму в розмірі 113438,15 грн. (а.с.120-127), а також проведено взаємозалік на суму 2899,25 грн. (а.с.122).
16.03.2018 року позивач звернулась із претензією до відповідача, та 30.03.2018 року зі скаргою до Національної комісії по регулювання ринків фінансових послуг України, посилаючись на необґрунтоване заниження страхової виплати відповідачем (а.с.60-65).
20.04.2018 року позивачу було виплачено суму пені за страховим актом в сумі 2986,48 грн. (а.с.129).
Листом від 10.05.2018 року № 4999/13-12, Національна комісія по регулювання ринків фінансових послуг України повідомила позивача про розгляд її звернення та порушень з боку відповідача виявлено не було (а.с.66-68).
Крім того, на звернення позивача від 25.05.2018 року та 30.05.2018 р., відповідачем були надані відповіді та запитувані позивачем документи (а.с.132-133).
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, якиї особа зазнала, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно зі ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В обґрунтування вимог, позивач вказує, що виплачений розмір страхового відшкодування є необґрунтовано заниженим та не відповідає умовам укладеного між сторонами договору, а також, посилаючись на висновки проведеного на її замовлення оцінки вказує про необхідність виплати решти суми страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності за договором страхування.
Однак, суд вважає, що в даному випадку у позивача були відсутні законні підстави для проведення оцінки із власної ініціативи та, на думку суду, страховою компанією в межах закону були вжиті заходи спрямовані на належне виконання вимог договору та виплату відповідної суми страхового відшкодування, зазначена сума відповідачем була виплачена та виплачена відповідно була і сума пені.
Доводи сторони позивача про те, що відповідачем ігнорувались її звернення, в зв'язку з чим вона вимушена була самостійно звернутись для проведення оцінки майна, судом до уваги не приймаються, оскільки ці твердження повністю спростовані наданими стороною відповідача доказами, зокрема, письмовими відповідями відповідача, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, слід зазначити про те, що в ході розгляду справи стороною позивача на підтвердження своїх позовних вимог не було заявлено клопотань в частині призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, а відтак доводи позову в частині неправильності визначення розміру шкоди, проведеної на замовлення відповідача, - є хибними та недоведеними.
Окремо слід взернути увагу на те, що позивач не оскаржувала рішення страховика про виплату їй страхової суми. Зважаючи на те, що страхову виплату позивачем було отримано в період з 02.03.2018 р. по 21.03.2018 р., вона не скористалася своїм правом в порядку, передбаченому п. 36.7 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності», в якому зазначено, що рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку.
Документів, які б підтвердили факт оплати послуг ремонту пошкодженого автомобіля «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , матеріали справи також не містять.
В ході розгляду справи стороною відповідача повністю спростовані обґрунтування позову, судом ці заперечення приймаються до уваги, а будь-яких доказів, які б поза розумним сумнівом доводили неналежне виконання умов договору відповідачем та виплату заниженої суми страхового відшкодування матеріали справи не містять.
Також відсутні достатні підстави для стягнення з відповідача пені, оскільки, в ході розгляду справи стороною позивача недоведено неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачем та вимоги про стягнення пені після виплати страхового відшкодування, на думку суду, є хибними.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною позивача не доведено належними та допустимими доказами обґрунтованість позовних вимог про стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування, пені, та відсутні підстави вважати, що страхова компанія будь-яким чином порушила право позивача на відшкодування різниці розміру завданої шкоди внаслідок ДТП, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, в силу ст. 141 ЦПК України, слід залишити за позивачем по фактично понесеним.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, та ст.ст. 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, суд, -
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» про стягнення страхового відшкодування, - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 по фактично понесеним.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Київського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Голосіївський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Чередніченко