Справа № 463/3239/19 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/363/19 Доповідач: ОСОБА_2
30 травня 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Крістал Пелес», ТОВ «ЗАХІД БЕСТ», ТОВ «Галілео Захід», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «ФЕЛІНС», ТОВ «ТОПБУД ДИЗАЙН», ТОВ «Амалфі», ТОВ «Амбон», ТОВ «Бізнес Інжиніринг» ТОВ «Мірта ТМ» та ТОВ «БОР - ТОРГ» на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року про накладення арешту на майно,
Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року накладено арешт на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Крістал Пелес», ТОВ «ЗАХІД БЕСТ», ТОВ «БОР - ТОРГ», ТОВ «Мірта ТМ», ТОВ «Бізнес Інжиніринг», ТзОВ «Галілео Захід», ТзОВ «Авераж Захід», ТОВ «ФЕЛІНС», ТОВ «Амбон», ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН», ТзОВ «Амалфі», ТОВ «Трейдком-Торг», ТОВ «Врожай-Агро», ТОВ «К.А.С.», ТОВ «ЧМЗ» та ТОВ «СМТ-Торг», на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали, а також, повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді.
На ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Крістал Пелес», ТОВ «ЗАХІД БЕСТ», ТОВ «БОР - ТОРГ», ТОВ «Мірта ТМ», ТОВ «Бізнес Інжиніринг», ТОВ «Галілео Захід», ТзОВ «Авераж Захід», ТОВ «ФЕЛІНС», ТОВ «Амбон», ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» та ТОВ «Амалфі» подав апеляційні скарги.
Адвокат ОСОБА_8 у своїх апеляційних скаргах просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання виконувача обов'язків начальника Третього слідчого відділу СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_10 , за погодженням із старшим прокурором групи прокурорів ОСОБА_6 , в межах кримінального провадження № 62019140000000093 про накладення арешту в частині накладення арешту на суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Крістал Пелес», ТОВ «ЗАХІД БЕСТ», ТОВ «БОР - ТОРГ», ТОВ «Мірта ТМ», ТОВ «Бізнес Інжиніринг», ТОВ «Галілео Захід», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «ФЕЛІНС», ТОВ «Амбон», ТОВ «ТОП БУД ДИЗАЙН» та ТОВ «Амалфі», на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно, починаючи з дня винесення ухвали, а також, повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді.
Крім цього, адвокат ОСОБА_8 просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року з тих мотивів, що оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, копію ухвали надіслано не було, а зі змістом такої Товариства ознайомилися лише 10.05.2019 після отримання їх представником засвідченої копії ухвали про накладення арешту.
В обґрунтування апеляційних скарг адвокат ОСОБА_8 зазначає, що слідчий суддя формально підійшов до розгляду клопотання про накладення арешту, допустив неповноту та неприпустиме спрощення судового розгляду. Зокрема, слідчим суддею не вказано, з якою метою накладено арешт, а лише формально процитовано ч. 3 ст. 170 КПК України. Захисник вважає, що у розумінні положень ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт саме майна, до переліку якого, згідно із ст. 190 ЦК України сума ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ не входить, оскільки не володіє необхідними ознаками. Також, на думку апелянта, арешт суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не передбачений ч. 10 ст. 170 КПК України, як і не передбачено і можливості накладення арешту на кошти, які знаходяться на електронному рахунку платника ПДВ, відкритому в Казначействі.
Вказує, що відповідно до вимог п.1 ч. 5 ст. 173 КПК у клопотанні про накладення арешту має бути чіткий перелік майна, проте, клопотання містить лише загальне посилання на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ в ДФС України, без їх ідентифікації.
Крім цього, апелянт вважає, що слідчим у клопотанні, не доведена мета арешту майна. Вищезазначені показники у базі даних не є об'єктами матеріального світу, не можуть вважатися грошовими коштами. А тому не є об'єктами права власності, яке може бути обмежене шляхом накладення арешту в порядку, передбаченому ст. 170 КПК України. Сума реєстраційного ліміту ПДВ є записом в системі електронного адміністрування ПДВ, має виключно адміністративно-правову природу та існує виключно в межах адміністративних правовідносин між платником податків і органом ДФС.
Також, апелянт звертає увагу апеляційного суду, що слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Наслідком арешту суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ є фактична втрата Товариством можливості належним чином провадити господарську діяльність, а саме Товариство буде не в стані забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних і, відповідно, виконати визначені ПК України зобов'язання, що в подальшому матиме наслідком застосування фіскальним органом штрафних санкцій до Товариства за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
На думку апелянта, не доведено що вищевказані кошти - сума ліміту ПДВ були знаряддям кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як і не доведено причетність службових та посадових осіб Товариства до визначених протиправних дій.
Вважає, що слідчим не було доведено, що стосовного Товариств існує обґрунтована підозра щодо вчинення їх особами кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, який може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Звертає увагу, що семантичний аналіз прохальної частини клопотання про накладення арешту, свідчить, що слідчий фактично просить заборонити Товариству повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ. Ймовірно, у клопотанні, як і в ухвалі слідчого судді, допущено описку, тоді як слідчий хотів зобов'язати посадових осіб товариства надавати вищеозначену інформацію. Разом з тим, захисник звернув увагу, що клопотання слідчого в частині заборони (чи зобов'язання) повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого, на час його надання і на момент оголошення ухвали слідчого судді, задоволенню підлягати не могло, оскільки воно виходить за межі предмету розгляду клопотання про арешт майна.
Заслухавши доповідь судді, адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на підтримку апеляційних скарг, прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про законність судового рішення, пояснення слідчого ОСОБА_10 , обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи й дослідивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно від 02 травня 2019 року було постановлено без виклику представників ТОВ «Крастал Плюс», ТОВ «ЗАХІД БЕСТ», ТОВ «Галілео Захід», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «ФЕЛІНС», ТОВ «ТОПБУД ДИЗАЙН», ТОВ «Амалфі», ТОВ «Амбон», ТОВ «Бізнес Інжиніринг» ТОВ «Мірта ТМ» та ТОВ «БОР - ТОРГ», копію ухвали слідчого судді отримано представником 10 травня 2019 року. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подана представником ТОВ «Крастал Плюс», ТОВ «ЗАХІД БЕСТ», ТОВ «Галілео Захід», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «ФЕЛІНС», ТОВ «ТОПБУД ДИЗАЙН», ТОВ «Амалфі», ТОВ «Амбон», ТОВ «Бізнес Інжиніринг» ТОВ «Мірта ТМ» та ТОВ «БОР - ТОРГ» - адвокатом ОСОБА_8 11 травня2019 року, тобто у встановлений ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України строк, який не є пропущений і поновлення не потребує.
Ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно відповідає вимогам ст. 370 КПК України, є законною, вмотивованою та обґрунтованою.
07 лютого 2019 року та 11 квітня 2019 року до ЄРДР внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що в період 2018-2019 років невстановлені на даний час особи за сприянням службових осіб ГУ ДФС у Львівській області створили (придбали) ряд суб'єктів фінансово- господарської діяльності, які входять до складу «транзитно-конвертаційної групи» та здійснюють незаконну діяльність пов'язану з наданням послуг по безперешкодній реєстрації податкових накладних підконтрольних юридичних осіб (формування податкового кредиту або формування ліміту) з метою прикриття незаконної діяльності таких суб'єктів, а саме: ТОВ «Амбон» (код ЄДРПОУ-42545027), ТОВ «Галілео Захід» (ЄДРПОУ-42529487), ТОВ «Крістал Пелес» (ЄДРПОУ-42515191) , ТОВ «Топ Буд Дизайн» (СДРПОУ - 41518170), ТОВ «Фелінс» (СДРПОУ - 41854853), ТОВ «Захід Бест» (СДРПОУ - 41194631), ТОВ «Бізнес Інжирінг» (СДРПОУ - 40186169), ТОВ «Авераж Захід» (СДРПОУ - 42103079), ТОВ «Мірта ТМ» (СДРПОУ - 41917106), ТОВ «Амалфі» (СДРПОУ - 42269592), ТОВ «Бор- Торг» (СДРПОУ - 41379088).
Незаконно сформований податковий кредит з ПДВ після його надходження на рахунки електронного адміністрування ПДВ, відкриті у Держказначействі України (МФО 899998) невідкладно використовується для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних в адресу підприємств- вигодонабувачів, тобто сума ліміту податкового кредиту, сформованого незаконним шляхом, в подальшому може бути використана для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки з метою ухилення таких від сплати податків.
Враховуючи вищевикладене у кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Амбон» (код ЄДРПОУ-42545027), ТОВ «Галілео Захід» (ЄДРПОУ-42529487), ТОВ «Крістал Пелес» (ЄДРПОУ-42515191) , ТОВ «Топ Буд Дизайн» (СДРПОУ - 41518170), ТОВ «Фелінс» (СДРПОУ - 41854853), ТОВ «Захід Бест» (СДРПОУ - 41194631), ТОВ «Бізнес Інжирінг» (СДРПОУ - 40186169), ТОВ «Авераж Захід» (СДРПОУ - 42103079), ТОВ «Мірта ТМ» (СДРПОУ - 41917106), ТОВ «Амалфі» (СДРПОУ - 42269592), ТОВ «Бор- Торг» (СДРПОУ - 41379088), на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, є предметом протиправної діяльності, отримані внаслідок проведення незаконної діяльності та можуть бути використані для надання безпідставного податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки, що надасть змогу останнім, ухилитись від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, і унеможливить відшкодування шкоди державі та встановлення причетних до злочину осіб.
Як передбачено пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з вимогами частини 3 статті 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частиною 10 статті 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК порядку на гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При вирішенні питання про арешт майна, а саме шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) по: ТОВ «Амбон» (код ЄДРПОУ-42545027), ТОВ «Галілео Захід» (ЄДРПОУ-42529487), ТОВ «Крістал Пелес» (ЄДРПОУ-42515191) , ТОВ «Топ Буд Дизайн» (СДРПОУ - 41518170), ТОВ «Фелінс» (СДРПОУ - 41854853), ТОВ «Захід Бест» (СДРПОУ - 41194631), ТОВ «Бізнес Інжирінг» (СДРПОУ - 40186169), ТОВ «Авераж Захід» (СДРПОУ - 42103079), ТОВ «Мірта ТМ» (СДРПОУ - 41917106), ТОВ «Амалфі» (СДРПОУ - 42269592), ТОВ «Бор- Торг» (СДРПОУ - 41379088) слідчим суддею додержані вимоги статей 170 - 173 КПК України.
Не заслуговують на увагу твердження адвоката про те, що показники у базі даних не є об'єктами матеріального світу, не можуть вважатися грошовими коштами. А тому не є об'єктами права власності, яке може бути обмежене шляхом накладення арешту в порядку, передбаченому ст. 170 КПК України.
Статтею 9 Податкового Кодексу України визначено загальнодержавний перелік податків та зборів і віднесено до загальнодержавних податків податок на додану вартість
Відповідно до підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
14.1.156. пункту 14.1 статті 14 ПКУ податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Вищевказане дає підстави вважати, що суми ПДВ в системі адміністрування ПДВ можуть бути використані для зменшення податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету шляхом перерахування грошових коштів.
Окрім того, відповідно до ст. 111 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або принципами міжнародного права. При цьому категорія «майно» відповідно до ст.1 Протоколу включає в себе не лише майно, яке належить особі на правів власності, але й майно, на яке в особи є законне право, наприклад право оренди. У практиці ЄСПЛ майном визнавались в тому числі дозволи на забудову земельної ділянки, дозволи та ліцензії на здійснення певних видів діяльності, право на зайняття адвокатською діяльністю, право на відшкодування експортного ПДВ, надмірно сплаченого податку, тощо.
Так у рішенні ЄСПЛ у справі Справа "Інтерсплав проти України” (Заява N 803/02) від 09.01.2007 суд вказує на те, що поняття "майно” у першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві (див. рішення у справі Beyeler v. Italy [GC], N 33202, п. 100, ЄСПЛ 2000-1). Питання, яке має бути розглянуто, стосується того, наскільки обставини справи, що розглядається в цілому, давали заявникові право на майновий інтерес, захищений статтею 1 Першого протоколу.
Щодо доводів в апеляційних скаргах адвоката ОСОБА_8 щодо припинення здійснення господарської діяльності товариствами у зв'язку з накладенням арешту, то суд апеляційної інстанції вважає, що, виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою виконання завдань кримінального провадження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Разом з тим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині зобов'язання повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого, оскільки вчинення таких дій вирішено поза межами розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно й зобов'язання вчинення певних дій не передбачено при вирішенні питання про арешт майна.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг представника ТОВ «Крастал Плюс», ТОВ «ЗАХІД БЕСТ», ТОВ «Галілео Захід», ТОВ «Авераж Захід», ТОВ «ФЕЛІНС», ТОВ «ТОПБУД ДИЗАЙН», ТОВ «Амалфі», ТОВ «Амбон», ТОВ «Бізнес Інжиніринг» ТОВ «Мірта ТМ» та ТОВ «БОР - ТОРГ» - адвоката ОСОБА_8 .
У решті ухвалу слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 02 травня 2019 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 62019140000000093 в частині зобов'язання повідомляти правоохоронні органи усно та письмово, про суму ПДВ, що знаходяться в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) за першим запитом слідчого скасувати.
У решті ухвалу залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4