05 червня 2019 року
Київ
справа №160/2598/19
адміністративне провадження №К/9901/15129/19
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем'єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Савчука Сергія Дмитровича про захист порушеного права на звернення, порушених прав, свобод та інтересів, забезпечення права на безпечне для життя і здоров'я довкілля та інших прав, відшкодування шкоди,
27 травня 2019 року до суду касаційної інстанції за допомогою засобів електронного зв'язку надіслана зазначена касаційна скарга, яка засвідчена електронним цифровим підписом скаржника.
Крім того, 28 травня 2019 року ОСОБА_1 на електронну поштову скриньку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надіслано клопотання про визнання електронного цифрового підпису, звільнення від подання апеляційної скарги на паперовому носії у зв'язку із травмою руки, відсутністю коштів на друк і поштові відправлення, клопотання про встановлення трудного матеріального становища позивача та звільнення від сплати судового збору.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 330 та частиною першою статті 331 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Також частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
На підставі вимог наказу Державної судової адміністрації від 26.04.2019 №429 «Про внесення змін до наказу ДСА України від 22.12.2018 №628» з 02.05.2019 у Касаційному адміністративному суді запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд», під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 у відповідній редакції.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, безумовно є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що вона надіслана на електронну адресу суду касаційної інстанції та підписана ОСОБА_1 із використанням електронного цифрового підпису (касаційна скарга також містить сканований підпис особи), на підтвердження чинності якого надано роздруківку результатів перевірки електронного цифрового підпису, виданого Акредитованим центром сертифікації ключів АТ КБ «Приватбанк».
Разом з тим, відомості про сформування скаржником вказаного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою.
Суд враховує позицію Європейського Суду з прав людини, згідно з якою право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі "Golder v. The United Kingdom" ("Голдер проти Сполученого Королівства") від 21.02.1975 заява № 4451/70; пункт 57 рішення у справі "Ashingdane v. The United Kingdom" ("Ашинґдейн проти Сполученого Королівства") від 28.05.1985 заява № 8225/78; пункт 37 рішення у справі "Guerin v. France" ("Герен проти Франції") від 29.07.1998 заява № 25201/94; пункт 96 рішення у справі "Krombach v. France" ("Кромбах проти Франції") від 13.02.2001 заява № 29731/96; пункти 53, 55 рішення у справі "Воловік проти України" від 06.12.2007 заява № 15123/03; пункт 27 рішення у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 заява № 24402/02; пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 заява № 45783/05; ухвала щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі "Скорик проти України").
Отже, такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватися відповідно до потреб і ресурсів суспільства; держава вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі (рішення у справах "Osman v. The United Kingdom" ("Осман проти Сполученого Королівства) від 28.10.1998 заява № 23452/94 та "Kreuz v. Poland" ("Креуз проти Польщі") від 19.06.2001 заява № 28249/95); умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви; зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження у справах здійснюється судом після їх розгляд судом апеляційної інстанції (пункт 48 рішення у справі "Levages Prestations Services v. France" ("Леваж Престасьон Сервіс проти Франції") від 23.10.1996 заява № 21920/93 та рішення у справі "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" ("Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії") від 19.12.1997 заява № 26737/95).
Таким чином, обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Крім того, згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 01 квітня 2019 року, а касаційну скаргу подано 27 травня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
При цьому, скаржником питання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушено.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Підпунктом 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих та апеляційних адміністративних судів, якими вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 гривня.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1921 гривня.
У касаційній скарзі позивачем порушено питання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, що унеможливлює реалізацію права позивача на звернення до суду і перешкоджає доступу до правосуддя, на підтвердження чого додано копію довідки Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі Дніпропетровської області про розмір отримуваної пенсії за віком у період з січня 2018 року по грудень 2018 року та копію довідки щодо відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про відсутність отриманих ОСОБА_1 доходів в період з 1 кварталу 2018 року по 3 квартал 2018 року.
Також, у переліку додатків до касаційної скарги зазначено клопотання про трудне матеріальне становище та звільнення від сплати судового збору з додатками. Разом із тим, вказане клопотання до касаційної скарги не додано (акт Верховного Суду № 160/2598/19/24342/19 від 27.05.2019) та надіслано згодом 28.05.2019.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Законом України «Про судовий збір» чітко визначено підставу для звільнення від сплати судового збору, зокрема, доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відтак, для звільнення від такої сплати заявник касаційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
З огляду на відсутність в доданих до касаційної скарги документах відомостей про розмір отриманого ОСОБА_1 доходу за весь рік, що передував року подання касаційної скарги, клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом приведення касаційної скарги у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, подання до суду касаційної інстанції вмотивованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та надання доказів сплати судового збору або звільнення від такої сплати.
Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)"; символ звітності банку: 207.
Керуючись статтями 3, 133, 169, 248, 330, 332 КАС України,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 березня 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.В.Кашпур