04 червня 2019 року
Київ
справа № 1440/2053/18
адміністративне провадження № К/9901/13227/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС в Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 1440/2053/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мирослава» до Головного управління ДФС в Миколаївській області про визнання дій протиправними,
Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мирослава» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкової накладної від 04.07.2018 № 16 для реєстрації та зобов'язання вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли надіслано позивачем у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 810/2757/18 позов задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Миколаївській області щодо неприйняття податкової накладної від 04.07.2018 № 16 для реєстрації.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 скасовано вищевказане рішення у даній справі та позов задоволено повністю.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржник звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд першої інстанцій, згідно його рішення від 20.11.2018, відніс справу до категорії незначної складності, розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Мирослава» у порядку спрощеного позовного провадження. Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не вбачається.
Отже, постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 у справі № 1440/2053/18, прийнятого в порядку спрощеного провадження, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2018 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 1440/2053/18.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник
Судді Верховного Суду