04 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/4787/19
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Герман О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року (рішення ухвалене о 10:01 хв. у м. Львові судом у складі головуючого судді Мричко Н.І., повний текст рішення складено 02.04.2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У грудні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 19.04.2018 № 0511134-1310-1305.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що йому визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Вказує на те, що на підставі ухвали Львівської міської ради від 14.07.2011 № 664 «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», квартира АДРЕСА_1, не є об'єктом оподаткування, оскільки належить особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи у районах проведення антитерористичної операції. Крім того зазначає, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Відповідач не врахував, що квартира АДРЕСА_1, перебуває у спільній сумісній власності і не поділена в натурі. За наведених обставин вважає, податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 № 0511134-1310-1305 протиправним та таким, яке підлягає скасуванню. Просив позов задоволити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 . Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 18.10.2018 ОСОБА_2 подав заяву до ГУ ДФС у Львівській області, в якій вказав, що не погоджується із нарахованими, зокрема ОСОБА_1 , сумами, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19.04.2018 № 0511134-1310-1305. Просив провести звірку щодо формули і розміру площ, використаних при нарахуванні суми податку співвласникам квартири АДРЕСА_1, в тому числі і ОСОБА_1 .
Згідно відповіді заяву від 18.10.2018, заступник начальника ГУ ДФС у Львівській області Скиба В. , надав ОСОБА_2 відповідь у формі листа (арк. справи 37). Повідомив про те, що згідно з підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, у зв'язку із виявленими розбіжностями проведено перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Сформоване податкове повідомлення-рішення, зокрема на ОСОБА_1 № 0511134-1310-1305, вважати відкликаним.
Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове повідомлення-рішення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Згідно вимог п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:
- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Апеляційним судом встановлено, що ГУ ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 № 0511134-1310-1305 згідно з яким, ОСОБА_1 за 2017 рік нараховано суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 618,93 грн.
Як вбачається з лист-відповіді заступника начальника ГУ ДФС у Львівській області від 02.11.2018 № 37584/10/1301-51-1322. У такому зазначено, що згідно з підпунктом 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, у зв'язку із виявленими розбіжностями проведено перерахунок суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Сформоване податкове повідомлення-рішення, зокрема на ОСОБА_1 № 0511134-1310-1305 , вважати відкликаним.
Таким чином, відповідачем у добровільному порядку відкликане податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Львівській області від 19.04.2018 № 0511134-1310-1305.
За таких обставин, апеляційний суд переконаний, що податкове повідомлення-рішення від 19.04.2018 № 0511134-1310-1305 відкликане ГУ ДФС у Львівській області, відповідно відпали обставини, які породжували для позивача обов'язок зі сплати зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 року у справі №1340/5970/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
На Постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді С. М. Кузьмич
Р. М. Шавель
Повне судове рішення складено 05.06.2019 року