про відмову у прийнятті позовної заяви
11.02.10р.№ В25/1296-10
Суддя Чередко А.Є., розглянувши матеріали
за позовом Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі 1935 окремого загону (скороченого складу) 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Дніпропетровськ
до Дочірнього іноземного підприємства "Дніпродор", м. Дніпропетровськ
про стягнення 17 229,91 грн.
Військовим прокурором Дніпропетровського гарнізону подано позов в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі 1935 окремого загону (скороченого складу) 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту про стягнення з Дочірнього іноземного підприємства "Дніпродор" заборгованості за надані послуги у розмірі 16 900,00 грн. та штрафні санкції за несвоєчасну оплату наданих послуг у розмірі 329,91 грн. за договором № 6 виконання робіт від 22.05.2009р.
Відповідно до ч. 2 ст.2 ГПК України, прокурор, який звертається до господарського суду повинен вказати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Конституційний Суд України у п. 2 резолютивній частині рішення від 08.04.1999р. у справі № 3-рп/99 про представництво прокуратурою інтересів держави в арбітражному судочинстві зазначив, що під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Також, Конституційним Судом України зазначено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверинитету, теріторіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
В п. 5 мотивувальній частині рішення КСУ передбачено, що орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах фактично є позивачем у справі, порушеної за позовною заявою прокурора і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною у господарському процесі.
Отже, фактично позивачем у справі є 1935 окремий загін (скороченого складу) 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, який як вбачається з матеріалів справи не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади у спірних правовідносинах, оскільки позивач пов'язаний з відповідачем у даному випадку відносинами зобов'язального характеру.
Таким чином, як вбачається з матеріалів позовної заяви, вказаний прокурором позивач не є безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.
Відповідно у прокурора були відсутні правові підстави для пред'явлення позову в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі 1935 окремого загону (скороченого складу) 26 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту, який не підлягає розгляду в господарських судах України згідно з ст.ст. 2, 29 ГПК України, що є підставою для відмови у прийнятті позовної заяви до розгляду в силу п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 29, п.1 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 господарський суд, -
Відмовити у прийняті позовної заяви до розгляду.
Позовну заяву та додані матеріали повернути прокурору.
Суддя А.Є. Чередко