ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
28 травня 2019 року № 640/4121/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Шевченко М.В.
за участі представників сторін:
представник позивача-Тесля Юлія Олексіївна
представник відповідача - Ковальчук Олексій Геннадійович
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом Публічного акціонерного товариства «Фармак»
до Київської міської митниці ДФС
про визнання протиправними та скасування рішення
Прийняв до уваги наступне
Публічне акціонерне товариство «Фармак» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA100050/2018/000024/2.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.03.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення норм Митного кодексу України було необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була збільшена. Позивач також зазначає, що у Відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за методом №1, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись при цьому на неподання позивачем повного пакету належних документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та на виявлені невідповідності у товаросупровідних документах, поданих до митного оформлення. За таких обставин контролюючий орган просить суд в позові відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як свідчать матеріали справи, 21 листопада 2016 року між позивачем та фірмою Vital Pharma GmbH (ФРН) укладено контракт №647, за умовами якого Vital Pharma GmbH (ФРН) (продавець) продає, а позивач (покупець) купує на умовах FCA Hamburg, Німеччина, FCA Dietzenbach, Німеччина, СІР Київ (Інкотермс 2010) фармацевтичну сировину та первинну упаковку.
На виконання умов контракту та відповідно до підписаної сторонами контракту специфікації від 13.08.2018 №499, фірмою Vital Pharma GmbH поставлено позивачу фармацевтичну субстанцію Гексетидин у кількості 25,00 кг, за ціною 282, 00 Євро за кг, усього на суму 7 050, 00 Євро, за базисом поставки FCA Biebersheim, Німеччина.
22 серпня 2018 року позивачем до відділу митного оформлення №3 митного посту «Східний» Київської міської митниці ДФС було подано вантажну митну декларацію № 100250008/2017/285856 на товар: «Фармацевтична рідина (субстанція) у барабанах ПЕВЩ для виробництва нестерильних лікарських форм: Гексетидин - 25 кг (CAS 141-94-6. Хімічна назва: 1, 3-біс (2-етил-гексил) гекса-гідро-5-метил-5-пиримідинамін. Серія: FG18201631. Виробник: «Euticals S.A.S» Франція. Торговельна марка - Euticals. Країна виробництва: FR.». Митна вартість товару заявлена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору, і склала 7 050, 00 Євро.
Разом із ВМД позивачем подано митному органу документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: контракт №647 від 21.11.2016; специфікація №499 від 13.08.2018 до контракту № 647 від 21.11.2016; інвойс №4001182 від 13.08.2018 до контракту № 647 від 21.11.2016; довідка ТОВ «Ренус Ревайвел» № 2008/3 від 20.08.2018 про транспортні витрати з доставки вантажу по маршруту Biebesheim (Бібесгайм) (Німеччина) - Dietzenbach (Дітценбах) (Німеччина); довідка ТОВ «Ренус Ревайвел» №_2008/2 від 20.08.2018 про транспортні витрати з доставки вантажу по маршруту Dietzenbach (Дітценбах) (Німеччина) - кордон України (п/п Ягодин); міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 6040004703171 від 17.08.2018; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № К-1815/2 від 29.09.2014; лист Державного експертного центру МОЗ №70/JB від 24.09.2014; лист Державної служби України з контролю за наркотиками № 09/02-2408 від 08.07.2015; сертифікат аналізу від 17.07.2018; рішення ОАС м. Києва від 13.02.2018 у справі №826/16117/17; постанова КААС від 08.05.2018 у справі №826/16117/17.
22 серпня 2018 року відповідач (м/п «Східний»), посилаючись на статті 53, 54 Митного кодексу України, а також на те, що довідка про транспортні витрати від 20.08.2018 №2008/5 видана ТОВ «Ренус Ревайвел», а в CMR перевізником товару є «BAYKAL» для встановлення всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, направив позивачу повідомлення з пропозицією надати додаткові документи, а саме:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі наявності;
- прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару та сировини.
23 серпня 2018 року, на пропозицію Контролюючого органу, позивачем надано додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості:
1. прайс-лист Vital Pharma GmbH від 23.01.2018;
2. експортна декларація країни відправлення MRN 18DE323089298345E9.
Разом із тим, 23 серпня 2018 року відповідачем прийнято рішення №UA100050/2018/000024/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість товару на рівні 1449,99 євро за кг (загалом на всю поставку - 36 249,75 євро). При цьому, відповідачем застосовано метод коригування митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (пп. «а» п. 2 ч. 1 ст. 57, ст. 59 МК України).
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачем вказано на те, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій), оскільки у наданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості товарів містяться розбіжності, декларантом не подано в повному обсязі додаткові документи для підтвердження митної вартості товару. Метод за ціною договору щодо ідентичних товарів був використаний з урахуванням інформації, наявної в органах доходів і зборів (МД № UA100010/2018/122332, № UA 100010/2018/136014, № UA 100010/2018/140263, № UA 100050/2018/000002/1, № UA100250008/2017/000001/1.
У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів митним органом надано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100050/2018/000055.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить із такого.
Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Згідно зі ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із приписами ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у зв'язку з митним оформленням товару, що надійшов на адресу позивача в межах зовнішньоекономічного контракту, позивачем до митного посту «Східний» Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію.
Митна вартість імпортованих товарів була визначена декларантом на підставі основного методу визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Як вже зазначено вище, на підтвердження обґрунтованості визначення митної вартості товару, позивачем надано наступні документи: контракт №647 від 21.11.2016; специфікація №499 від 13.08.2018 до контракту № 647 від 21.11.2016; інвойс №4001182 від 13.08.2018 до контракту № 647 від 21.11.2016; довідка ТОВ «Ренус Ревайвел» № 2008/3 від 20.08.2018 про транспортні витрати з доставки вантажу по маршруту Biebesheim (Бібесгайм) (Німеччина) -Dietzenbach (Дітценбах) (Німеччина); довідка ТОВ «Ренус Ревайвел» №_2008/2 від 20.08.2018 про транспортні витрати з доставки вантажу по маршруту Dietzenbach (Дітценбах) (Німеччина) - кордон України (п/п Ягодин); міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 6040004703171 від 17.08.2018; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № К-1815/2 від 29.09.2014; лист Державного експертного центру МОЗ №70/JB від 24.09.2014; лист Державної служби України з контролю за наркотиками № 09/02-2408 від 08.07.2015; сертифікат аналізу від 17.07.2018; рішення ОАС м. Києва від 13.02.2018 у справі №826/16117/17; постанова КААС від 08.05.2018 у справі №826/16117/17.
Додаткового, на вимогу митного органу, позивачем надано митному органу: прайс-лист Vital Pharma GmbH від 23.01.2018; експортну декларацію країни відправлення MRN 18DE323089298345E9..
Разом з тим, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що документи, надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, на переконання митного органу, містять розбіжності. При цьому, які саме розбіжності мають документи, відповідачем в оскаржуваному рішенні деталізовано.
Зокрема, відповідачем повідомлено, що CMR від 13.01.2017 року №6040004574045/68054, надана до митного оформлення, містить відомості, що фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару PFC «Baykal», а відтак з довідки про транспортні витрати від 20.08.2018 №2008/2 від ТОВ «Ренус Ревайвел» неможливо встановити протяжність маршруту перевезення та можливість додаткових витрат на транспортування товарів.
Водночас, як суд зазначає, що позивачем до митного оформлення надано транспорті (перевізні) документи, а також документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
При цьому, подані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів, а тому позивач не позбавлений права на застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Отже, виявлені відповідачем розбіжності ніяким чином не впливають на ціну оцінюваного товару, а тому висновки митного органу про помилкове визначення вартості товару за ціною договору є необґрунтованими.
При цьому суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, ПАТ «ФАРМАК» надав митному органу всі обов'язкові (ч.2 ст.53 МК України), а також додаткові документи (ч.3 ст.53 МК України), які були в наявності у декларанта. Натомість, відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості за основним методом на підставі наявних, поданих позивачем документів.
Разом з цим, як вбачається з оскаржуваного рішення, визначена митним органом митна вартість товару ґрунтується на раніше визначених органом доходів і зборів митних вартостях, зокрема на підставі МД № UA100010/2018/122332, № UA 100010/2018/136014, № UA 100010/2018/140263, № UA 100050/2018/000002/1, № UA100250008/2017/000001/1 за другорядним методом а) за ціною договору щодо ідентичних товарів.
В той же час, суд зазначає, що застосування відповідачем методу визначення митної вартості вантажу позивача за митною вартістю в митній декларації за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) пропорційно відношенню загальної вартості вантажу до його загальної маси є неприйнятним, оскільки в даному випадку відсутні підстави для застосування другорядного методу визначення митної вартості товару (ч.1 ст.59 МК України).
При цьому, контролюючим органом всупереч вимог ч.1 ст.59 МК України не доведено неможливості визначення митної вартості згідно з положеннями ст.58 МК України на підставі наданих позивачем документів, що є обов'язковою передумовою для застосування другорядного методу, в даному випадку, за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребовування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів. А саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Аналіз вищезазначених норм законодавства свідчить про обов'язок митниці зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа №21-498а15).
За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження митниці спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд приходить до висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем надано суду достатні документальні докази, якими підтверджується правомірність визначення митної вартості товару за ціною договору та, як наслідок, протиправність оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, в той час, як відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість винесеного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Адміністративний позов Публічне акціонерне товариства «Фармак» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.08.2018 №UA100050/2018/000024/2.
3. Стягнути з Київської міської митниці ДФС (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 39422888) на користь Публічного акціонерного товариства «Фармак» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63, код ЄДРПОУ 00481198) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 14 227,53 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Публічне акціонерне товариство «Фармак» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 63, код ЄДРПОУ 00481198)
Київська міська митниця ДФС (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 39422888)
Повний текст судового рішення складено 04.06.2019.
Суддя Р.О. Арсірій