Справа № 2а-1025
2010 року
16 березня 2010 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючий судді Цалко А.А. ,при секретарі -Єршовій Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Гурзуфської селищної ради ,треті особи ОСОБА_2,ОСОБА_3 ,про визнання незаконним та скасування рішення ,
Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Гурзуфської селищної ради № 51 від 07 липня 2006 року « Про надання дозволу на складання технічної документації по оформленню права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку».
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1,ОСОБА_2,ОСОБА_3 є співвласниками АДРЕСА_1 належить по 1/3 частки будинку. Рішенням Гурзуфської селищної ради № 51 від 07 липня 2006 року ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку технічної документації по відводу земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 0,0600 га,за зазначеною адресою. Позивачка вважає це рішення незаконним, оскільки воно порушує її права на отримання землі у власність, відповідно до належної їй частки будинку.
Представник позивачки у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача ,треті особи у судове засідання не з'явились. Про місце, день та час розгляду справи сповіщені завчасно та належним чином,причин неявки суду не надали.
Вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року кожний при рішенні питання про його цивільні права й обов'язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства, зокрема, є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади.
Відповідно до вимог ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Відповідно до вимог ст.116 ЗК України, громадяни і юридичні особи здобувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Розглянувши заяву громадян про надання земельної ділянки відповідно до вимог ст.118 ЗК України, орган виконавчої влади та орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо приватизації земельних ділянок у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Судом встановлено,що ОСОБА_1 на праві власності належить 1/3 частка АДРЕСА_1,на підставі свідоцтва про право власності від 07 грудня 2004 року (а.с. 7). ОСОБА_2,ОСОБА_3 також на праві власності належить по 1/3 частки зазначеного будинку ,що підтверджується довідкою БТІ № 50 від 2009 року (а.с.9).
Судом також встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 10 березня 2006 року, рішенням Гурзуфської селищної ради № 51 від 07 липня 2006 року 9-ї сесії 5 скликання ОСОБА_2 був наданий дозвіл на розробку технічної документації щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель з земель Гурзуфської селищної ради , за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 12).
Представник позивача у судовому засіданні зазначила,що ОСОБА_1 у 2007 році селищною радою також був наданий дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки ,за адресою: АДРЕСА_1 .У процесі розробки технічної документації їй стало відомо про існування рішення 2006 року.
Таким чином, в період дії рішення № 51 від 07 липня 2006 року 9-ї сесії 5 скликання про надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту відводу зазначеної земельної ділянки , Гурзуфська селищна рада у 2007 році надала дозвіл ОСОБА_1 на складання технічної документації щодо відводу земельної ділянки також за цією адресою.
На підставі рішень Ради у позивачки та третьої особи ОСОБА_2 виникло право на складання технічної документації для реалізації в подальшому свого права на придбання землі у власність у встановленому законом порядку.
Суд звертає увагу на той факт,що рішення Ради № 51 від 07 липня 2006 року не передбачає собою виникнення права власності на спірну землю та не перешкоджає ОСОБА_1 в подальшому реалізувати своє конституційне право на придбання землі у встановленому законом порядку .
Доводи представника позивачки стосовно того,що розмір земельної ділянки ,на яку претендує третя особа, значною мірою перевищує площу ділянки,яку просить надати позивачка,не приймаються судом до уваги ,оскільки питання щодо надання спірної земельної ділянки та її розміру повинно бути вирішено Гурзуфською селищною радою в межах наданих їй повноважень, з урахуванням всіх обставин та відповідно до діючого законодавства .
При таких обставинах, суд вважає,що немає правових підстав для скасування рішення Гурзуфської селищної ради№ 51 від 07 липня 2006 року,у зв'язку з чим в задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72, 86, 158-163, 167 КАС України, ст.ст.116, 118 ЗК України, ст.6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод від 04 листопада 1950 року ратифікованою Верховною Радою України 17 липня 1997 року, ст.55 Конституції України, ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в України »,
В позовній заяві ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення 3-ї сесії 5- го скликання Гурзуфської селищної ради № 51 від 07 липня 2006 року « Про надання дозволу на складання технічної документації по оформленню права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку», - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України .