09 березня 2010 р. № 29/86-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоГубенко Н.М.
суддівБарицької Т.Л.
Мирошниченка С.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги Малого приватного підприємства "Алекс"
на рішення
від
та на постанову
відгосподарського суду Харківської області
02.04.2009
Харківського апеляційного господарського суду
16.12.2009
у справі№ 29/86-09
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ"
до1.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
2.Малого приватного підприємства "Алекс"
простягнення 1 365 511, 71 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 02.04.2009 у справі № 29/86-09 позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" задоволено, стягнуто з Малого приватного підприємства "Алекс" 1 036 556, 16 грн. основного боргу, 320 663, 11 грн. пені, 8 292,44 інфляційних втрат, 13 655, 12 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі щодо першого відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 припинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 у справі № 29/86-09 рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2009 у справі № 29/86-09 змінено, позов задоволено частково; в задоволенні позовних вимог про стягнення з Малого приватного підприємства "Алекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" пені в розмірі 277 247, 41 грн. відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін; в стягненні державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції в сумі 2 772, 48 грн. з Малого приватного підприємства "Алекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ" на користь Малого приватного підприємства "Алекс" 5 441, 34 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Мале приватне підприємство "Алекс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 у справі № 29/86-09; прийняти нове рішення, яким залишити без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями "ОЛДІ".
Одночасно скаржник звернувся із заявою, в якій просить відновити пропущений строк подання касаційної скарги на судове рішення, посилаючись на те, що із незалежних від Малого приватного підприємства "Алекс" причин постанова суду апеляційної інстанції від 16.12.2009 у справі № 29/86-09 надійшла на його адресу 28.01.2010 та зареєстрована за вхідним № 15 в книзі обліку вхідної кореспонденції за 2010 рік, про що свідчить відбиток штемпеля підприємства на титульній сторінці копії постанови.
Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги, не вбачає підстав для відновлення скаржникові пропущеного строку на оскарження судових рішень, оскільки причини, зазначені в клопотанні, не визнаються поважними, виходячи з наступного.
Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до частини третьої ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Оскаржувана постанова була прийнята 16.12.2009, підписано 18.12.2009 та надіслано сторонам у справі 18.12.2009, тобто з дотриманням строків, встановлених ст. 105 ГПК України, про що свідчить відмітка канцелярії апеляційного господарського суду.
Місячний строк на оскарження постанови апеляційної інстанції закінчився 18.01.2010 (понеділок), в той час, як скаржник звернувся з касаційною скаргою 08.02.2010, тобто з пропуском місячного строку для її подання, чим порушив вищенаведені норми Господарського процесуального кодексу України.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що ним було пропущено строк з поважних причин, які не залежали від нього, оскільки повний текст постанови апеляційного господарського суду був ним отриманий лише 28.01.2010, не приймаються колегією суддів Вищого господарського суду України до уваги, оскільки з відмітки канцелярії Харківського апеляційного господарського суду вбачається, що копії постанови від 16.12.2009 були надіслані на адресу сторін ще 18.12.2009, а вхідний штемпель на ксерокопії наданої до касаційної скарги постанови взагалі відсутній.
Згідно із п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Крім того, статтею 45 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Колегією суддів встановлено, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.
Скаржником оскаржується вимога майнового характеру -стягнення 1 365 511, 71 грн.
Згідно із підпунктами "а" та "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в останній редакції від 01.01.2008 із заяв майнового характеру державне мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
50 відсотків ставки за позовною вимогою майнового характеру, обчисленої виходячи з оспорюваної суми становить 6 827, 55 грн.. Відповідно до квитанції № NORRU40965 від 01.02.2010, доданого до касаційної скарги, скаржник перерахував 102 ,00 грн.
Таким чином, Малим приватним підприємством "Алекс" державне мито сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що касаційна скарга Малого приватного підприємства "Алекс" на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 у справі № 29/86-09 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 86, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Відмовити Малому приватному підприємству "Алекс" у задоволенні клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
Не приймати до розгляду та повернути Малому приватному підприємству "Алекс" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 у справі № 29/86-09.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
С.В. МИРОШНИЧЕНКО