25 листопада 2009 р. № 15/421-07
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддів:Н. Дунаєвської
І. Воліка (доповідача), Н. Мележик,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуАкціонерного товариства закритого типу
"Сумська швейна фабрика "Спецодяг"
на постановувід 27.07.2009
Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 15/421-07
за позовомАкціонерного товариства закритого типу "Сумська швейна фабрика "Спецодяг"
доФізичної особи -підприємця ОСОБА_4
треті особиОСОБА_5
провизнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності
В судове засідання прибули представники сторін:
позивачаМанохіна І.А. (дов. від 26.01.2009 № б/н);
відповідачаОСОБА_7 (дов. від 23.01.2008 № 511);
третьої особиОСОБА_7 (дов. від 11.06.2009 № 1660);
У липня 2007 року позивач - Акціонерне товариство закритого типу "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" (далі -АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг") звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення, укладений між сторонами 16.07.2004; повернення сторін в первісний стан, який існував до договору в момент укладення; визнання за позивачем право власності на нежитлове приміщення за літерою "Л" площею 96,3 кв.м. та цех (будівля 3-ї дільниці) за літерами "К, к" площею 474,6 кв.м.; зобов'язання відповідача звільнити вказані приміщення, а також стягнення з відповідача витрати, пов'язаних з розглядом справи.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що під час відчуження спірного майна були допущені порушення вимог чинного законодавства, зокрема, ст. ст. 92, 157, 161, 319 Цивільного кодексу України, ст. ст. 66, 134, 179 Господарського кодексу України, ст. ст. 13, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" та положень Статуту позивача.
Позивач зазначає, що договір купівлі-продажу від 16.07.2004 укладений від імені підприємства не уповноваженою особою - Головою правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" ОСОБА_8, який на момент укладання оскаржуваного правочину фактично не мав правових підстав для здійснення таких дій, зокрема, не мав згоди Спостережної ради Товариства на відчуження об'єктів нерухомості, оформленої в порядку передбаченому чинним законодавством України та вимогами установчих документів.
Згідно з рішенням Правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг", оформленого протоколом № 9 від 12.07.2004, на продаж виставлені об'єкти нерухомості товариства, зокрема, цех під літерою "К, к" (приміщення дільниці № 3) та будівля під літерою "Л" (приміщення контори). Дане рішення було попереднім та потребувало затвердження Спостережною радою відповідно до її компетенції, що передбачена установчими документами товариства. Проте будь-які докази на підтвердження факту звернення Голови правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" до Спостережної ради товариства в 2004 році з приводу вирішення питання про затвердження Рішення Правління про продаж не житлових приміщень підприємства відсутні.
При цьому позивач вказує на те, що протокол Наглядової ради № 4 від 13.07.2004, яким нібито затверджено рішення Правління та яким Голова правління керувався у своїх діях при укладенні оскаржуваного договору, рішенням господарського суду Сумської області від 25.07.2007 по справі № 14/315-07 визнано недійсним. Проте, влітку 2004 року загальні збори акціонерів товариства для розгляду питання про зменшення Статутного фонду шляхом відчуження нерухомості фабрики не скликалися, дане питання також не розглядалося на загальних зборах акціонерів, що відбулися в листопаді 2004 року, про що свідчить протокол загальних зборів акціонерів від 02.11.2004. Отже, позивач вважає, що вказаними незаконними діями зменшено Статутний фонд Товариства з порушенням встановленого законом порядку.
Крім того, спірне нерухоме майно - нежитлове приміщення (контора) за літерою "Л" та цех (будівля дільниці № 3) за літерою "К, к", входить до Статутного фонду АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг", про що свідчить Схематичний план АТЗТ "Сумської швейної фабрики "Спецодяг", виготовлений в БТІ.
Також позивач посилається на те, що в момент укладення оскаржуваного договору, АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" перебувало в процедурі банкрутства в стадії розпорядження майном боржника, про що свідчать ухвали господарського суду Сумської області від 19.05.2003 та від 28.07.2004. Розпорядник майна АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" листом без зазначення номеру та дати складення, надав згоду на реалізацію нерухомого майна з дотриманням вимог чинного законодавства України та за умови, що кошти, отримані від його реалізації, будуть спрямовані виключно на поточні зобов'язання підприємства щодо сплати податків та погашення заборгованості працівникам по заробітній платі. В той же час отримана від продажу нерухомості сума коштів була витрачена керівництвом товариства на інші поточні потреби, оскільки заборгованість із заробітної плати працівникам у розмірі 237 983,16 грн. відповідно до мирової угоди погашена не була.
Вказані порушення, на думку позивача, відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Справа розглядалась неодноразово.
За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Сумської області від 25.03.2009 у справі № 15/421-07 (колегія суддів: головуючий Моїсеєнко В.М., судді -Лиховид Б.І., Лищук М.С.) в задоволенні позовних вимог АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" - відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 у справі № 15/421-07 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_5 у в'язку з тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2008 він є власником спірного майна на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 (колегія суддів: головуючий -Бондаренко В.П., судді - Камишева Л.М., Терещенко О.І.) рішення господарського суду Сумської області від 25.03.2009 у справі № 15/421-07 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими судовими актами, позивач - АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 25.03.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 у справі № 15/421-07 скасувати, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушено процесуальні норми, що призвело до прийняття незаконних та необґрунтованих судових актів.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю -доповідача, представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Переглянуті судові рішення цим вимогам не відповідають.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що на засіданні правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг", оформленого протоколом № 9 від 12.07.2004, у зв'язку з відсутністю власних обігових коштів та необхідністю погасити поточну заборгованість, яка виникла під час перебування АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" у процедурі банкрутства та для затвердження мирової угоди, прийнято рішення щодо продажу об'єктів нерухомості товариства, зокрема, цеху під літерою "К, к" ( приміщення дільниці № 3) та будівлі під літерою "Л" ( приміщення контори). Вказане рішення, яке оформлене протоколом № 9 від 12.07.2004, відповідно до п. 8.4.8 Статуту Товариства було надано на затвердження Спостережній Раді.
На підставі підпункту 14 п. 8.3.2. Статуту Товариства, на засіданні Спостережної Ради, оформленого протоколом № 4 від 13.07.2004, затверджено рішення Правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" № 9 від 12.07.2004 щодо продажу частини нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу будівель та споруд розташованих в м. Суми по вул. Горького, 12, а саме: нежитлове приміщення (контора) під літерою "Л" та цех (будівля дільниці № 3 ) під літерою "К", "к" за ціною 170 000,00 грн.
Судами спростовано посилання позивача на те, що протокол наглядової ради № 4 від 13.07.2004, яким затверджено рішення Правління від 12.07.2004 № 9 є недійсним, оскільки постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 по справі № 14/315-07, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2008, відмовлено в задоволенні вимог про визнання недійсним рішення наглядової ради АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" ( протокол № 4 від 13.07.2004) про затвердження рішення Правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" № 9 від 12.07.2004 про продаж частини нежитлового приміщення від цілісного майнового комплексу.
Згідно вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, судовим рішенням визнано дійсним рішення Спостережної Ради АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" (протокол № 4 від 13.07.2004), тому суди дійшли висновку, що посилання на недійсність зазначеного рішення є безпідставними.
Судами встановлено, за заявою кредиторів-фізичних осіб (92 особи), які об'єднали свої вимоги відносно боржника - Акціонерного товариства закритого типу "Сумська швейна фабрика "Спецодяг", ухвалою господарського суду Сумської області від 19.05.2003 порушено провадження у справі про банкрутство № 7/44, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено за пропозицією кредиторів розпорядником майна - арбітражного керуючого Сугоняко Олександра Леонідовича.
До підприємства, що знаходиться в процедурі банкрутства застосовуються положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
На розпорядника майна покладено повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно по пункту 13 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди, зокрема, щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином.
Розпорядник майна Сугоняко О.Л. в листі до Голови правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" повідомив, що не заперечує проти реалізації нерухомого майна в рамках чинного законодавства України та за умови, що кошти отримані від його реалізації будуть спрямовані виключно на поточні зобов'язання підприємства щодо сплати податків та погашення заборгованості працівникам по заробітній платі. Вказаний лист судами прийнято як належний доказ наявності погодження укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Так, 16.07.2004 між АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" (продавець) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 (покупець) укладений договір купівлі-продажу частини нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг", за умовами якого продавець передав у власність покупця частину нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу, що знаходиться у м. Суми, по вул. Горького, 12 нежитлове приміщенні ( контора) за літерою "Л" площею 96,3 кв.м. та цех ( будівля 3-ї дільниці) за літерами "К, к" площею 474,6 кв.м., продаж вчинено за ціною 170 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.07.2004 по справі № 7/44, затверджено мирову угоду від 18.05.2004 укладену між Головою правління АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" Григор'євим О.Е. та комітетом кредиторів АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг", відповідно до якої передбачено погашення заборгованості перед кредиторами працівниками АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" протягом шести місяців починаючи з 01.07.2004. Провадження у справі № 7/44 про банкрутство припинено.
На виконання умов договору купівлі-продажу від 16.07.2004 ФОП ОСОБА_4 сплатив грошові кошти в сумі 5 000,00 грн. та 165 000,00 грн., що підтверджено виписками з банківського рахунку від 13.04.2004 та 16.04.2004.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку з яким погодився суд апеляційної інстанції, що спірний договір купівлі-продажу від 16.07.2004 укладений у відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Про те, колегія суддів не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Дана справа розглядалась господарськими судами неодноразово і після скасування рішення першої та постанови апеляційної інстанцій Вищим господарським судом України справа була направлена на новий розгляд із зазначенням вказівок, то згідно ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Втім, судами в порушення процесуального законодавства господарськими судами не виконано вказівки суду касаційної інстанції, зокрема, не встановлено в який період надана згода арбітражного керуючого Сугоняко О.Л. на відчуження спірного майна, з урахуванням того, що під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 16.07.2004, нотаріусу було надано протокол Наглядової ради АТЗТ "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" від 13.07.2004 № 4 щодо продажу частини нежитлового приміщення цілісного майнового комплексу будівель та споруд розташованих в м. Суми по вул. Горького, 12.
Також, судами не з'ясовано чи надавав комітет кредиторів відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згоду на укладення арбітражним керуючим угод щодо відчуження спірного майна.
Однак, переглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не врахували, що відчуження спірного майна відбувалось під час процедури банкрутства підприємства, що є підставою для перевірки законності та відповідності процедури відчуження майна Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи, що вказані обставини мають суттєве значення для юридично правильного висновку суду, судові рішення визнати законними не можна, тому вони підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно перевірити доводи сторін, встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Сумська швейна фабрика "Спецодяг" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 25.03.2009 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 27.07.2009 у справі № 15/421-07скасувати.
Справу направити до господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.
Головуючий, суддя Н. Дунаєвська
Судді : І. Волік
Н. Мележик