Постанова від 24.02.2010 по справі 5/33-71

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р. № 5/33-71(1/116-71)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення

від

та на постанову

відгосподарського суду Волинської області

30.07.2009

Львівського апеляційного господарського суду

06.10.2009

у справі№ 5/33-71

за позовомДержавного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція "

доСпільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

прозобов'язання заборонити експлуатацію АЗС

у судовому засіданні взяли участь представники:

- позивачаСивобородько В.М.

- відповідачаСтецик Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (далі -позивач) звернулось до господарського суду Волинської області з позовом (з врахування поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 18.09.2008 № 32/11113) до Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі -відповідач) про заборону експлуатації автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнську до отримання дозволу на експлуатацію АЗС Державного комітету ядерного регулювання України та погодження з експлуатуючою організацією - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція".

Рішенням господарського суду Волинської області від 09.10.2008 у справі № 1/116-71 (01-14/130) (суддя Гончар М.М.) позовні вимоги задоволено, заборонено відповідачу експлуатацію автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнську до отримання дозволу на експлуатацію АЗС від Державного комітету ядерного регулювання України та погодження з експлуатуючою організацією - ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 у справі № 1/116-71 (01-14/130) (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М. -головуючий суддя, судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2008 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2009 у справі № 1/116-71 (01-14/130) касаційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задоволено частково, скасовано рішення господарського суду Волинської області від 09.10.2008 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.01.2009 у справі № 1/116-71 (01-14/130); справу № 1/116-71 (01-14/130) направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.07.2009 у справі № 5/33-71 задоволено позов Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", заборонено відповідачу -Спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю здійснювати експлуатацію автозаправної станції в районі колишнього поста ДАІ в м. Южноукраїнськ до отримання дозволу від Державного комітету ядерного регулювання та погодження з експлуатуючою організацією -позивачем у справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 у справі № 5/33-71 рішення господарського суду Волинської області від 30.07.2009 у справі № 5/33-71 залишено без змін, апеляційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю -без задоволення.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у даній справі судові рішення та прийняти нове рішення у справі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів, викладених у касаційній скарзі, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а вимоги касаційної скарги -без задоволення.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Зокрема, підставами направлення справи № 1/116-71 (01-14/130) господарського суду Волинської області на новий розгляд стало те, що суди попередніх судових інстанцій, дійшовши висновку про задоволення позову, не врахували положень ч. ч. 3, 4 ст. 45 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та не витребували у позивача документів, на підтвердження наявності санітарно-захисних зон в межах земельної ділянки, наданої останньому у постійне користування, тобто, позивач повинен був надати проект санітарно-захисної зони АЕС по відношенню до земельної ділянки, наданої йому у постійне користування з квітня 1995 року, затверджений рішенням відповідної місцевої ради. Не встановивши вищенаведених фактичних обставин справи, суди попередніх судових інстанцій, заборонивши відповідачу експлуатацію автозаправної станції, який, як встановлено ними ж, здійснив відведення земельної ділянки, проектування, будівництво та введення об'єкта АЗС в експлуатацію відповідно до вимог законодавства про місцеве самоврядування, земельного та будівельного законодавства, тим самим обмежили його у здійсненні права власності без достатніх на те правових підстав.

Крім того, колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що звертаючись з позовом до суду, позивач на свій розсуд обирає спосіб захисту порушеного права, в той час як на суди покладено обов'язок перевірки відповідності обраного позивачем способу захисту приписам ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Вищий господарський суд України прийшов до висновку, що під час здійснення судами першої та апеляційної інстанцій нового розгляду справи, ними в порушення ч. 1 ст. 111-12 ГПК України не були досліджені обставини, які стали підставою для направлення справи на новий розгляд, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 13.05.2009 у справі № 1/116-71 (01-14/130). До того ж, під час нового розгляду справи, ігноруючи вказівки суду касаційної інстанції, суди попередніх інстанцій послались на ті самі докази, що і під час попереднього розгляду справи.

Крім того, судами попередніх інстанцій в основу своїх рішень покладено рішення господарського суду Миколаївської області від 30.09.2008 у справі № 13/199-08 за позовом Державного підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-українська атомна електрична станція" до ТзОВ "WOG Західна нафтова група" за участю Южноукраїнської міської ради, яким зобов'язано ТзОВ "WOG Західна нафтова група" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, яка перебуває в постійному користуванні позивача. Однак, касаційна інстанція зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2009 у справі № 13/199/08 скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 30.09.2008 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі №13/199/08 та передано справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Отже, суди попередніх судових інстанцій припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі.

Касаційна ж інстанція відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, при новому розгляді справи суду належить врахувати вищевикладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Волинської області від 30.07.2009 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.10.2009 у справі № 5/33-71.

Справу № 5/33-71 направити на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

С.В. МИРОШНИЧЕНКО

Попередній документ
8216031
Наступний документ
8216033
Інформація про рішення:
№ рішення: 8216032
№ справи: 5/33-71
Дата рішення: 24.02.2010
Дата публікації: 22.03.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Інший позадоговірний немайновий спір