03 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/381/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Вронська Г.О., Кролевець О.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Словечанське лісове господарство"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Гудак А.В., Петухов М.Г., Олексюк Г.Є.
від 08.04.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Державного підприємства "Словечанське лісове господарство"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Одеська митниця ДФС, Управління Служби безпеки України в одеській області, Головне управління національної поліції в Одеській області
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реілтранс"
про стягнення 926 083,49 грн.,
26 квітня 2019 року Державне підприємство "Словечанське лісове господарство" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі №906/381/18.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства "Словечанське лісове господарство", Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
У поданій касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі №906/381/18, якою відмовлено у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18.
На думку скаржника, господарський суд апеляційної інстанції не врахував та не з'ясував фактичні обставини справи щодо обґрунтованості причин заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, не дослідив обставини, які були об'єктивно непереборними відповідачем та не надав належної оцінки фінансовим можливостям відповідача у зв'язку з чим був пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 апеляційну скаргу Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18, залишено без руху. Запропоновано Державному підприємству "Словечанське лісове господарство" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз'яснено Державному підприємству "Словечанське лісове господарство", що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 року у задоволенні заяви Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18 та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18 - відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу Північно-західний апеляційний господарського суду виходив з того, вперше апеляційна скарга на рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 подана відповідачем 14.12.2018 року.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав не сплати судового збору за подання апеляційної скарги та було надано строк для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги - 10 днів з для вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та апеляційну скаргу повернуто.
Тобто скаржником після постановлення ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2019 про повернення апеляційної скарги до 01.03.2019 не вчинено жодних дій для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2018.
Посилання скаржника на подання до господарського суду Житомирської області заяв про розстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області від 15 листопада 2018 року, апеляційний суд вважав необґрунтованими, оскільки дані процесуальні дії скаржника жодним чином не підтверджують неможливість подання апеляційної скарги на вищезгадане рішення суду.
Згідно із статтею 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Частинами 1-4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відтак, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.
Враховуючи зазначене вбачається, що відповідач в результаті різноманітності власних процесуальних дій прагне до не виконання чи затягування виконання рішення господарського суду Житомирської області від 15.11.2018 у справі №906/381/18.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Державного підприємства "Словечанське лісове господарство" на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 року у справі №906/381/18 та відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки в ухвалі апеляційного суду про перегляд якої подано касаційну скаргу правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Керуючись статтею 234 та пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити Державному підприємству "Словечанське лісове господарство" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 року у справі №906/381/18.
2. Копії ухвали надіслати учасникам справи.
3. Надіслати скаржнику касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами. Копію касаційної скарги залишити у Верховному Суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає скарженню.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді Г.О. Вронська
О.А. Кролевець