ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
29 травня 2019 року Справа № 903/920/18
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. , суддя Юрчук М.І.
при секретарі судового засідання Кужель Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 01.04.19р. у справі №903/920/18 (суддя Дем'як В.М.)
за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітон Компані", м.Луцьк
про стягнення 14 312 194,91грн.
за участі представників:
АТ КБ "Приватбанк" - Істамова І.В., довіреність №1626-К-Н-О від 28.03.2019р. (в режимі відеоконференції);
ТОВ "Капітон Компані" - Понедільник І.А., наказ №7 від 15.03.2019р.;
Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.04.2019р. у справі №903/920/18 зокрема: призначено у справі №903/920/18 судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, місто Київ, вулиця Смоленська, будинок 6); провадження у справі №903/920/18 зупинено на час проведення судової експертизи.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Акціонерне товариство комерційного банку "Приватбанк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою (т.2, арк.справи 116-119).
В скарзі апелянт стверджує, що відсутні підстави для призначення експертизи, оскільки відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, оскільки, висновок експерта може бути замінений іншими засобами доказування, а саме - банківськими виписками, детальним розрахунком заборгованість, котрий наявний в матеріалах справи та доданий до заяви про збільшення позовних вимог, дослідженням умов Кредитного договору. Винесені на вирішення експерта питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки умовам договору в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами (виписками, меморіальними ордерами, розрахунком боргу, поясненнями сторін).
Скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні взаємно суперечливі докази, а відповідачем надумані доводи щодо неможливості встановити реальний розмір основної заборгованості, нарахованої винагороди (процентів), пені, що спростовуються простими математичними розрахунками позивача.
Зазначає, що суд має можливість встановити дійсний розмір заборгованості на підставі наявних в матеріалах справи доказів (виписки про рух коштів, розрахунок заборгованості, умови Кредитного договору, детальний математичний розрахунок боргу), тому апелянт вважає, що відсутні підстави для призначення судової економічної експертизи та зупинення провадження у справі відповідно п.2 ч.1 ст.228 ГПК України.
Посилається на практику щодо призначення судових економічних експертиз, викладену у постановах Верховного Суду України у справах №907/425/16, №917/50/17, №922/1073/17.
Апелянт додатково звертає увагу суду, що призначення та проведення судово-економічної експертизи можливо виключно на стадії підготовчого провадження відповідно п.8 ч.2 ст.182 ГПК України, а оскільки суд закрив підготовче провадження ухвалою від 29.01.2019р., то й вирішення питання про призначення експертизи після постановлення процесуального документу - ухвали про закриття підготовчого провадження є порушення норм ГПК України. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29.11.2018р. у справі №910/22824/17.
Також вважає, що суд безпідставно та необґрунтовано поновив відповідачу строк на подання клопотання про призначення економічної експертизи, так як в матеріалах справи відсутні докази існування об'єктивних поважних причин поновлення процесуального строку, оскільки за період з 10.12.2018р. по 29.01.2019р. (період проведення підготовчого засідання) відповідач мав достатньо часу для подання відповідного клопотання та доказів обґрунтування необхідності проведення економічної експертизи, проте не було зроблено відповідачем.
Вважає безпідставними твердження відповідача, на котрі посилається суд, про початок обліку заборгованості по процентній винагороді на прострочену вартість предмету лізингу з 10.12.2017р.
Також позивач стверджує, що скористався своїм правом, передбаченим п.п.2.2., 2.3 Глави 2 Розділу II та п.1.18. Глави 1 Розділу III Постанови Правління НБУ №255 на використання методу обрахування такого процентного доходу як неустойка "факт/360", тобто для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів, а тому нарахування неустойки (пені) з розрахунку 360 днів у році є правомірним з урахування специфіки банківської діяльності та спеціального нормативно-правового акту Державного регулятора в банківській сфері.
На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 01.04.2019р. про призначення судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій по справі №903/920/18 за позовом АТ КБ «Приватбанк» до TOB «Капітон Компані» про стягнення заборгованості за договором №4К16076ЛИ від 20.08.2018р. і направити справу №903/920/18 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2019р. поновлено Акціонерному товариству комерційного банку "Приватбанк" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 01.04.19р. у справі №903/920/18. Відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 29.05.2019р. об 10:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.
23.05.2019р. (вх.№19208/19) на адресу суду від ТОВ «Капітон Компані» надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача (арк.справи 193, 194).
У відзиві відповідач, зокрема зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором є помилковим та суперечливим, не відображає повною мірою чіткого розрахунку сум грошових коштів та нарахувань, що робить неможливим без спеціальних економічних знань та складних математичних розрахунків встановити фактичну суму заборгованості, що є предметом позову. В наданому позивачем розрахунку боргу немає усіх необхідних вихідних даних, по яких можливо перевірити правильність розрахунків. При нарахуванні відсоткової винагороди за користування майном допущено помилки та прорахунки, а також має місце невідповідність нарахувань наведених у розрахунку та у виписці по рахунку № НОМЕР_1 , на якому обліковується нарахування відсотків, про що заначено у клопотанні про призначення судово-економічної експертизи №8 від 20.02.2019р. Крім того, позивачем при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений умовами договору.
Вважає безперечною складність розрахунку сум заборгованості, які є предметом позову, що у даному випадку потребує дослідження та співставлення значного обсягу первинних фінансових документів, у тому числі і перевірку на відповідність умовам Договору фінансового лізингу, а обсяг документів, які підлягають дослідженню, аналіз їх даних потребують спеціальних знань в сфері фінансово-кредитних операцій.
Звертає увагу, що ухвалою господарського суду Волинської області від 18.03.2019р. оголошено перерву в судовому засіданні до 01.04.2019р. для надання можливості позивачу подати обґрунтовані пояснення щодо клопотання про призначення судово-економічної експертизи, однак, представник позивача вимог ухвали суду від 18.03.2019р. не виконав, в судове засідання не прибув, жодних заперечень чи пояснень надано не було.
Відповідач не погоджується з твердженням апелянта - АТ КБ «Приватбанк», викладеними в апеляційній скарзі, що призначення та проведення судово-економічної експертизи можливе виключно на стадії підготовчого провадження.
Відповідач звертає увагу, що умовами Договору фінансового лізингу не передбачено застосування методу обрахування процентного доходу «факт/360», при цьому Постанова Правління НБУ №255 стосується нарахування саме процентних доходів банку, а не обрахування пені.
Також, вважає, що для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: для встановлення дійсного розміру заборгованості за договором фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р. необхідні спеціальні знання, з чого виходив суд першої інстанції, призначаючи у справі судово-економічну експертизу.
На підставі викладеного відповідач просить суд залишити ухвалу господарського суду Волинської області від 01.04.2019р. у справі №903/920/18 без змін, а апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» - без задоволення.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 29.05.2019р. представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 01.04.2019р. про призначення судової експертизи документів фінансово-кредитних операцій по справі №903/920/18 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, такою, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
АТ КБ "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Капітон Компані", в якому просить суд стягнути 14312194,91грн, в т.ч. 6838955,64грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 5158451,71грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, 2314787,56грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на порушення відповідачем умов договору №4КЛ16076ЛИ фінансового лізингу від 20.08.2016р.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.12.2018р. порушено провадження у справі №903/920/18, її розгляд призначено на 29.01.2019 року.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 18.03.2019р.
В період після закриття підготовчого провадження і до початку розгляду справи по суті, від представника відповідача ТОВ "Капітон Компані" до суду першої інстанції надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи за вх.№01-84/22/19 від 20.02.2019р.
Необхідність проведення такої експертизи відповідач обґрунтовує тим, що в розрахунку позивача немає усіх необхідних даних, по яких ТОВ "Капітон-Компані" може перевірити правильність розрахунків при нарахуванні відсоткової винагороди за користування майном допущено помилки та прорахунки, а також позивачем при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений умовами договору.
Відповідач звертає увагу, що розрахунки сум заборгованості, які є предметом позову є складними та потребують дослідження та співставлення значного обсягу первинних фінансових документів, які підлягають дослідженню, аналіз їх даних потребують спеціальних знань в сфері фінансово -кредитних операцій.
Пропущений строк подання на підготовчій стадії даного клопотання мотивує тим, що в ході детального вивчення розрахунку боргу, були виявлені невідповідність нарахувань наведених в розрахунку та помилки у розрахунках заборгованості за договором фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р.
28.01.2019р. відповідачем було подано клопотання про відкладення розгляду справи на підготовчій стадії, проте судом першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання та ухвалою суду від 29.01.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.03.2019р., а тому останній не мав можливості своєчасно подати дане клопотання.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.03.2019р. оголошено перерву в судовому засіданні до 01.04.2019р. для надання можливості позивачу подати обґрунтовані пояснення щодо клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Представник позивача вимог ухвали суду від 18.03.2019р. не виконав в судове засідання не прибув.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до господарського суду Волинської області:
1) доповнення до відзиву на позовну заяву за вх.№01-57/3643/19 від 28.03.2019р. в якому вказує, що в розрахунку позивача немає усіх необхідних даних по яких відповідач може перевірити правильність розрахунків, а саме:
-при нарахуванні відсоткової винагороди за користування майном допущено помилки та прорахунки, а також є невідповідність нарахувань наведених у розрахунку та у виписці по рахунку №20788057051969 на якому обліковується нарахування відсотків;
-позивачем при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений п. 7.1 договору, перевищено подвійну облікову ставку НБУ.
Звертає увагу суду на те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором є помилковим та суперечливим, що робить неможливо без спеціальних економічних знань та складних математичних розрахунків встановити фактичну суму заборгованості.
2) клопотання за вх.№01-57/3736/19 від 01.04.2019р. із якого слідує, що ТОВ "Капітон Компані" заперечує щодо розрахунку боргу поданого позивачем, у зв'язку з цим останнім подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи від 20.02.2019р. за №8.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів щодо твердження апелянта про неможливість вирішення питання про призначення експертизи після винесення ухвали про закриття підготовчого провадження у справі, зазначає наступне.
Розгляд справи по суті розпочинається не з дати закриття підготовчого засідання та винесення відповідної ухвали про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, а з моменту оголошення головуючим судового засідання відкритим та розгляду справи по суті, що встановлено ч.3 ст.201 ГПК України.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29.11.2018р. у справі №910/22824/17.
При цьому, законодавець розрізняє строки "до закінчення підготовчого провадження" та "до початку судового розгляду справи по суті".
Згідно ст.207 ГПК України, головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Як вбачається з п.3 резолютивної частини ухвали господарського суду Волинської області про закриття підготовчого провадження та призначення справи по суті від 29.01.2019р. сторонам по справі надано можливість відповідно до ст.207 ГПК України подати заяви чи клопотання пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин на підготовчій стадії.
При цьому, відповідачем 20.02.2019р., тобто, до початку розгляду справи по суті, до суду першої інстанції подано клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Крім того, відповідач в клопотанні про призначення судово-економічної експертизи обґрунтував причини його неподання в підготовчому засіданні та їх поважність. Просив суд визнати поважними причини пропуску строку подання клопотання про призначення експертизи, та поновити пропущений процесуальний строк і призначити судово- економічну експертизу у справі №903/920/19, як це визначено ст. 207 ГПК України.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 5, 6 статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документ тощо), стосовно якої пропущено строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
З огляду на те, що відповідачем подано клопотання про поновлення процесуального строку в порядку ст.207 ГПК України, а також зважаючи на те, що наведені відповідачем причини неможливості подання даного клопотання у визначений строк є поважними та об'єктивними, судом першої інстанції правомірно задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітон Компані" про поновлення процесуального строку для подання відповідного клопотання.
Щодо самого клопотання про призначення судово-економічної експертизи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява №61679/00) від 01.06.2006р., зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача у клопотанні та у додаткових письмових поясненнях заперечив щодо правильності зробленого позивачем розрахунку пені та відсоткової винагороди за користування майном за договором фінансового лізингу за №4К16076ЛИ від 20.08.2016р. та додаткової угоди до договору від 04.11.2016р.
Клопотання про призначення судово-економічної експертизи було направлено відповідачем на юридичну адресу АТ КБ "Приватбанк".
Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду Волинської області від 18.03.2019р. оголошено перерву в судовому засіданні до 01.04.2019р. для надання можливості позивачу подати обґрунтовані пояснення щодо клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Однак, як вбачається з протоколу судового засідання, позивач уповноваженого представника в судове засідання господарського суду Волинської області 01.04.2019р. не направив та не скористався своїм процесуальним правом для подачі письмових пояснень (заперечень) щодо клопотання про призначення судово-економічної експертизи.
Із матеріалів справи слідує, що при здійснення нарахування позивачем відсоткової винагороди за користування майном допущено помилки та прорахунки, а також є невідповідність нарахувань наведених у розрахунку та у виписці по рахунку №20788057051969 на якому обліковується нарахування відсотків.
Крім того, при нарахуванні та розрахунку заборгованості застосовано більший розмір пені ніж передбачений п. 7.1 договору фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р.
Зважаючи на складність розрахунку сум, які є предметом позову, необхідність дослідження значного обсягу первинних фінансових документів та їх співставлення, у тому числі на відповідність умовам договору фінансового лізингу, що потребують спеціальних економічних знань, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про призначення у справі судової експертизи.
Згідно з п.1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., та п.3.1 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень однією з основних видів (підвидів) експертизи зокрема, є економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.
Основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій, зокрема, є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів.
Відповідно до положень п.3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень на вирішення експертизи документів фінансово-кредитних операцій можуть бути поставлені питання, зокрема, чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором? Чи відповідає метод нарахування банком процентів за кредитним договором вимогам Положення про кредитування банку?
Тому, судом першої інстанції правомірно призначено судову експертизу для дослідження документів фінансово-кредитних операцій за договором фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р., що становлять суму позову.
Відповідно до частин 4, 5, 6 статті 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
На вирішення експертизи поставлено наступні запитання:
- чи відповідає наявний в матеріалах справи наданий АТ КБ "Приватбанк" розрахунок заборгованості ТОВ "Капітон Компані" перед банком станом на 03.12.2018р. умовам договору фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р. (із змінами та доповненнями ) щодо заборгованості по лізингових платежах, заборгованості по винагороді за користування предметом лізингу та пені?
- який розмір заборгованості станом на 03.12.2018р. лізингоодержувача ТзОВ "Капітон Компані" перед АТ КБ "Приватбанк" з прострочених лізингових платежів за договором фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р., укладеним між ТзОВ "Капітон Компані" та АТ КБ "Приватбанк"?
- який розмір заборгованості лізингоодержувача ТзОВ "Капітон Компані" перед АТ КБ "Приватбанк" з простроченої винагороди за користування майном за договором фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р., укладеним між ТзОВ "Капітон Компані" та АТ КБ "Приватбанк" станом на 03.12.2018р.?
- який розмір заборгованості станом на 03.12.2018р. лізингоодержувача ТзОВ "Капітон Компані" по сплаті АТ КБ "Приватбанк" пені за договором фінансового лізингу №4К16076ЛИ від 20.08.2016р.,укладеним між ТзОВ "Капітон Компані" та АТ КБ "Приватбанк"?
Колегія суддів вважає, що поставлені судом першої інстанції на вирішення експертизи запитання відповідають положенням п.1.2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998р., п.п.3.1, 3.2 Розділу III Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, та не виходять за межі спеціальних знань експерта.
При цьому, частиною 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
З урахуванням обставин справи суд першої інстанції скористався правом визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Частиною 2 статті 10 Закону України "Про судову експертизу" встановлено, що судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.
За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону України "Про судову експертизу").
При дорученні проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), місцевим господарським судом не було порушено норм процесуального права.
Відповідно до частини 3, 4 статті 15 Закону України "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про призначення експертизи, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією (частина 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки саме відповідач в силу приписів частини 3 статті 13 та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України повинен довести ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх заперечень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що витрати по проведенню експертизи на даному етапі слід покласти на відповідача як на заінтересовану сторону.
Враховуючи те, що при вирішенні спору у справі №903/920/18 виникли питання, з'ясування яких потребує спеціальних знань, а саме призначено судову експертизу документів фінансово-кредитних операцій, господарський суд Волинської області, на виконання положень п.6 ч.1 ст.229, п.2 ч.1 ст.228 Господарського процесуального кодексу України, зупинив провадження у справі на час проведення судової експертизи.
Відповідно до ч.4 ст.11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Пронін проти України», «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують.
У відповідності до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 01.04.19р. у справі №903/920/18 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін.
На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Волинської області від 01.04.2019р. у справі №903/920/18 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду першої інстанції без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складено 03.06.2019р.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Юрчук М.І.