79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"29" травня 2019 р. Справа №914/1339/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого - судді Желік М.Б.
суддів Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участі секретаря судового засідання Гуньки О.П.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" вих. №3.185 від 22.03.2019 (вх. ЗАГС №01-05/1166/19 від 26.03.2019)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.2019 (повний текст ухвали складено 11.03.2019, суддя Артимович В.М.)
у справі №914/1339/18
за заявою Лагодича Миколи Миколайовича , м. Дрогобич, Львівська область
про: банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець" (вул. Бориславська, 47, м. Трускавець, Львівська область, 82200, ідентифікаційний код 32404113)
за участі представників сторін:
від скаржника представник Мусаковський А.В.
заявник - не з'явився;
арбітражний керуючий - не з'явився.
Учаснику процесу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
У судовому засіданні 29.05.2019 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.02.2019 у справі № 914/1339/18 грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" в сумі 74983452,00 грн. відхилено.
Не погоджуючись з даною ухвалою скаржник звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 28.02.2019, відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "Фінансова компанія "Поліс", скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задоволити заяву ТзОВ "Фінансова компанія "Поліс" з грошовими вимогами до ТзОВ "Культурно- мистецький центр "Трускавець" на суму 74 983 452,00 грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що господарським судом не взято до уваги внесення змін до ст. 36 Закону України "Про іпотеку", що введенні в дію 04.02.2019 та передбачають, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання боржником - юридичною особою є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; грошові вимоги кредитора виникли та встановлені до завершення процедури позасудового врегулювання; є усталена практика судів касаційної інстанції щодо можливості задоволення вимог кредитора з іншого майна боржника у випадку, коли після завершення позасудового врегулювання його вимоги у повному обсязі не погашені.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.03.2019 справу № 914/1339/18 розподілено до розгляду колегії суддів у складі : Желік М.Б.- головуючий суддя, члени колегії Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 апеляційну скаргу залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення допущених недоліків, зокрема: надати суду докази сплати судового збору у розмірі 5763, 00 грн.
15.04.2019 та 16.04.2019 на адресу Західного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли клопотання №3.224 від 12.04.2019 (вх..ЗАГС №01-04/2478/19 від 15.04.2019 та 16.04.2019) про усунення недоліків апеляційної скарги з оригіналом квитанції №1684 від 12.04.2019 про сплату судового збору в сумі 5763,00 грн.
23.04.2019 ухвалою Західного апеляційного господарського суду скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження, надано сторонам строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, призначено розгляд справи на 29.05.2019, витребувано матеріали справи.
Арбітражним керуючим Гальченко Євгеном Анатолійовичем 24.05.2019 надіслано на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що вимоги кредитора не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів із кількох підстав, зокрема, згідно п.1.1. кредитного договору, що був укладеним між ФОП Лагодич М.М. та ВАТ "ВТБ Банк" строк кредитування встановлено до 08.09.2015, заява ТОВ "ФК "Поліс" подана до суду 10.10.2018, тобто з пропуском трьох річного строку, строку позовної давності. Відступлення права вимоги до нового кредитора в даному випадку не впливає на перебіг позовної давності чи порядок її обчислення. Окрім того, після вирішення питання в позасудовому порядку шляхом реєстрації права власності на майно, що передано в іпотеку вимоги іпотекодержателя щодо стягнення суми заборгованості за договором, яка залишилася після реалізації предмета іпотеки (реєстрації права власності на нього) є недійсними. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд, що відображено у постанові від 17.04.2019 по справі № 204/7148/16-ц.
У судовому засіданні 29.05.2019 скаржник участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просив врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутнього представника.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 11.09.2018 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Культурно-мистецький центр "Трускавець", введено процедуру розпорядження майном боржника. 12.09.2018 на сайті Вищого господарського суду України опубліковане оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство за номером № 54091.
10.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" подано до господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд визнати його вимоги в розмірі 74 983 452,00 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника.
Колегія суддів зазначає, що заява подана із дотриманням строків встановлених положенням ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та обґрунтована наступним.
09.09.2008 між ВАТ "ВТБ Банк" та фізичною особою-підприємцем Лагодич М.М. укладено кредитний договір за № 10.128/08-КД за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти на таких умовах: сума кредиту 1300000,00 доларів США, строк кредитування 7 років до - 08.09.2015, проценти за користування кредитом 16 відсотків річних, в свою чергу позичальник зобов'язується використати кредит на передбачені в кредитному договорі цілі, повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в порядку і в строки, передбачені кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 09.09.2008 між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Культурно-мистецький центр "Трускавець" укладено іпотечний договір, предметом якого є передача іпотекодавцем іпотекодержателю в іпотеку нерухомого майна для забезпечення виконання зобов'язань позичальника в повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати плати за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором № 10.128/08-КД від 09.09.2008 та будь якими додатковими угодами до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов'язання).
Згідно п.1.3 цього договору Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку нежитлову будівлю, а саме: будівлю Палацу культури "Мир", за планом земельної ділянки позначеною літерою "А 3" цегляна, що знаходиться за адресою: м. Трускавець Львівської області на вулиці Бориславській , 47 , яка належить йому на праві власності і на яку, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. Загальна площа нежилого приміщення складає 7774,7 кв.м. Вказаний предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні іпотекодавця згідно договору оренди землі, укладеного 15.03.2006, зареєстрованого у Трускавецькому відділі Львівської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.03.2006 за № 040644600047.
Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія НОМЕР_1 ), виданого 09.09.2004 Виконкомом Трускавецької міської ради на підставі рішення № 176 від 30.07.2004 Право власності зареєстроване Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 09.09.2004 в книзі № 5 за номером запису 259, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4687471, реєстраційний № 7377043.
Предмет іпотеки сторони оцінили в 15 158 333,00 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 3 124 720,78 доларів США.
18.11.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та ПАТ "ВТБ Банк" укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами за № 21МБ згідно умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до боржників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. На виконання вимог договору про відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами від 18.11.2015 за № 21МБ сторонами укладено додаткову угоду від 27.11.2015 за № 1 та реєстр прав вимоги від 27.11.2015 за № 1/2.
01.12.2015 між ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" та ПАТ 'ВТБ Банк" укладено договір про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує в повному обсязі належні первісному кредитору права іпотекодержателя та заставодержателя в зобов'язаннях, що виникли за іпотечними договорами та договорами застави, повний перелік яких викладений в додатку 2 до цього договору, які укладені в якості забезпечення виконання божниками зобов'язань перед первісним кредитором за кредитними договорами.
За цим договором, договором про відступлення права вимоги та додатковою угодою новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржників сплати грошових коштів за кредитними договорами у розмірі заборгованості боржників, що відступається за договором про відступлення права вимоги та додатковою угодою, а у випадку невиконання цієї вимоги - звернути стягнення на предмети іпотеки та застави і за рахунок предметів іпотеки та застави задовольнити свої вимоги за кредитними договорами у розмірі, що буде визначений на момент їх фактичного задоволення, а також вимагати від боржників виконання інших зобов'язань за договорами іпотеки та застави.
Сторони погодили, що розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються згідно договору про відступлення права вимоги та додаткової угоди станом на 27.11.2015 складає: для договорів за якими відступаються права вимоги в національній валюті 144 222 535,33 грн., для договорів за якими відступаються права вимоги в іноземній валюті: 1 255 439 515,30 грн., що є еквівалентом за офіційним курсом Національного банку України станом на 27.11.2015 - 53 202 671,67 доларів США та нарахованої комісії 2 232 171,43 грн., 8 282 935,69 грн., що є еквівалентом за офіційним курсом Національного банку України станом на 27.11.2015 - 330 768,92 євро згідно реєстрів прав вимог від 27.11.2015, які містяться в додатку 1 до додаткової угоди.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно з частиною десятою статті 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою виявлення усіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Абзацом 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями статті 36 Закону України "Про іпотеку" врегульоване питання щодо позасудового вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі- продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.
Матеріалами справи підтверджується, що заявник - ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" скористався наданим йому правом позасудового врегулювання та 18.11.2016 зареєструвало право власності на нерухоме майно предмет іпотеки - нежитлову будівлю загальною площею 7774,7 кв.м, що розташована за адресою; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1156596346115, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру праві власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується із висновками господарського суду та зазначає, що в порядку положень ч. 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, а відтак ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" одержало задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, в тому числі і вимоги щодо сплати залишку основної заборгованості по кредиту та суми прострочених процентів на загальну суму 74 983 452,00 грн. (згідно кредитного договору від 09.09.2008 за № 10.128/08-КД), що є підставою для відмови у задоволенні поданої заяви.
Щодо доводів скаржника про внесення змін до частини 4 статті 36 Закону України "Про іпотеку" і як наслідок цього визнання вимог іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання боржником - юридичною особою дійсними після завершення позасудового врегулювання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII від 03.07.2018, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом. Вказаний Закон набрав чинності 04.11.2018 та введений в дію 04.02.2019.
Пунктом 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень зазначено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
З огляду на те, що договір іпотеки укладений між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Культурно-мистецьким центром "Трускавець" 09.09.2008 вказані зміни не поширюються правовідносини які виникли між сторонами, натомість підлягає застосуванню норма ст. 36 Закону України "Про іпотеку" в редакції закону від 19.10.2016, яка визначала, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала вказаним вимогам відповідає.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального права).
Враховуючи встановлені обставини справи, межі перегляду оскаржуваної ухвали, доводи учасників провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги не підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 86, 129, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1. В задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" вих. №3.185 від 22.03.2019 (вх. ЗАГС №01-05/1166/19 від 26.03.2019) - відмовити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.02.2019 у справі №914/1339/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку встановленому ст.ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 03.06.2019.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.