30 травня 2019 року
м. Київ
справа №760/14391/17
провадження № 51-2651 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року,
встановив:
У касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про перегляд зазначеного судового рішення, та просить визнати неправомірним вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року і направити справу на об'єктивне розслідування. Однак, така вимога не узгоджується з положеннями Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням ОСОБА_4 строку для усунення недоліків на таких підставах.
Статтею 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) пунктів 2, 4 і 5 ч. 2 передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено:
-найменування суду касаційної інстанції;
- обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із вказівкою на те, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;
- вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст.436 КПК суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
- залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення;
- скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції;
- скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження;
- змінити судове рішення.
Згідно з положеннями ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судового рішення судом касаційної інстанції є:
- істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;
- неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність;
- невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При вирішенні питання про наявність цих підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК.
Однак, як убачається зі змісту скарги, ОСОБА_4 вищевказаних вимог закону не дотримався.
Так, ОСОБА_4 подав скаргу на судове рішення, в якій ставить вимогу про визнання його неправомірним, однак зазначена ним вимога не узгоджується з положеннями статті 436 КПК, оскільки не є конкретною вимогою до суду касаційної інстанції в частині оскарження судових рішень, а саме щодо їх скасування або зміни відповідно до зазначеної норми КПК.
Крім того, засуджений ОСОБА_4 у своїй скарзі не вказав належних обґрунтувань на підтвердження того, в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного ним судового рішення з урахуванням положень ст. 412 КПК. Зокрема у скарзі не зазначено, які норми матеріального та кримінального процесуального закону порушено судом при постановленні судового рішення.
До того ж, як вбачається з касаційної скарги ОСОБА_4 , він зазначив як суд касаційної інстанції Вищий спеціалізований суд України, однак, відповідно до положень пункту 21 частини 1 статті 3 КПК, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює вирішення питання щодо наявності підстав відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого ОСОБА_4 .
Згідно із ч. 1 ст. 429 КПК у разі подання касаційної скарги без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК, вона залишається без руху та встановлюється строк для усунення допущених недоліків.
Керуючись ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 06 лютого 2019 року - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали протягом установленого строку касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3