Ухвала
Іменем України
03 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 592/453/19
Провадження № 51 - 2734 ск 19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 15 травня 2019 року щодо нього,
встановив:
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року, залишеною без зміни ухвалою Сумського апеляційного суду від 15 травня 2019 року, частково задоволено подання виконуючого обов'язки начальника Державної установи «Сумська виправна колонія (№ 116)» начальника арештного дому підполковника внутрішньої служби ОСОБА_5 про поміщення засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до приміщення камерного типу Державної установи «Сумська виправна колонія (№ 116)», та застосовано до засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , захід дисциплінарного стягнення у вигляді переведення його до приміщення камерного типу установи строком на 2 місяці.
У касаційній скарзі засуджений порушує питання про необхідність перегляду зазначених ухвал судів обох інстанцій в касаційному порядку.
Перевіривши доводи касаційної скарги, долучену до неї копію довідки та наявні в Єдиному державному реєстрі судові рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від
02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) визначено, що Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи в такий спосіб судову практику на однакове застосування норм права.
Частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Порушене засудженим у касаційній скарзі питання, стосується оскарження судових рішень, постановлених в порядку ст. 539 ч. 6 КПК України.
Щодо вказаного питання Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформулювала висновок в постанові від 18 березня 2019 року (справа №756/9514/15-к, провадження за касаційною скаргою № 51-115 кмо 17), зазначивши, що за змістом ст. 129 ч. 3 п. 8 Конституції України, ст. 424 ч. 2, ст. 539 ч. 6 КПК України ухвали суду першої інстанції про вирішення питань, пов'язаних із виконанням вироку, після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції за результатами такого перегляду оскарженню у касаційному порядку не підлягають.
Оскаржувані засудженим ОСОБА_4 ухвали винесені в порядку ст. 539 ч. 6 КПК України, а тому з врахуванням вищезазначеного висновку об'єднаної палати Верховного Суду, не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, у зв'язку із чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. 428 ч. 2 п. 1 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 15 травня 2019 рокущодо нього.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3