Справа № 752/5604/19
Провадження №: 2/752/4381/19
16 травня 2019 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
з участю секретаря Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
19.03.2019 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття.
В обґрунтування зазначила про те, що вона та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дитина проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, участі у її вихованні не приймає, тому змушена звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою від 22.03.2019 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін (а.с. 18-19).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Отже, предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, і виплачуються щомісячно.
Відповідно до положень ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину відповідно до ст. 182 СК України не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
З матеріалів справи вбачається, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.11.2013 року вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 10).
Позивач у справі згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 17.02.2017 року змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (а.с. 5-8, 11).
Судом встановлено, що дитина проживає разом з позивачем (а.с. 12, 13), знаходиться лише на її вихованні та утриманні, що порушує принцип рівності обов'язків батьків з утримання своїх дітей.
Враховуючи те, що дитина перебуває на повному утриманні позивача, суд визнає, що несплата аліментів відповідачем негативно впливає на достатній рівень для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей або непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 СК України).
В ході розгляду справи встановлено, що відповідач є фізично здоровою та працездатною особою, на утриманні інших дітей чи батьків не має, отже, на думку суду, може утримувати дитину.
Докази на підтвердження зворотного в матеріалах справи відсутні.
На підставі викладеного, суд надходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, через що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо визначення розміру аліментів, суд з урахуванням вимог чинного законодавства вважає, що їх розмір має становити 1/4 від усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення до суду позовної заяви, тобто з 19.03.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття, з огляду на те, що вказаний розмір з урахуванням обов'язку по утриманню дитини й з боку матері, з якою проживає, в умовах сьогодення є необхідним та достатнім для повноцінного та гармонійного фізичного та морального розвитку дитини.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача належить стягнути судовий збір в дохід держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в межах суми платежу за один місяць допускається до негайного виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 75, 80, 84, 180-184, ч. 1 ст. 191 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 133 ,141, 200, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд,-
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред'явлення до суду позовної заяви, тобто з 19.03.2019 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка м. Києва, ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко