Справа №752/22103/17
Провадження № 2/752/974/19
Іменем України
09.04.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Петрова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Друга Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
позивач звернувся до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , який був батьком позивача. Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входило наступне майно: 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16.03.1998 р., автомобіль «Шевроле Авео», 2011 р. випуску д.н. НОМЕР_1 , що належав спадкодавцю.
Мати позивача прийняла спадщину, оскільки на час смерті проживала та була зареєстрована разом з ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 .
Позивач посилається на те, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 .
Однак, у визначений законом строк він не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, оскільки пережив депресію в зв'язку зі смертю батьків в короткий період часу, що потягло розлади здоров'я і він перебував на лікуванні.
Звернувшись до державного нотаріуса Другої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у видачі Свідоцтва йому було відмовлено, в зв'язку з пропуском шестимісячного строку прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, позивач просить в судовому порядку визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини протягом 2 місяців з моменту набрання рішенням законної сили.
Позивач подав заяву, відповідно до якої підтримав позовні вимоги та просив розглядати справу у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши клопотання про розгляд справи у відсутність представника Київської міської ради та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Представник третьої особи в судове засідання не з«явився, подавши клопотання про розгляд справи у відсутність представника Другої Київської державної нотаріальної контори.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у м.Києві від 10.10.2016 р.
Позивач у справі, ОСОБА_1 , є сином ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серіх НОМЕР_2 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
У відповідності до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу положень ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно з ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постіно із спадкодавцм, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Законом встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ст.1258 ЦК України).
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попердньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1269 цього Кодексу.
про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, які має оцінити суд з урахуванням доводів та заперечень учасників справи та врахувавши її фактичних обставин.
Пленум Верховного Суду України в пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити із того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом встановлено, що позивач у визначений законом строк не звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини.
14.09.2017 р. державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки ОСОБА_1 не був зареєстрований на день смерті зі спадкоємцем і впродовж шести місяців не звернувся з заявою про прийняття спадщини.
Позивач посилається на те, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки пережив депресію в зв'язку зі смертю батька 05.01.2016 р. та матері 09.10.2016 р . , що потягло розлади його здоров'я.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи позивач з 10.04.2017 р. по 21.04.2017 р. та з 22.04.2017 р. по 06.06.2017 р. перебував на лікуванні, що підтверджується випискою КМКЛ № 9 та довідкою КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Голосіївського району м.Києва.
Зазначені позивачем обставини для визначення додаткового строку для прийняття спадщини є об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали позивачу у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини, у розумінні положень ст. 1272 ЦК.
Враховуючи викладене, оцінюючи всі досліджені судом докази з огляду на їх належність, допустимість і достатність, зважаючи на те, що позивач з поважних причин пропустив строк для прийняття спадщини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 273, 354 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: Друга Київська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини протягом 2 місяців з моменту набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя