Справа №705/1759/19
2/705/1540/19
03 червня 2019 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Уманська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним державного акту на землю та визнання права власності в порядку спадкування,-
В квітні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним державного акту на землю та визнання права власності в порядку спадкування. В якості відповідача в позові вказаний - ОСОБА_2 . В якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог вказана - Уманська районна державна нотаріальна контора.
В позові ставиться питання:
«…Прийняти позов до розгляду.
Витребувати до судового розгляду в належним чином завіреній копії всі матеріал спадкової справи №202 за 2004 рік після смерті ОСОБА_3 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в Уманській районній державній конторі адреса 20300 м. Умань, вул. Незалежності, 2
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 22 грудня 2004 року, видане Завідувачем Уманської районної державної нотаріальної контори Востріковою О.І. , що зареєстроване в Реєстрі за №5183 спадкова справа №202 за 2004 рік.
Визнати недійсним Державний акт серії НОМЕР_1 , що виданий на ім'я ОСОБА_2 11 липня 2005 року кадастровий номер НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом прав власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3648 га., що розташована на території Шаринської сільської ради кадастровий номер НОМЕР_3 : НОМЕР_4 .
Визнати ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право власності на земельну ділянку розміром 0.4563га. наданої для ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території Шаринської сільської ради, на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_5 виданого Шаринською сільською радою 3 серпня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №97.
Судові витрати віднести на відповідача. …».
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) праві та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений в ст.16 ЦК України.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
16 квітня 2019р. ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В. позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Уманська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним державного акту на землю та визнання права власності в порядку спадкування було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків «…протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали…» …» (пред'явлена позовна заява підлягала залишенню без руху, оскільки була подана з порушенням вимог ст. 175,177 ЦПК України та в ухвалі від 16.04.2019р. були вказані відповідні недоліки, які необхідно було усунути позивачу у встановлені строки).
Копію вказаної ухвали за вих. № 8556 від 17.04.2019 року було направлено на адресу позивача для її виконання.
Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 2030108495107, яке було направлено на адресу позивача ОСОБА_1 , повернулося 07.05.2019р. на адресу суду з відміткою про вручення.
Крім того, через канцелярію суду за вх.. № 13008 від 02.05.2019 року представником позивача ОСОБА_5 на виконання ухвали судді від 16.04.2019р., було подано заяву за підписом позивача ОСОБА_1 , про усунення недоліків, до якої було додано три копії позовної заяви після усунення недоліків. Однак, доводи викладені позивачем ОСОБА_1 у відповідній заяві недоліки не усувають, а текст виправленої позовної заяви майже ідентичний до попередньої позовної заяви, що була подана 10.04.2019р.
При цьому, суддя Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В. перебувала у відпустці з 26 квітня 2019 року по 15 травня 2019 року, відповідно до наказів № 51-В від 26.03.2019р. та № 71-В від 23.04.2019р., також судді були надані інші дні відпочинку 16.05.2019р. та 17.05.2019р., відповідно до наказу № 72-В від 23.04.2019р. Крім того, суддя Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В. перебувала на лікарняному з 22 травня 2019 року по 27 травня 2019 року та відповідно до наказу № 80 від 27.05.2019 р. суддя перебувала у відрядженні з 28.05.2019 р. по 29.05.2019 р. включно.
Одночасно, в ухвалі судді Уманського міськрайонного суду від 16.04.2019р. вказувалося, що відповідно до п.4 ст.175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У тексті позовної заяви міститься посилання на те, що судовий збір не сплачувався у зв'язку з наявністю пільги в позивача як інваліда ІІ групи та позивачем до матеріалів справи було долучено копію довідки до акту МСЕК № 105239, в якій вказано, що ОСОБА_1 з 01.03.2007 року призначено ІІ групу інвалідності безстроково.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
При цьому, до матеріалів позовної заяви позивачем не було додано документу про сплату судового збору. У прохальній частині позовної заяви були відсутні посилання позивача про звільнення від сплати судового збору, з посиланням на відповідні обставини. Одночасно, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 16.04.2019 р. були посилання на наявність інших недоліків.
Станом на 03.06.2019 р. недоліки не були усунуті.
При цьому, в Уманському міськрайонному суді Черкаської області склалася критична кадрова ситуація, що стосується працюючих суддів, яка тривалий період часу не знаходить свого вирішення та призводить до значної перезавантаженості працюючих суддів і тому справи призначаються з урахуванням навантаженості та категорії справи (тобто справи призначаються з періодичністю, яка об'єктивно обумовлена кількістю справ, що перебувають в провадженні судді).
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання Держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи не применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (mutatis mutandis рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» («Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany») від 12 липня 2001 року, заява № 42527/98, § 44).
Європейський суд з прав людини зазначив, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Уманська районна державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсним державного акту на землю та визнання права власності в порядку спадкування,- визнати неподаною та повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ю.В. Мазуренко