Справа № 529/518/19
31 травня 2019 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гвоздика А. Є.
при секретарі Бурлига Н. Л.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області , третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог Диканська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -
Після смерті батька ОСОБА_2 , позивач, як спадкоємець за законом прийняла спадщину, яка складається з земельної ділянки площею 0,27 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташованої на території с. Кам'янка Диканського району Полтавської області.
Вказуючи на те, що через відсутність відомостей про цю землю у Державному геокадастрі про цю спадкову земельну ділянку, вона позбавлений в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права на неї, позивач звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
В підготовче засідання позивач не з'явилася, однак на адресу суду подала заяву про підтримання позовних вимог та просила суд, розгляд справи по суті провести у її відсутність в підготовчому судовому засіданні з огляду на визнання відповідачем позову.
Представник відповідача Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області /далі - Стасівська сільська рада/ в підготовче засідання не з'явився, в вказаним органом надіслано на адресу суду відзив на позов, згідно якого відповідач визнав позов в повному обсязі та просить розглянути справу без участі його представника.
Представник третьої особи - Диканська державна нотаріальна контора /далі - держнотконтора/ - в підготовче судове засідання не з'явився. Однак, представник вказаної третьої особи подав заяву про розгляд справи у його відсутність. Заперечення проти задоволення позову відсутні.
Враховуючи те, що позивач позов підтримала, а відповідачем було подано відзив на позов, у якому він зазначив про визнання позову, його визнання позову не суперечить закону та не порушує права та свободи, інтереси інших осіб, держнотконотора, в якості третьої особи, заперечень щодо задоволення позову не подала, судом розгляд справи по суті було проведено в підготовчому засіданні з ухваленням рішення, що прямо передбачено ч. 3 ст. 200 ЦПК України.
Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стасі Диканського району Полтавської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується належно завіреною копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Стасівською сільською радою Диканського району полтавської області.
За життя нині померлий ОСОБА_2 , на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого 04 березня 1999 року Стасівською сільською радою народних депутатів, належала земельна ділянка площею 0,27 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в с. Кам'янка Диканського району Полтавської області.
Вказаний Державний акт був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 752.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відомості про вказану спадкову землю в Державному земельному кадастрі відсутні.
Положенням ст. 125 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування виникають з моменту реєстрації цих прав. Однак зміст ст. 125 ЗК України та порядок реєстрації земельних ділянок був змінений у 2009 році, а Закон України "Про Державний земельний кадастр" почав діяти з 01.01.2013 року, тобто після одержання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки та видачі Державного акта, який у визначеному на той час порядку був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 752. Сама по собі відсутність реєстрації цієї землі у Держгеокадастрі не позбавляла нині померлого ОСОБА_2 права власності на це майно.
Відповідно до ст. 86 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на момент смерті ОСОБА_2 , право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана вище земельна ділянка належала померлому ОСОБА_2 на законних підставах, і є спадковим майном, хоча за життя ним в Держгеокадастрі зареєстрованою не була.
Відповідно до ст. 527, ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент смерті ОСОБА_2 спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а також якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про її прийняття.
Позивач по справі є дочкою нині померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 . Тобто, позивач являється спадкоємцем першої черги після смерті останнього, відповідно до ст. 529 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини.
Як вбачається з довідки Стасівської сільської ради до часу своєї смерті ОСОБА_2 проживав разом з своєю дочкою - позивачем по справі, яка фактично прийняла спадщину після його смерті.
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії виданої 11 жовтня 2017 року, державним нотаріусом Диканської державної нотаріальної контори, вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , на підставі заяви позивача, було заведено спадкову справу. Інші особи з заявами про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Однак, позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цю спадкову землю, через відсутність відомостей про неї у Держгеокадастрі.
Враховуючи, що спірна земельна ділянка належала померлому ОСОБА_2 на законних підставах, позивач як спадкоємець за законом прийняла спадщину після смерті батька, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на вказане спадкове майно.
На підставі викладеного, керуючись ст. 86, ст. 527, ст. 529, 548, 549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст. ст. 10, 12, 17, 81, 89, 200 ч. 3, 206 ч. 4, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , до Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, вул. Миру, 40, с. Стасі Диканського району Полтавської області, Код ЄДРПОУ 21046743, третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог Диканська державна нотаріальна контора, вул. Пушкіна, 6, смт. Диканька Полтавської області, Код ЄДРПОУ 02899973, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 0, 27 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого підсобного господарства, розташованої в с. Кам'янка Диканського району Полтавської області та належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 , виданого 04 березня 1999 року Стасівською сільською радою народних депутатів Диканського району Полтавської області і зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 752.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Головуючий: