22 квітня 2019 року 09 год.40 хв.Справа № 280/1210/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), з урахуванням заяви про зміну предмету спору (вх. №14707 від 12.04.2019), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно з статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 по 11.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо призначення пенсії за по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі з 80 % від сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно зі статтями 13, 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 11.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою;
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.
Ухвалою суду від 26 березня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1210/19. Призначено судове засідання на 22 квітня 2019 року без виклику сторін.
Станом на 22.04.2019 відзив від відповідача до суду не надходив.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Приписами ч. 2 ст. 263 КАС України, визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01.09.2000 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 41 рік).
Відповідно до розрахунків від 01.12.2017, основний розмір пенсії ОСОБА_1 складав 90% грошового забезпечення (вислуга років 41рік)
На виконання постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з урахуванням збільшеного розміру посадового окладу, але зменшено основний розмір його пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення (з 01.01.2018), про що відповідачем повідомлено позивача листом від 07.03.2019 вих. №48071/02. Також, відповідно до вказаного листа, відповідачем повідомлено, що виплата перерахованих відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за заслуги перед Україною, що визначені законом) проводиться з 01.01.2018 у таких розмірах: з 01.01.2018 - 50 відсотків, з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 75 відсотків, з 01.01.2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Також, на підставі поданої до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві заяви від 11.05.2018 позивачу призначено пенсію по інвалідності, розмір пенсійної виплати з 01.05.2018 становив 7767,41 грн. (80%).
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши наявні у справі матеріали, суд приходить до наступних висновків.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно з статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 по 11.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів адміністративної справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01.01.2018.
При проведенні перерахунку пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення - 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області обґрунтовує необхідністю застосування норми закону, що визначає основний розмір пенсії у відсотках від грошового забезпечення, яка діяла на момент здійснення перерахунку пенсії, тобто виходячи із 70% грошового забезпечення, як це передбачено частино 2 статті 13 Закону №2262-XII.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, виходячи з наступного.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова КМУ №103).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
8 липня 2011 року прийнято Закон №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"(далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, підпунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ, зокрема у частині другій статті 13 цифри "90" замінено цифрами "80".
27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
У зв'язку із викладеним суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08 липня 2015 року у справі № 732/48/15, Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 642/3284/17 та 19 червня 2018 року у справі № 583/2264/17. Також, дана права відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 4 лютого 2019 року у справі №240/5401/18 за результатами розгляду зразкової справи.
Суд, також, вважає за необхідне вказати, що приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, відповідачем не доведено правомірності зменшення розміру пенсії до 70% від грошового забезпечення.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов в частині визнання дій відповідача щодо зменшення раніше призначеної пенсії за вислугу років в розмірі з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року по 11 травня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі з 80 % від сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно зі статтями 13, 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 11.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату за попередній період невідкладно та однією сумою суд зазначає наступне.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що з 11.05.2018 позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ, при цьому розмір пенсії визначено у розмірі 80% від сум грошового забезпечення, з яким не погоджується позивач.
Зі спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Статтею 23 Закону №2262-ХІІ встановлено особливість призначення пенсій по інвалідності в розмірі пенсії за вислугу років.
Відповідно до вимог вказаної статті, в разі наявності у особи з інвалідністю з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом вислуги, необхідної для призначення пенсії за вислугу років (пункт "а" статті 12), пенсія по інвалідності може призначатися їм у розмірі пенсії за вислугу років відповідно до вислуги (пункт "а" статті 13).
Як встановлено судом вище, позивачу з 01.09.2000 призначено пенсію за вислугу років, розмір якої складає 90 відсотків від грошового забезпечення, відтак відповідачем протиправно визначено розмір пенсії по інвалідності в розмірі 80% сум грошового забезпечення.
У зазначеній частині позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання дій Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі з 80 % від сум грошового забезпечення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно зі статтями 13, 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 11.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою суд зазначає наступне.
Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років від 01.12.2017, позивачу проведено перерахунок пенсії та відповідно підвищення складає 3464,7 грн., з яких з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно виплачується 50%, з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісячно 75% від підвищення, з 01.01.2020 щомісячно 100% від підвищення.
Листами від 07.03.2019 № 4807/02 відповідач повідомив позивача про те, що перерахунок пенсії проведено з урахуванням вимог Постанови №103, пунктом 1 якої передбачено поетапну виплату підвищення до пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив з наступного.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 51 Закону №2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку таких пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок №45).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII (далі - Закон №1774) частину 4 статті 63 Закону №2262 викладено у новій редакції: "Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій".
Таким чином, із прийняттям Закону №1774 Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Так, 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (ділі - Постанова №103).
Зазначеною постановою були внесені зміни, зокрема і до пунктів 1, 2 Порядку №45, які викладені у новій редакції: "Пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії позивача, далі - постанова №704), зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком 16.
Пунктом 4 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Тобто, пунктом 2 зазначеної постанови визначений порядок, яким виплата позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018, фактично зменшена та розстрочена на значний термін, що порушує право останнього на отримання всієї суми підвищеної пенсії.
Поряд з цим, суд зауважує, що норми Закону України №2262-ХІІ не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі.
Відповідно до статті 11 Закону України №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України №2262-ХІІ, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.
Водночас, частиною другою статті 55 Закону України №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Статтею 113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.
Основоположними принципами діяльності Кабінету Міністрів України є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27.02.2014 № 794-VII.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 49 вказаного Закону Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч.3 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує норму вищезазначеного Закону України №2262-ХІІ, який має вищу юридичну силу, ніж Постанова №103.
Також, суд при прийнятті рішення враховує і ту обставину, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Рішення набрало законної сили 05.03.2019.
Таким чином, позивач, отримуючи пенсію, відповідно Закону №2262-ХІІ, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Оскільки, судове рішення про визнання нечинним п. 1, 2 постанови КМУ від 12.02.2018 № 103 набрало законної сили лише 05.03.2019, то враховуючи положення ст. 265 КАС України, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50 % суми підвищення пенсії слід відмовити.
В той же час, суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача на отримання у повному обсязі (100% суми підвищення пенсії) належних йому сум за період, починаючи з 01.01.2018.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 лише 50 % суми підвищення пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплачувати 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 врахуванням проведених раніше виплат підлягає задоволенню частково.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. суд зазначає наступне.
В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано копії договору надання правової допомоги від 04.02.2019; Акт прийому-передачі надання правничої допомоги №1/19 до Договору №01-01/19 від 04.02.2019 від 18.03.2019; розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 18.03.2019.
Згідно пунктами 1,2,3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу;
Відповідно до підпункту 1-5 до статті 134 КАС України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів.
Як вбачається з матеріалів справи, адміністративний позов було підписано та направлено до суду представником позивача ОСОБА_2 відповідно до ордеру КВ №775334 від 18.03.2019 та Договору від 04.02.2019
Відповідно до пункту 4.1 Догвору від 04.02.2019 за надання правничої допомоги за цим Договором клієнт сплачує адвокатському бюро суму в розмірі 3000,00 грн.
На виконання умов договору, позивачем не надано підтверджуючих документів фактичного оплати послуг за правничу допомогу.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Аналізуючи подані предстаником позивача документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу судом встановлено, що в акті прийому-передачі надання правничої допомоги від 18.03.2019 є посилання на договір про надання правничої допомоги № 01-01/19 від 04.02.2019, який суду не надано.
Також, в акті від 18.03.2019 зміст наданих адвокатом послуг не відповідає змісту предмета договору від 04.02.2019 (долученого до справи) та предмету позову у вказаній справі.
Відтак, долучені до матеріалів справи документи не підтверджують пов'язаність витрат на правничу допомогу із вказаною справою.
Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Крім того, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 % до 70 % від сум грошового забезпечення
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити пенсію за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно з статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 по 11.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у розмірі 80 % від сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та виплатити пенсію по інвалідності ОСОБА_1 в розмірі 90 % від сум грошового забезпечення згідно зі статтями 13, 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 11.05.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити 100 % суми підвищення пенсії ОСОБА_1 , перерахованої згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 24 травня 2019 року.
Суддя Л.Я. Максименко