ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.05.2019Справа № 910/3666/19
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" (84331, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ ОСТАПА ВИШНІ, будинок 24)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 5-В)
про стягнення 426 730,17 грн,
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунальної лікувально-профілактичної установи "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 5-В) про стягнення 426 730,17 грн., з яких: 342 687,40 грн - вартість невикористаних талонів та 84 042,77 грн - штрафні санкції.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов Договору про закупівлю № 150618/2 від 15.06.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/3666/19, підготовче засідання призначено на 24.04.2019.
В підготовче засідання 24.04.2019 з'явився представник позивача. Представник відповідача в підготовче засідання не прибув.
У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Зважаючи на викладене, за результатами підготовчого засідання 24.04.2019 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.05.2019.
24.04.2019 через загальний відділ діловодства суду позивачем подано заяву про розгляд справи без його участі.
В судове засідання 27.05.2019 представники сторін не з'явилися, уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 24.04.2019, в якому був присутній представник позивача, та поверненням на адресу суду поштового конверту з ухвалою суду від 24.04.2019, надісланою відповідачу, у зв'язку з неможливістю виконати пересилання.
Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 24.04.2019, як і ухвала про відкриття провадження у справі, була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 5-В.
Відповідно до статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, оскільки ухвали суду направлялися відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування відповідача, то керуючись приписами ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України Суд дійшов висновку, що ухвали суду по даній справі є такими, що були вручені відповідачу.
Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи вищевикладене, Суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Своїм правом на подання відзиву на позов відповідач у визначений строк відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Зважаючи на те, що сторін було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи без його участі, Суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників сторін.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.06.2018 між Комунальною лікувально-профілактичною установою "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХОЙЛ НК» (учасник) було укладено Договір про закупівлю №150618/2 (надалі також - Договір), відповідно до п.1.1 якого учасник зобов'язується у 2018 році поставити замовнику товару паливо для заправки автомобілів швидкої медичної допомоги (бензин А-95, бензин А-92, дизельне паливо) код за CRV за ДК 021:2015-09130000-9 відповідно до умов даного Договору та Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору, а замовник прийняти товар та оплатити його.
Згідно з п. 1.2 Договору, найменування (номенклатура, асортимент) та кількість Товару, визначені у Специфікації.
Відповідно до п. 3.1 Договору, загальна сума цього Договору складає: 1 690 936,00 гри. (один мільйон шістсот дев'яносто тисяч, дев'ятсот тридцять шість гривень 00 коп.), у тому числі ПДВ - 281 822,67 гри. (двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот двадцять дві гривні 67 коп.). Ціна за Товар встановлюється в національній валюті України.
За приписами п.п. 4.2-4.6 Договору, розрахунки за поставлений Товар здійснюються по факту поставки не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту підписання видаткової накладної (збігається з датою її формування) за умови наявності фінансування з обласного бюджету та проведення платіжних доручень органами Державної казначейської служби України,
До видаткової накладної додається рахунок.
Оплата замовником здійснюється повністю або може здійснюватися частковими, окремими платежами до загальної 100% вартості Товару, який постачається згідно цього Договору, але у будь-якому випадку відповідно до умов п. 4.2. цього Договору.
Датою оплати є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок
При здійсненні оплати за паливо Замовник зобов'язаний зазначити у платіжному документі номер і дату відповідної видаткової накладної, а також номер Договору та дату підписання, в іншому випадку Учасник має право в односторонньому порядку, без згоди Замовника, грошові кошти, що надійшли, зараховувати в рахунок погашення утвореної раніше загальної заборгованості Замовника.
Замовник та Постачальник щомісячно проводять звірку взаємних розрахунків за наданий Постачальником товар шляхом складання актів звірки за формою, запропонованою Замовником, до повного виконання зобов'язань Сторонами.
Звірка розрахунків здійснюється не пізніше 10 робочого дня місяця, наступного за звітним, або на вимогу однієї із Сторін. Для здійснення звірки та підписання всіх необхідних документів Замовник направляє Учаснику відповідного листа (факсом або електронною поштою).
Як визначено у п.п. 5.1-5.5 Договору, строк (термін) поставки (передачі) Товару: не пізніше 5 робочих днів після надання Замовником заявки на отримання Товару (заявка надається факсимільним зв'язком або електронною поштою), протягом року, до 31.12.2018 року.
Учасник зобов'язується організовувати та забезпечувати безперебійну та цілодобову поставку Товару для автотранспорту Замовника.
Приймання-передача Товару по кількості та асортименту проводиться Замовником (або його представником) в день приймання, що підтверджується підписанням матеріально-відповідальними особами Учасника та Замовника видаткової накладної. Приймання-передача Товару по якості проводиться відповідно до документів, що засвідчують його якість
Поставка Товару здійснюється за рахунок Учасника частинами (партіями), або одноразово. Обсяги партії поставки Товару Замовник визначає самостійно, з урахуванням виробничої потреби та обсягів фінансування.
Місце поставки - АЗС Учасника відповідно до лоту.
Згідно з п.п. 7.3, 7.4 Договору, за недотримання Учасником строків поставки Товару Учасник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 (тридцять) календарних днів, Учасник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від вартості непоставленого Товару.
За відмову в обслуговуванні Замовника на АЗС Учасника, яка зазначена в п. 5.5. Договору, Учасник сплачує Замовнику штраф у розмірі 1% від суми даного Договору, про що має бути складено відповідний акт, підписаний уповноваженими представниками обох сторін.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами зобов'язань за цим Договором. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору. (п.10.1 Договору)
У п.п. 11.1-11.3, 11.6 Розділу ХІ «Додаткові умови» Договору сторони погодили, за Договором Учасник зобов'язується передати паливо у власність замовника, а Замовник зобов'язується прийняти паливо і сплатити за нього певну грошову суму у строки та на умовах, визначених Договором. З моменту переходу права власності на паливо,
паливо залишається на зберіганні у Учасника. Відпуск палива зі зберігання Замовнику здійснюється на підставі пред'явлених талонів на паливо на АЗС Учасника.
Талони на пальне - спеціальний талон, придбаний на умовах і за відпускною Ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС Учасника фіксованої кількості палива певного найменування і марки, які позначені в ньому.
Сторони домовилися про те, що момент переходу права власності на паливо (факт його продажу), який настає при передачі палива, документально підтверджується видатковою накладною, оформленою між Замовником і Учасником, заповненою відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Учасник видає Замовнику (представнику Замовника) талони в момент видачі видаткової накладної, інформація про видані талони вказується в цій видатковій накладній, а саме - дані про номери виданих талонів та їх номінал.
Термін дії талонів - не менше одного року з дати їх отримання. Учасник здійснює продовження їх дії до З (трьох) років в разі, якщо Замовник не скористається своїм правом отримати паливо в період одного року з дати їх отримання.
Право власності на паливо від Учасника до Замовника переходить в момент підписання сторонами видаткової накладної на паливо. До моменту фактичного відпуску палива Замовнику по талонах, паливо знаходиться на зберіганні в Учасника. Сторони погодили, що всі умови і місця зберігання палива Учасник визначає самостійно без будь-яких обмежень та погоджень із Замовником. Учасник має право здійснювати змішування палива, яке знаходиться на зберіганні, одного роду і однієї якості. Сторони визначили, що в рамках Договору звичайним терміном зберігання є період тривалістю 365 календарних днів з моменту підписання кожної видаткової накладної на паливо та видачі талонів на паливо (з моменту надходження палива на зберігання), для кожної партії палива, зазначеного в даній накладній. Початком обчислення строку виконання зобов'язання Учасника відпустити паливо Замовнику по талонах є дата підписання сторонами видаткової накладної на паливо. Передача Замовнику палива зі зберігання без пред'явлення талона не здійснюється. У разі, якщо Замовник не скористається своїм правом отримати паливо в період звичайного терміну зберігання (365 календарних днів), Сторони прийшли до згоди, що паливо залишається на зберіганні в Учасника на період не більше 3 строків зберігання. Загальний термін зберігання - звичайний і понад звичайний - складає 1098 календарних днів. Цей період є періодом, протягом якого в порядку ст.256 і ст.257 ЦК України Замовник має право пред'явити вимогу до Учасника з повернення палива.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору між сторонами підписані видаткові накладні про передачу товару № НКТ-001804 від 09.07.2018 на суму 741 750,00 грн, № НК002268 від 06.08.2018 на суму 127 260,00 грн, № НКТ-002271 від 06.08.2018 на суму 344 490,00 грн, № НКТ-002939 від 19.09.2018 на суму 46 110,00 грн, № НКТ-002935 від 19.09.2018 на суму 109 480,00 грн.
Товар за вказаними накладними оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 582 від 12.07.2018 на суму 471 750,00 грн, № 738 від 15.08.2018 на суму 127 260,00 грн, № 737 від 15.08.2018 на суму 344 490,00 грн, № 924 від 25.09.2018 на суму 46 110,00 грн., № 923 від 25.09.2018 на суму 109 480,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 17.10.2018 відповідач припинив відпуск палива по талонах зі зберігання автомобільному транспорту позивача на АЗС, що підтверджується актами про відмову видачі пального. За таких обставин позивачем заявлено до стягнення 342 687,40 грн вартості непоставленого товару (невикористаних талонів), пеню за порушення строків поставки у розмірі 43 145,29 грн та штраф 7% у розмірі 23 988,12 грн, а також штраф за відмову в обслуговування замовника на АЗС у розмірі 16 909,36 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями про забезпечення видачі палива та сплату штрафних санкцій (пені та штрафу) № 02/789 від 16.10.2018, № 02/809 від 22.10.2018, № 02/860 від 06.11.2018, № 02/920 від 20.11.2018, № 02/1020 від 18.12.2018, які залишилися без відповіді та виконання.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд зазначає таке.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Приписами статті 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1. ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено Судом, на виконання умов Договору між сторонами підписані видаткові накладні про передачу товару № НКТ-001804 від 09.07.2018 на суму 741 750,00 грн, № НК002268 від 06.08.2018 на суму 127 260,00 грн, № НКТ-002271 від 06.08.2018 на суму 344 490,00 грн, № НКТ-002939 від 19.09.2018 на суму 46 110,00 грн, № НКТ-002935 від 19.09.2018 на суму 109 480,00 грн.
Товар за вказаними накладними оплачений позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 582 від 12.07.2018 на суму 471 750,00 грн, № 738 від 15.08.2018 на суму 127 260,00 грн, № 737 від 15.08.2018 на суму 344 490,00 грн, № 924 від 25.09.2018 на суму 46 110,00 грн., № 923 від 25.09.2018 на суму 109 480,00 грн., а загалом на суму 1 099 090,00 грн.
На зазначену суму відповідач передав позивачу талони на отримання палива.
Проте, позивач не зміг отримати паливо по талонам на суму 342 687,40 грн., придбаними за Договором у відповідача. На підтвердження неможливості отримання пального на АЗС (відмови у видачі пального) 14.11.2018, 16.11.2018, 25.11.2018, 27.11.2018, 27.11.2018, 26.11.2018, 08.12.2018, 10.11.2018, 30.11.2018, 29.11.2018, 30.11.2018 позивачем було складено відповідні Акти про відмову видачі пального на АЗС ТОВ «Техойл НК», розташованої за адресою: м. Волноваха, вул. Центральна, 6А.
З системного аналізу умов договору та суті правовідносин між сторонами, вбачається, що під поставкою товару розуміється саме поставка дизельного палива, в свою чергу передача талонів не свідчить про повне виконання умов договору поставки, а лише є формою виконання умов договору, пов'язаною із заправленням транспортних засобів позивача паливом.
Позивач отримав талони, частину яких не зміг обміняти на паливо на АЗС з вини відповідача, отже, фактична поставка палива за відповідною частиною талонів не відбувся з незалежних від позивача обставин.
Таким чином, відповідач не виконав умов договору в частині забезпечення можливості вільного обміну талонів на товар, що не спростовано останнім належними та допустимими доказами.
За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК" не виконало своїх зобов'язань з поставки товару.
Як вбачається із положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 статті 678 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
З наведеного вбачається, що покупцю належить право вимагати, повернення суми попередньої оплати за неотриманий товар.
Водночас, вартість невикористаних позивачем талонів, становить 342 687,40 грн.
Оскільки відповідач належними та допустимими доказами відповідно до статей 76, 79 Господарського процесуального кодексу України факту невиконання своїх зобов'язань за спірним договором не спростував, а матеріали справи їх не містять, Суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК" не виконано своїх зобов'язань за договором з фактичної поставки товару, зокрема, відпуску такого палива на АЗС позивачу.
З огляду на викладене, Суд дійшов висновку про існування у відповідача зобов'язання повернути позивачу суму оплати за непоставлений товар в розмірі 342 687,40 грн.
За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 342 687,40 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, на підставі п. 7.3 Договору позивачем заявлено до стягнення пеню за порушення строків поставки товару у розмірі 43 145,29 грн та штраф 7% у розмірі 23 988,12 грн.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Так, у п. 7.3 Договору сторони погодили, що за недотримання Учасником строків поставки Товару Учасник сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого Товару за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 (тридцять) календарних днів, Учасник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0 % від вартості непоставленого Товару.
Зі змісту наведеного пункту Договору в сукупності з іншими його умовами вбачається, що у вказаному пункті йдеться про порушення саме строків поставки відповідно до розділу V Договору, тобто, підставою для його застосування є порушення відповідачем строків виконання зобов'язання з передачі товару шляхом підписання видаткової накладної та відповідно видачі замовнику талонів на паливо.
Однак, видаткові накладні підписані сторонами та талони передані позивачу за Договором вчасно. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Однак, у даному випадку позивачем застосовано вказане положення Договору (п. 7.3) для нарахування штрафних санкцій за порушення відповідачем строків виконання зобов'язань, пов'язаних з відмовою у видачі пального на станціях АЗС.
Однак, застосування вказаної умови Договору за порушення строків відпуску палива на АЗС є безпідставним та необґрунтованим. Більше того, таких строків у Договорі сторонами погоджено не було.
Тобто, відповідачем не було допущено порушення зобов'язання, за яке п. 7.3. Договору передбачено нарахування пені та штрафу, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 43 145,29 грн пені та 23 988,12 грн. штрафу задоволенню не підлягають.
Разом з тим, на підставі п. 7.4 Договору позивачем також заявлено до стягнення 16 909,36 грн штрафу за відмову в обслуговуванні Замовника на АЗС Учасника.
Згідно з п. 7.4 Договору, за відмову в обслуговуванні Замовника на АЗС Учасника, яка зазначена в п. 5.5. Договору, Учасник сплачує Замовнику штраф у розмірі 1% від суми даного Договору, про що має бути складено відповідний акт, підписаний уповноваженими представниками обох сторін.
Оскільки позивачем доведено, а відповідачем не спростовано допущення передбаченого вказаним пунктом порушення договірних умов, Суд вважає правомірним стягнути з відповідача штраф у розмірі 16 909,36 грн. за відмову в обслуговуванні Замовника на АЗС Учасника.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ НК" (01030, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЯРОСЛАВІВ ВАЛ, будинок 5-В, ідентифікаційний код 41486736) на користь Комунальної лікувально-профілактичної установи "ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ" (84331, Донецька обл., місто Краматорськ, ВУЛИЦЯ ОСТАПА ВИШНІ, будинок 24, ідентифікаційний код 13491258) борг у розмірі 342 687 (триста сорок дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн 40 коп., штраф у розмірі 16 909 (шістнадцять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 5 393 (п'ять тисяч триста дев'яносто три) грн 95 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 03.06.2019
Суддя Т.Ю.Трофименко