ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
23 травня 2019 року Справа № 903/62/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Максютинська Д.В.
за участю представників сторін:
позивача: представник не з'явився
відповідача 1:Гордійчук М.А.
відповідача2: представник не з'явився.
відповідача3:представник не з'явився.
відповідача4: представник не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест ойл груп" на ухвалу господарського суду Волинської області від 01.04.19р., ухвалену суддею Слободян О. Г. у справі № 903/62/19
за позовом Акціонерного товариства "Альфа-банк"
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест ойл груп"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог трейдинг"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог рітейл"
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог ритейл"
про стягнення 7836604,74 доларів США та 76828868грн. 40коп.
АТ "Альфа-банк" (надалі - позивач) звернулося в Господарський Волинської суд області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест ойл груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог трейдинг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог рітейл", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вог ритейл про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії в сумі 7836604,74 доларів США та 76828868 грн. 40 коп.
Позивач звернувся в суд з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Вест Ойл Груп», в тому числі але не виключно, на рухоме майно, що знаходиться на:
- автозаправній станції №11, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Тернопільський р., с.Байківці, вул. Смиковецька, будинок 3;
- автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Горохівський р., м.Горохів, вул. Луцька, будинок 47;
- нежитловій будівлі АЗС за адресою: Житомирська обл., Новоград-Волинський р., с. Броники, вул. Весела, будинок 9;
- автозаправочній станції за адресою: Рівненська обл., Рівненський р., с. Бармаки, вул. Польова, будинок 2;
- автозаправній станції, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р., смт Гоща, вул. Рівненська, будинок 74а;
- автозаправній станції в комплексі з автогазовою заправною станцією, автостоянкою, магазином супутніх товарів та сервісом обслуговування населення (праворуч), що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Уманський р., с/рада Полянецька, автодорога Стрий-Тернопіль- Знам'янка (через Вінницю), 550 км + 467 м;
- комплексі, складі світлих нафтопродуктів і масел, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р., с. Партизанське, вул. Леніна, будинок 13;
- тарному складі /літер В-1/ загальною площею 1557,3 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, будинок 1;
- пожежному блок-пості /літер Г-1/ загальною площею 200,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, будинок 1;
- підсобному допоміжному приміщенні адміністративного корпусу /літер А-3/ загальною площею 743,7 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, будинок 1;
- допоміжному блоці /літер Б-2/, загальною площею 469,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, будинок 1;
- технологічній насосній /літер Д-1/ загальною площею 66,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Єршова, будинок 1;
- автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Горохівський р., м. Горохів, вул. Львівська, будинок 42;
- будівлі автозаправочної станції, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Дрогобицька, будинок 280б;
- нежитловому приміщенні (автозаправній станції), що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Борщівський р., м. Борщів, вул. Бандери Є., будинок 146а;
- автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Костопільський р., м. Коспопіль, вул. Коперника, будинок 40;
- автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Макіївка, проспект Данилова генерала, будинок 4а;
- автозаправному комплексі, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Кротова Бориса, будинок 22д;
- автозаправному комплексі, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вул. Ватутіна, будинок 63;
- будівлі (АЗС з магазином та експрес-баром), що знаходиться за адресою: Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Хотинська, будинок 3б;
- АЗС, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р., с. Сокільники, вул. Стрийська, будинок 12;
- нежитловій будівлі, автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Кам'янський р., м. Кам'янка, вул. Шевченка, будинок 51а;
- автозаправній станції, що знаходиться за адресою: Волинська обл., м. Ковель, вул. Луцька, будинок 29а;
- автозаправочній станції в комплексі, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Радивилівський р., с. Михайлівна, вул. Київська, будинок 1а;
- майновому комплексі автозаправочної станції, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Тячівський р., смт Солотвино, вул. Спортивна, будинок 125а;
- нежитловій будівлі (автозаправочній станції), що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Борислав, вул. Коваліва, будинок 46а;
- автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Волинська обл., Турійський р., смт. Турійськ, вул. Володимирська, будинок 45;
- комплексі, АЗС, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р., с. Соломоново, автодорога Київ-Чоп км. 828+600 праворуч;
- нежитловій будівлі, що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. 1 Травня, будинок 127;
- нежитловій будівлі, майновому комплексі АЗС, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Бучацький р., м. Бучач, вул. Галицька (вул. Леніна), будинок 194;
- комплексі будівель і споруд АЗС, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Підгаєцький р., с. Старе Місто, вул. Бережанська, будинок 98;
- комплексі, автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Львівська обл., Городоцький р., с. Воля-Бартатівська, вулиця Львівська, будинок 33б;
- автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Борщівський р., смт Скала-Подільська, вул. Хмельницького Б., будинок 67;
- автозаправочній станції, що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Збаразький р., м. Збараж, вул. Січових Стрільців, будинок 1б;
на суму заявлених позовних вимог, а саме - 7 836 604,74 дол. США та 76828 868грн. 40коп.
Також, просить заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію права власності на зазначене майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів.
Підставою для вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає негативні фінансові результати діяльності підприємств, що відображені у фінансовтих звітах, численні кредити відповідачів в інших банках на значні суми (в т.ч. реструктуризація забргованості за кредитами), що, за твердженням позивача, свідчить про імовірність утруднення виконання рішеня суду.
Ухвалою суду від 01.04.19 р. вищевказану заяву задоволено.
Дана ухвала мотивована тим, що захід забезпечення, як накладення арешту на активи (нерухоме майно) в межах суми позовних вимог, жодним чином не порушує інтереси ТОВ «Вкст Ойл Груп», в той же час дозволить уникнути непорозумінь на період вирішення спору і запобігти порушення прав позивача. Обраний позивачем захід забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки, в разі незастосування такого заходу забезпечення позову, до вирішення спору наявні у відповідача активи можуть бути відчужені.
Також, суд врахував, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником наведено обґрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав позивача.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду Волинської області від 01.04.19 року, ТОВ «Вест ойл груп» звернувся в Північно-західний апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, в які просить скасувати вказану ухвалу та відмовити в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.
Відповідач стверджує, що місцевий господарський суд не дослідив обставини щодо наявності підстав для забезпечення позову, порушив норм процесуального права, не надано належної оцінки доказам позивача та дійшов помилкового висновку про існування підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
Зокрема, зазначив, що арешт на майно відповідача накладено в рамках ціни позову, а саме на суму заявлених позовних вимог. Стверджує, що існують обгрунтовані підстави того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а також унеможливити ефективний захист прав позивача.
Заборгованість відповідача перед позивачем є значною, а тому є підстави вважати, що кошти повернуті відповідачем не будуть, що завдасть матеріальної шкоди позивачу.
В судове засідання представники позивача, відповідача 2, відповідача 3, відповідача 4 не з'явились. Водночас, від відповідачів надійшли клопотання про розгялд апеляційної скарги без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника сторін, оскільки останні не скористались своїми правами, передбаченими статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, явка представників обов'язковою не визнавалася, відзив на апеляційну скаргу позивачем подано, а також враховуючи закінчення строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду (20.05.2019).
Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовільнити, а оскаржувану ухвалу скасувати, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що АТ «Альфа-Банк» звернулось в Господарський суд Волинської області з заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві приватної власності ТОВ «Вест Ойл Груп», в тому числі але не виключно, на рухоме майно визначеному в заяві.
Також просить заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в т.ч. акредитованим суб'єктам, нотаріусам та будь-яким іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію права власності на зазначене майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів.
В обгрунтування заяви позивач посилається на те, що згідно листів від банківських установ ТОВ "Вест Ойл Груп", ТОВ "Вог Трейдинг", ТОВ "Вог Рітейл" та ТОВ «Вог Ритейл» мають значну заборгованість перед банками, а також усі відповідачі перебувають у важкому фінансовому стані, що підтверджується Звітами про фінансовий стан ТОВ "Вест Ойл Груп", ТОВ "Вог Трейдинг", ТОВ "Вог Рітейл" та ТОВ «Вог Ритейл» станом на 30.09.2018р.
Також, позивач зазначає, що додатковими доказами неможливості виконання відповідачами грошових зобов'язань перед іншими банками, є їх звернення про реструктуризацію заборгованості, що підтверджується публікаціями з Інтернет-видань.
Таким чином, з метою недопущення утруднення виконання рішення суду та запобігання погіршенню фінансового стану як позивача так і відповідачів, позивач просить розглянути заяву про забезпечення позову без виклику сторін та накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно відповідача ТОВ «Вест Ойл Груп».
Згідно з ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про застосування заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд посилався на реальність загрози відчуження майна, проте не навів жодного обґрунтування наявності правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для такого твердження та необхідності застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційній дії щодо майна.
Колегія суддів звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії. При цьому, позивач звертаючись в суд з заявою про вжиття заходів забезпечення позову, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно, яке не стосується предмету спору по даній справі. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що вартість арештованого майна та його оціночна вартість становить 518 013 400 грн, що перевищує суму позовних вимог - 7 836 604,74 доларів США та 76 828 868,40 грн., а тому заходи не можна вважати співмірними до заявлених позивачем вимог.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. А відтак, ухвала Господарського суду Волинської області від 01.04.19 р. про вжиття заходів забезпечення позову та заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованими щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, що суперечить вимогам ст. 137 ГПК України.
Крім того, в заяві позивачем не вказано обґрунтованих припущень про те, як невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів АТ «Альфа-Банк».
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна. Саме лише посилання на негативні фінансові результати, численні кредити відповідача та заборгованість за договором, не є належним обгрунтуванням підстави для забезпечення позову. Причому наявність заборгованості за кредитним договором є підставою для звернення позивача з позовом, та не може бути самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення у даній справі.
Також колегія зазначає, що відповідно до договорів іпотеки, укладених між ТОВ «Вест Ойл Груп» (іпотекодавець) та ПАТ «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель) у 2014р. майно відповідача, на яке Ухвалою від 01.04.19 р. накладено арешт та щодо якого заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії, з метою забезпечення виконання зобов'язання, передано в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодаржателю. При цьому, умовами договорів іпотеки, передбачено, що з посвідченням цих договорів накладається заборона відчуження зазначеного в договорі майна до припинення договорів іпотеки.
Обтяження іпотекою майна, свідчить про позбавлення відповідача фактичної можливості реалізувати відповідні свої права з метою його відчуження без згоди іпотекодержателя.
Дослідивши матеріалаи справи, апеляційний суд звертає увагу на те, що станом на 11.06.18 р. майно, на яке було накладено заходи забезпечення позову належить на праві власності ТОВ «Вест Ойл Груп», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна.
З витягів вбачається, що вказане майно (окрім автозаправної станції № 11, Тернопільська обл., с. Байківці, вул. Смиковецька, б.3) знаходиться в обтяженні ПАТ "Укрсоцбанк" на підставі іпотечних договорів укладених в 2014р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 12.09.14р.
А тому, колегія суддів приходить до висновку, що станом на 11.06.18 р. майно, на яке накладено заходи забезпечення позову перебувало в обтяженні ПАТ "Укрсоцбанк", у якого виникла можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12.09.14р.
В подальшому, між ПАТ «Укрсоцбанк» (клієнт) та АТ «Альфа-Банк» (фактор) укладено договори факторингу, на підставі яких, клієнт відступив фактору всі права за іпотечними договорами укладеними між ТОВ «Вест Ойл Груп» та ПАТ «Укрсоцбанк».
Як підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 15.05.19 р., майно на яке накладено заходи забезпечення позову, а саме: автозаправна станція № 11 (Тернопільська обл., с. Байківці, вул. Смиковецька, б. 3), нежитлова будівля АЗС/літ.А/ (Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Броники, вул. Весела, б.9), автозаправочна станція/літ.А/ (Волинська обл., Горохівський р-н, м. Горохів, вул. Луцька, б.47) перебуває в обтяжені АТ «Альфа-Банк» на підставі іпотечних договорів за 2014 р. в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 12.09.14р.
Оскільки, вказане майно перебуває в обтяженні АТ «Альфа-Банк», ТОВ «Вест Ойл Груп» хоч і є власником даного майна, однак не зможе самостійно відчужити майно без згоди позивача. А тому арешт майна при наявності обтяження даного майна, за відсутності доказів зловживання відповідачем (що могло б проявлятися з діях щодо виведення майна з-під іпотеки) є на думку колегії, надмірними заходами, які просить застосувати позивач.
Окрім того, відповідно до ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Таким чином майно, щодо якого вжито заходи забезпечення позову, передано в іпотеку для забезпечення іншого зобов'язання за іншим кредитним договором (№ 06.1-20/268 від 12.09.2014), а тому першочергово даним майном будуть задоволені вимоги забезпечені іпотекою, та без згоди іпотекодержателя за рахунок даного майна не може бути погашена заборгованість за кредитними зобов'язаннями за договором №12-В/13 від 13.05.2013, яка є предметом даного спору. А тому вжитий судом захід не спроможний забезпечити фактичне виконання рішення у даній справі.
У зв'язку з викладеним апеляційний суд вважає, що позивачем не було належним чином доведено, що невжиття заходів про забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; заява позивача про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях, а тому у Господарського суду Волинської області не було правових підстави для задоволення заяви АТ «Альфа-Банк» про вжиття заходів для забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Вест Ойл Груп». Місцевим судом не враховано вимоги ч. 2 ст. 67, ст. 86 ГПК України, відповідно до яких в ухвалі наводяться мотиви та докази необхідності застосування засобу забезпечення позову, невжиття якого може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, апеляційний суд зазначає, що ухвала господарського суду про вжиття заходів забезпечення позову та аргументація, викладена у ній, не відповідають вимогам закону. Місцевим судом при постановленні ухвали про вжиття заходів забезпечення позову не було в повному обсязі враховано усі обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, яке слід скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 270, 271, 275, 277, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест ойл груп" на ухвалу господарського суду Волинської області від 01 квітня2019р. у справі №903/62/19 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Волинської області від від 01 квітня2019р. у справі №903/62/19 - скасувати. В задоволенні заяви Акціонерного товариства "Альфа-банк"(Вх.№ 01-60/249/19 від 27.03.2019р.) про забезпечення позову у справі № 903/62/19 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-290 ГПК України.
Повний текст постанови у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді складений "03" червня 2019 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.