Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" травня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/933/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)
до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, Харківська область, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 5 поверх)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Єфременко О.О.(адвокат)
відповідача - не з'явився
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь борг у загальній сумі 11579,80 грн., у ому числі: 3% річних у сумі 11579,80 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 1295/1718-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу від 13.10.2017 в частині своєчасної та повної оплати за отриманий газ.
Ухвалою суду від 02.04.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 24.04.2019 о 10:30.
24.04.2019 судом розгляд справи було відкладено на 15.05.2019 о 12:00.
Відповідач 15.05.2019 (за вх. № 11767) надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу у позовних вимогах у повному обсязі, посилаючись на те, що у останнього відсутня можливість впливати на порядок та строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природній газ, що на думку останнього, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді 3% річних.
15.05.2019 судом розгляд справи було відкладено на 29.05.2019 о 12:00.
29.05.2019 року від позивача (вх.№13117) надійшла відповідь на відзив, в якому останній просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Присутній представник позивача у судовому засіданні 29.05.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач) та Комунальним підприємством «Обласний інформаційно-технічний центр» (далі - Відповідач) 13.10.2017 укладено договір № 1295/1718-ТЕ-32 купівлі-продажу природного газу .
- постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2017-2018 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1 договору);
- природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій) (пункт 1.2 договору);
- постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2017 по 31 березня 2018 року природний газ обсягом до17164,0 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями (тис. куб метрів): в жовтні обсяг - 1530,0, в листопаді 2315,0, в грудні 3619,0, в січні 3931,0, лютому 3220,0, в березні 2553,0. (пункт 2.1 договору);
- обсяги природного газу, які плануються поставити згідно з цим договором (далі планований обсяг), повністю забезпечують споживача природним газом для потреб, зазначених у п.1.2 цього договору (пункт 2.2 договору);
- приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформляється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (пункт 3.7 договору);
- ціна за 1000 куб.м.газу за цим договором на дату укладення договору становить 4 942,00 грн., крім того податок на додану вартість 20% До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ 5 930,40 грн. (п.5.2 договору);
- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за переданий газ здійснюється до25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору);
На виконання умов Договору, Позивач передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 38 656 067,01 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до цього позову.
При цьому, позивач вказує, що відповідач розрахувався за поставлений газ, але з порушенням строків оплати визначених умовами договору № 1295/1718-ТЕ-32 купівля-продажу природного газу від 13.10.2017, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Виходячи з вищевикладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленого газу.
Виходячи з системного аналізу законодавства, обов'язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.
Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок позивача та період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 11579,80 грн.
Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву , суд констатує наступне.
Укладаючи спірний договір, сторони у п.6.3. договору чітко передбачили, що в будь-якому випадку, споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього договору. Отже, сторони прямо передбачили в договорі обов'язок відповідача, за відсутності або несвоєчасності надходження грошей через рахунок зі спеціальним режимом використання відповідача, сплачувати власними коштами, в строки, передбачені п. 6.1. договору.
Відтак, відповідач мав передбачену умовами договору та нормативними актами можливість впливу на стан розрахунків, проте не використав її.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача в сумі 1921,0 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, Харківська область, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 5 поверх, код 32335218) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720) - 3 % річних в сумі 11 579,80грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,0грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720).
Відповідач: Комунальне підприємство "Обласний інформаційно-технічний центр" (61022, Харківська область, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 9 під'їзд, 5 поверх, код 32335218) .
Повне рішення складено "30" травня 2019 р.
Суддя О.О. Присяжнюк