28 травня 2019 року м. Дніпросправа № 0440/7240/18
Суддя І інстанції - Захарчук-Борисенко Н.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.06.2018 № 0144251211 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 14 094, 64 грн., № 0144151211 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 254 288,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач всупереч рішень судів, якими розстрочено сплату податкового боргу, що є обов'язковими для виконання, фактично змінює строки оплати податкового боргу. Такі протиправні дії призвели до виникнення заборгованості за поточними платежами узгоджених зобов'язань.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позов в повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги того факту, що суд не взяв до уваги факту самовільного змінення податковим органом щомісячного розміру податкового боргу та строку його погашення, встановлених рішеннями суддів та його завищення. Погашення податкового боргу так і поточних платежів з ПДВ за платіжними дорученнями підприємства здійснювалось з порушенням норм п. 87.9 ст. 87 ПК України. Вказує , що між контролюючим органом та підприємством не було укладено договору про відстрочення та розстрочення податкового боргу з ПДВ відповідно до ст. 100 ПК України, а тому в даному випадку відсутні підстави для застосування процедур, визначених п. 126.1 ст. 126 ПК України. Вказує на порушення відповідачем пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України при розгляді його скарги.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Дніпропетровські області просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник контролюючого органу просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції представник ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» в судове засідання не з'явився, просив відкласти розгляд справи через участь представника в іншому судовому засіданні, однак така причина неявки не може бути визнана судом апеляційної інстанції поважною причиною неявки в судове засідання.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі підпункту 191. 1.1. пункту 191.1 статті 191, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 ПК України контролюючим органом проведено камеральну перевірку ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» (код ЄДРПОУ 32975178) з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період 26.12.2017 р. -23.04.2018 р.
За результатами перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ», яким встановлено порушення п.50.1. статті 50, п.57.1, п.57.3 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Актом перевірки встановлено, що в порушення вимог пункту 50.1 статті 50, пунктів 57.1, 57.3 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Кодексу платником податків несвоєчасно сплачено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість зазначених в податкових деклараціях з ПДВ за вересень-грудень 2017 року, січень 2018 року, в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.02.2018 (№9023369320), від 05.03.2018 (№9036696891), в податковому повідомленні-рішенні (форма «Н») від 08.02.2018 № 0027561211, а також в рішеннях суду про розстрочення податкового боргу.
За даними ІС «Податковий блок» станом на 30.10.2017 в ІКП з ПДВ по ДП «Кривбасшахтозакриття» обліковувалась податкова заборгованість в сумі 428 603,84 грн., а кошти сплачені ДП «Кривбасшахтозакриття» в подальшому зараховувались в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення відповідно до пункту 87.9 статті 87 Кодексу.
Так, податковий борг з податку на додану вартість згідно податкових декларацій з ПДВ за вересень -грудень 2017 року, січень 2018 року, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 16.02.2018 року №9023369320, від 05.03.2018 №9036696891, податкового повідомлення-рішення (форма «Н») від 08.02.2018 №0027561211 погашено з порушенням граничного строку шляхом сплати грошових коштів, дати погашення наведені у таблиці акту.
При цьому, протягом січня - квітня 2018 року позивачем було погашено суми податкового боргу розстроченого на підставі рішень суду згідно із ст. 100 ПК України.
У разі надання розстрочення на суму податкового боргу, штрафна санкція за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, відповідно до ст. 126 ПКУ, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу з урахуванням кількості днів затримки сплати суми грошових зобов'язань. При цьому, нарахування штрафів здійснюється на суми фактичної сплати розстроченого податкового боргу у день сплати.
Тобто, сплата розстрочених сум податкового боргу призвела до розрахунку штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з ПДВ на підставі пункту 126.1 статті 126 Кодексу.
Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Кодексу за несвоєчасну сплату податку розраховано штрафну санкцію на загальну суму 268 383,29 грн. (10% та 20% погашеної суми податкового боргу - 1 412 389,65 грн.).
На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.06.2018 року № 0144251211 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 14 094, 64 грн., № 0144151211 про зобов'язання сплати штрафної санкції у розмірі 254 288,65 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наявності складу податкового правопорушення, яке полягає у несвоєчасній сплаті позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2015 року у справі № 804/8570/15 стягнуто з ДП «Кривбасшахтозакриття» податковий борг у розмірі 659249,73 грн. та відстрочено виконання судового рішення до вересня 2017 року у розстрочку терміном на 12 місяців шляхом здійснення щомісячних платежів у розмірі 54937,48 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2017 року у справі 804/5760/15 стягнутий з ДП «Кривбасшахтозакриття» податковий борг у розмірі 707094,97 грн. відстрочено початок виконання погашення заборгованості до січня 2017 року та розстрочене терміном на 2 роки шляхом здійснення щомісячних платежів в розмірі 29462,29 грн.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними, зокрема, у підпункті 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
За правилом пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання протягом установленого строку.
Статтею 32 ПК України передбачено, що зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.
Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.
Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту.
Відповідно до п. 100.1 ст. 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 Кодексу.
Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 Кодексу).
Підпунктом 100.2 ст. 100 Кодексу платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.
При укладанні договору про розстрочення податкового боргу залишається порядок застосування штрафних санкцій визначений п. 126.1 ст. 126 Кодексу.
Отже, з огляду на те, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись, в тому числі, і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, при такому розстроченні має враховуватись стаття 100 Податкового кодексу України, яка містить правове регулювання з цього питання. Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не звільняє платника податків від відповідальності
Системний аналіз вищенаведених положень ПК України, дає підстави для висновку, що розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу здійснюється як контролюючими органами, так і судами, на підставі відповідної заяви юридичної особи, яка бере участь у справі.
Статтями 31, 37 та 38 ПК України передбачено, що податковий обов'язок припиняється його виконанням, яке відбувається шляхом сплати в повному обсязі відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається несплаченим своєчасно.
Отже, розстрочення (відстрочення) сум грошових зобов'язань та платежів не вважається їх сплатою, а є лише перенесенням (зміною) строків сплати на більш пізній період. А несплачене у строк, визначений договором або судовим рішенням, розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання набуває статус податкового боргу.
При цьому слід наголосити, що судове рішення про розстрочення присудженої судом суми податкового боргу не змінює обсягу податкового обов'язку платника податків - боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Обсяг податкового обов'язку, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 статті 126 ПК України. Факт дотримання при цьому строків сплати, встановлених у судовому рішенні, не впливає на порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, визначених ПК України, і не може нівелювати правове значення останніх, оскільки податкове законодавство не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, в тому числі і у випадку розстрочення його виконання.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПК України, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).
У свою чергу, розстрочення судом у процесі виконання судового рішення присудженої ним з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення спору в суді вже є простроченою) не впливає на факт вчинення правопорушення, оскільки воно є вчиненим до моменту відповідного розстрочення, а тому розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).
Правовий висновок з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в залежності від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання, викладено у постанові Верховного Суду України від 18.09.2014 у справі N 21-279а14 за позовом Комунального підприємства «Міський водоканал» до Державної податкової інспекції у м. Нова Каховка Херсонської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до частини першої пункту 87.9 ст. 89 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Нормою пункту 87.9 ст. 87 ПК України законодавець чітко встановив черговість спрямування коштів, сплачених платником податків, у разі наявності податкового боргу.
Отже, у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, контролюючиий орган нараховує штраф у розмірах, установлених ст. 126 ПК України у залежності від терміну затримки.
При цьому, санкція норми ст. 126 ПК України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 ПК України, стаття 126 не містить.
Отже, за встановлення у судовому процесі обставин наявності у позивача податкового боргу, на погашення якого були направлені кошти, сплачені позивачем в рахунок поточних податкових зобов'язань, контролюючим органом було правомірно нараховано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань на підставі ст. 126 ПК України.
Крім того не знайшли свого підтвердження доводи апеляційної скарги з приводу порушення відповідачем пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.
В повному обсязі постанова складена 30 травня 2019 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова