Справа № 344/9302/19
Провадження № 1-кс/344/5089/19
30 травня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 05 квітня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12015090010002425 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з вказаною скаргою, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова прийнята слідчим передчасно та не відповідає вимогам закону. Слідчий формально з'ясував природу правовідносин, не всебічно та не об'єктивно з'ясовано всі принципові обставини справи. Не проведено одночасний допит ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Заявник в судовому засіданні вимоги скарги підтримав з мотивів наведених у ній, просив постанову слідчого скасувати.
Старша слідча СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , в судовому засіданні проти вимог скарги заперечила, пояснила, що рішення про закриття кримінального провадження вона прийняла після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, вказівки слідчого судді ОСОБА_7 , які викладені в ухвалі від 22.08.2018 року нею виконано, зокрема, допитано мешканців другого під'їзду, які могли бути свідками події, він проведення перехресного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_5 останній відмовився, а тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження № 12015090010002425 в сукупності, вважаю наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Заявник вказує, що копію постанови він отримав засобами поштового зв'язку 17.05.2019 року, тому строк для оскарження вказаної постанови ним не пропущено. Доказів протилежного слідчому судді не надано.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
У ході судового розгляду встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 12.06.2015 року внесено відомості до ЄРДР за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
В ході досудового розслідування було допитано:
потерпілого ОСОБА_3 , який вказав, що 12.06.2015 року близько 16.00 год. ОСОБА_5 наніс йому удар чим спричинив тілесні ушкодження, що підтверджується висновком експертизи;
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які повідомили, що 12.06.2015 року близько 16.00 год. вони зустріли ОСОБА_3 з яким виник словесний конфлікт після його ОСОБА_3 направився в сторону новобудов, ніхто ОСОБА_3 жодних тілесних ушкоджень не наносив. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовились від проведення одночасного допиту із потерпілим ОСОБА_3 ;
Свідків, які є сусідами потерпілого, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які дали свідчення про те, що свідками спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 вони не були та надати інформацію, яка б підтверджувала факт спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_5 чи ОСОБА_6 не можуть.
Крім цього, на виконання ухвали слідчого судді від 22.08.2018 року було проведено по квартирний обхід будинку, зокрема під'їзду № 2, в якому проживає потерпілий, та не встановлено осіб, які були свідками факту спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. Навпаки, було здобуто інформацію про те, що ОСОБА_3 є конфліктною людиною та мешканці будинку обходять його стороною, не підтримують з ним жодних відносин.
Також було перевірено, що на місці події та на прилеглій території камери відео спостереження відсутні.
Постановою старшого слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківської області ОСОБА_4 від 05.04.2019 року кримінальне провадження, внесене 13.06.2015 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015090010002425, закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів її остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова слідчого має бути вмотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладена суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій прав та законних інтересів учасників процесу.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Михалков та інші проти України від 13.01.2013 року п. 42, рішення у справі Шевченко проти України від 04 квітня 2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 8 жовтня 1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII)».
Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
При цьому чинний КПК України не встановлює вичерпного переліку дій, які є обов'язковими до вчення слідчим при здійсненні досудового розслідування за повідомленням про кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження є вмотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи. Стороною обвинувачення всебічно, повно і неупереджено проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні, зокрема проведено необхідні і достатні слідчі дії, направлені на встановлення всіх обставин кримінального провадження.
Отже, проведеними необхідними слідчими та процесуальними діями та оперативно-розшуковими заходами вичерпано можливість отримання доказів умисного спричинення ОСОБА_3 тілесних ушкоджень.
В ході досудового розслідування не зібрано достатньо доказів того, що тілесні ушкодження ОСОБА_3 були спричинені саме ОСОБА_5 . Твердження потерпілого ОСОБА_3 не підтверджене іншими доказами в їх сукупності, що унеможливлює притягнення особи до кримінальної відповідальності
При проведенні досудового розслідування слідчим були ретельно перевірені обставини даного провадження, при цьому слідчим були проведені перевірки можливих версій та встановлені обставини, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, їм надано належну оцінку, досліджено та проаналізовано їх у сукупності, та відповідно до ст. 284 КПК України прийнято рішення про закриття кримінального провадження. Таким чином, на думку слідчого судді, підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 немає.
Відповідно до ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 110, 303, 306, 307, 309 КПК України, -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 05 квітня 2019 року про закриття кримінального провадження № 12015090010002425 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 червня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 2 статті 376 КПК України повний текст ухвали оголошено 31 травня 2019 року о 11 год. 30 хв.