Справа № 308/14844/18
27 травня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,-
Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 27 травня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 травня 2019 року.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей. Позов мотивує тим, що 24.03.1993 року позивач уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 482. Від даного шлюбу у подружжя народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На сьогоднішній день шлюб між позивачем та відповідачем не розірвано, позов про розірвання шлюбу знаходиться на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді справа №308/13483/18.
Позивач вказує, що на даний час вона і спільні діти проживають з відповідачем, однак відповідач ОСОБА_2 кошти на утримання дітей не завжди дає, позивач на сьогоднішній день не працює , оскільки здійснює догляд за дитиною до трьох років. Її доходи складаються з соціальних виплат, а саме з щомісячної одноразової допомоги при народження дитини у розмірі 860 грн. Відповідач ОСОБА_2 офіційно працює, має непогані доходи, а тому просить стягнути на її користь аліментиу твердій грошовій формі на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1300,00 грн. на кожну дитину з урахуванням індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.02.2019 року по справі відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
18.04.2019 року Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, однак на адресу суду подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти постановлення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 повторно не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Від відповідача відзив або заперечення на адресу суду не надходило.
На підставі наведеного суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України). Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що 18.12.2012 року позивач ОСОБА_1 уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області за актовим записом № 482, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від даного шлюбу у подружжя народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.04.2013 року виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м.Ужгороду Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_3 виданим 10.03.2017 року Ужгородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
На сьогоднішній день шлюб між позивачем та відповідачем не розірвано, позов про розірвання шлюбу знаходиться на розгляді в Ужгородському міськрайонному суді справа №308/13483/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Позивач вказує, що на даний час вона разом із дітьми проживає з відповідачем ОСОБА_2 , вказує, що відповідач кошти на утримання дітей не завжди дає. Позивач стверджує, що відповідач офіційно працює, має дохід.
Згідно довідки Департаменту праці та СЗН УМР Управління соціальних допомог від 17.12.2018 року ОСОБА_1 що проживає за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на обліку в Ужгородському ДПСЗН і отримує щомісячну одноразову допомогу при народженні 1-єї дитини у розмірі 860 грн..
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Згідно з ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).
Частиною 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Так, позивач просила стягнути з відповідача на її користь на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у твердій грошовій сумі по 1300 грн., на кожну дитину, починаючи з 21.12.2018 р. до досягнення ними повноліття, щомісяця з урахуванням індексації відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 2 статті 184 СК України регламентує, що розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Суд не може визначити розмір аліментів на дитину менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень;
При визначенні розміру аліментів суд виходить з матеріального становища дитини, яка не має інших доходів, крім утримання батьків.
Так, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідачем не спростовано відсутність офіційного та постійного місця роботи, а також наявність у відповідача інших дітей чи непрацездатних батьків та враховує матеріальне становище позивача, приходить до висновку, що є підстави для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1300 грн. щомісячно, на кожну дитину до досягнення дитиною вісімнадцяти років, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Суд вважає, що оскільки відповідач є особою працездатного віку, доказів неможливості надавати матеріальну допомогу суду надано не було, тому він може та повинен надавати матеріальну допомогу на утримання своїх малолітніх дітей.
Згідно з частиною першою, другою статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі; розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У відповідності до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Суд бере до уваги, що від відповідача до суду не подано відзив або заперечень на позов.
При задоволенні позовних вимог з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.
На підставі викладеного, ст.ст. 180, 181 ч.1, 184, 185, 191 ч.1 Сімейного кодексу України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.06.2006 року та, керуючись ст.ст. ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 280-282 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , мешканки АДРЕСА_1 ) на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1300 грн. щомісячно, на кожну дитину до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати звернення з даним позовом до суду, а саме з 21.12.2018 року.
Визначений судом розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 704, 60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Фазикош О.В.