Справа № 308/3879/19
31 травня 2019 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_4 , погоджене прокурором, про застосування відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-
З клопотання та матеріалів кримінального провадження вбачається, що СВ УСБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018070140000429 від 28.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , постійно проживаючи у місті Ужгороді в середині січня 2019 року, у вечірню пору доби, познайомився із невстановленою досудовим слідством особою на ім'я « ОСОБА_6 », який передав йому на тимчасове зберігання наявний в нього пакунок. Так, ОСОБА_5 помістив переданий йому пакунок, в якому, як він з'ясував в подальшому, знаходились гранатомет «РПГ-26» та граната Ф-1 із запалом до неї, за місцем свого фактичного проживання, а саме, в підсобному приміщені під'їзду, що за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_5 маючи теоретичні знання щодо вибухової дії «РПГ-26» та гранати Ф-1, оскільки в минулому проходив строкову військову службу в Збройних силах України та в повній мірі усвідомлюючи той факт, що наявні в нього «РПГ-26» та граната Ф-1 із запалом відноситься до категорії бойових припасів і є забороненою для зберігання без відповідного дозволу, достеменно знаючи про незаконність своїх дій по зберіганню бойових припасів, продовжив їх зберігання у вищевказаному підсобному приміщені. В подальшому, переслідуючи корисливі мотиви у ОСОБА_7 виник злочинний умисел направлений на його особисте незаконне збагачення, шляхом збуту наявної в нього «РПГ-26» та гранати Ф-1, без передбаченого законом дозволу. У зв'язку з цим, ОСОБА_5 в ході пошуку осіб, яким можна збути вищевказані боєприпаси запропонував громадянину ОСОБА_8 придбати наявний в нього гранатомет «РПГ-26» та гранати Ф-1 із запалом до неї за 3000 гривень на що останній погодився та вони домовився про місце зустрічі. Так, 05.04.2019 року близько 14 години 00 хвилин діючи на виконання злочинної домовленості з ОСОБА_8 та дотримуючись методів конспірації, ОСОБА_5 , попередньо загорнувши наявний в нього «РПГ-26» та гранату Ф-1 в рушник та фрагмент паперових шпалер, які помістив в поліпропіленовий мішок, що обмотав клейкою стрічкою, прибув до попередньо обумовленого місця, а саме в мікрорайон «Боздош», де передав вказані предмети ОСОБА_8 за що отримав грошові кошти в розмірі 3000 гривень. Однак, під час незаконного збуту вищевказаних гранатомету «РГД-26» та гранати «Ф-1» із запалом до неї, був викритий та затриманий співробітниками УСБ України в Закарпатській області. Згідно висновку експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № 12/49 від 15.03.2019 року, предмет наданий на дослідження з маркуванням «РПГ-26 254-1-91 ОКФОЛ 7В 20533-012 90 7/1 ТРВА 14-90-К» є реактивним протитанковим гранатометом РПГ-26 «Аглень» і відноситься до категорії боєприпасів та придатний для використання ( здійснення одного пострілу) з утворенням вражаючих факторів. Згідно висновку експерта Закарпатського НДЕКЦ МВС України № 12/50 від 15.03.2019 року, предмет, який наданий на дослідження в пакеті № АБ 028531 є корпусом гранати Ф-1, а предмет, який наданий на дослідження в пакунку № АБ 028532, є бойовим підривником УЗРГМ та разом з корпусом гранати Ф-1 є бойовою оборонною осколковою гранатою Ф-1 в остаточному спорядженому стані, відноситься до категорії боєприпасів та придатна для здійснення вибуху. Таким чином, встановлено достатньо підстав для висунення обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, тобто, в незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
В клопотанні слідчий зазначає, що 29.05.2019 року ОСОБА_5 було повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК України, тобто, в незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що наявні достатні підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту та недостатньо буде застосування інших більш м'яких заходів, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від трьох до семи років, у зв'язку з цим наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, просили таке задовольнити з огляду на вищевикладені обставини.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні після роз'яснення йому змісту клопотання не заперечив проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку прокурора, пояснення слідчого, підозрюваного ОСОБА_5 , дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, враховуючи характеризуючі дані підозрюваного, наявні достатні підстави, що ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде ухилятися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та може вчинити інше кримінальне правопорушення, а інші більш м'які запобіжні заходи недостатні для запобігання зазначеним ризикам, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є підставним та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 - без дозволу слідчого, прокурора або суду - у нічний період доби з 21 години 00 хвилин по 07 годину 00 хв.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом по 29 липня 2019 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1