16 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/2618/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.,
за участю секретаря - Сириці І.О., Дигас В.М.,
за участю позивача - ОСОБА_1 ,
представників:
позивача - Мусієнка В.В.,
відповідача - Іванця Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №1356 від 31.07.2018 р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №371 о/с від 16.08.2018 р. “По особовому складу”, яким ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції з 17 серпня 2018 р. ;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №377 о/с від 20.08.2018 р. “По особовому складу”, яким внесено зміни до пункту наказу від 16.08.2018 р. №371 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України;
- зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 30 вересня 1998 року по 06 листопада 2015 року. З 07 листопада 2015 року відповідно до ст.ст.9, 12 розділу ХІ Закону України “Про Національну поліцію” був прийнятий на службу до Національної поліції. 16.08.2018 р. наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №371 о/с “По особовому складу”, ОСОБА_1 з 17.08.2018 р. звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). 20.08.2018 р. наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області “По особовому складу” №377 о/с, частково внесено зміни до наказу від 16.08.2018 р., а саме “в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 , заступника начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області замінено цифри та слова “ 17 серпня 2018 року” на “ 20 серпня 2018 року”. З вказаними наказами позивача ознайомлено 20.08.2018 року. Підставою для видання оскаржуваних наказів, став висновок службового розслідування, з яким позивач ознайомлений також 20.08.2018 року. З метою отримання більш детальної інформації щодо підстав, які послугували звільненню та отримання копії висновку службового розслідування, позивач звернувся з відповідним запитом до ГУ НП в Кіровоградській області. Однак, листом від 31.08.2018 р. “Про надання інформації”, позивачу відмовлено у наданні копії висновку службового розслідування. Позивач не погоджується з оскаржуваними наказами, оскільки вважає, що звільнення відбулось з чисельними порушеннями вимог закону, зокрема, представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 не мав можливості ознайомитись з матеріалами службового розслідування, наполягає, що позивач сумлінно виконував функціональні обов'язки, його вина у вчиненні корупційного правопорушення не доведена. Також зазначав, що оскаржувані накази прийнято без урахування характеру проступку, обставин за яких його було вчинено, наслідки такого проступку, попередня поведінка особи, ставлення позивача до виконання службових обов'язків, тобто на думку представника позивача, відповідачем не дотримано вимог ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву (т.1 а.с.141-150) в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на те, що оскаржувані накази прийнято ГУНП в Кіровоградській області у відповідності до норм чинного законодавства України. Представник відповідача стверджує, що службове розслідування проведено без процесуальних порушень у відповідності до вимог Інструкції, на підставі зібраних матеріалів встановлено наявність та склад дисциплінарного проступку в діях та бездіяльності позивача, міра дисциплінарного впливу врахована із додержанням вимог ст.14 Дисциплінарного статуту ОВС та відповідає тяжкості проступку. Також вказує, про те що відносно позивача проводилося службове розслідування, останній був обізнаний, оскільки 15.05.2018 під підпис ознайомлений з наказом ГУНП в Кіровоградській області №808 від 11.05.2018 “Про призначення проведення службового розслідування” та двічі на підставі ст.63 Конституції України відмовився від надання за фактом службового розслідування будь-яких пояснень. В той же час, відповідно до п.п.6.3.5 та 6.3 Інструкції, позивач має право ознайомитись з матеріалами службового розслідування на підставі заяви або рапорту. Згідно наданої відповіді ГУНП в Кіровоградській області від 31.08.2018 №Ш-336/15/01-18 на заяву позивача від 27.08.2018, позивачу роз'яснено про необхідність подання відповідної заяви для ознайомлення з матеріалами службового розслідування в тому числі й висновку за результатами службового розслідування. Позивач із відповідними заявами про ознайомлення не звертався. Також, зазначав, що за результатами службового розслідування позивача звільнено у зв'язку із встановленням та підтвердженням наявності в його діях дисциплінарного проступку, а не ознак кримінального правопорушення.
Ухвалою судді від 01.10.2018 року задоволено клопотання представника позивача та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду із даним позовом, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 24.10.2018, запропоновано сторонам подати докази та заяви по суті справи (т.1 а.с.1).
24.10.2018 у підготовчому засіданні задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та клопотання представника відповідача про виклик свідків, відкладено до 20.11.2018 (т.1 а.с.161-162).
20.11.2018 підготовче судове засідання не відбулось, в зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, підготовче засідання відкладено на 04.12.2018 (т.1 а.с.166).
04.12.2018 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представників сторін на 22.01.2019 (т.1 а.с.172-173, 177, 183).
22.01.2019 року підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача до 01.02.2019 (т.1 а.с.200).
01.02.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача до 05.02.2019 (т.1 а.с.230-232).
05.02.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.02.2019 у зв'язку з відключенням у суді електропостачання (т.1 а.с.241-243).
12.02.2019 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні, підготовче засідання перенесено на 20.02.2019 (т.2 а.с.1).
Ухвалою суду від 20.02.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву за клопотанням представника позивача до 05.03.2019 та витребувано докази (т.2 а.с.15).
Ухвалою суду від 05.03.2019 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду, закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 05.04.2019 (т.2 а.с.27-28).
05.04.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 16.04.2019 для виклику свідків (т.2 а.с.47).
Ухвалою від 16.04.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 07.05.2019 та застосовано привід до свідка (т.2 а.с.68).
07.05.2019 оголошено перерву у судовому засіданні за клопотанням представників сторін до 16.05.2019 (т.2 а.с.91-92).
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, допитавши свідків, дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.09.1998 р. проходив службу в органах внутрішніх справ, 07.11.2015 склав Присягу на вірність Українському народові та прийнятий на службу до Національної поліції. Наказом №276 о/с від 31.08.2017 призначений на посаду заступника начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, що підтверджується копією послужного списку позивача №0069089 (т.1 а.с.37-45, 72).
Наказом №148 о/с від 10.04.2018 (по особовому складу) у зв'язку зі службовою необхідністю, відповідно до ст.69 Закону України “Про Національну поліцію” покладено тимчасове виконання обов'язків начальника Гайворонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на майора поліції Шпильового І.П., заступника начальника цього ж відділу поліції (а.с.81 т.1).
Відповідно до п.1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1356 о/с від 31.07.2018 “Про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Кіровоградській області та покарання винних” за порушення вимог Присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, статті 68 Конституції України, ч.1 ст. 24 Закону України “Про запобігання корупції”, п.1 розділу II Прав етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27.11.2017 №188/01/15-2017 “Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських”, наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20.03.2018 №138 “Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських”, п.5 розділу III Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1377, ст.15 Закону України “Про звернення громадян”, пунктів 3, 4 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НПУ в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 №575, п.2 розділу ІІІ Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС від 13.06.2016 №503, що виразилось у свідомому ігноруванні вимог антикорупційного законодавства, а саме прийняття пропозиції отримання неправомірної вигоди, не залученні свідків, у тому числі з числа співробітників, не повідомленні письмово про пропозицію безпосереднього керівника або керівника відповідного органу, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, що загалом викликало негативний суспільний резонанс та дискредитувало Національну поліцію України, зокрема ГУНП в Кіровоградській області, неналежному контролі за діяльністю підлеглих, що, як наслідок, призвело до укриття кримінальних правопорушень від обліку в ЄРДР та направленні до ГУНП в Кіровоградській області недостовірної інформації про виконання вимог розпорядчих документів Головного управління, заступника начальника Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції Шпильового ОСОБА_2 Петровича звільнено зі служби в поліції (т.1 а.с.134-140).
Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №371 о/с від 16.08.2018 “По особовому складу”, позивача звільнено зі служби в поліції з 17 серпня 2018 за п.6 ч.1 ст.77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Підстави для звільнення: подання до звільнення, наказ ГУНП в Кіровоградській області від 31.07.2018 року №1356, довідка УКЗ ГУНП в Кіровоградській області від 16.08.2018 №620/15/01-2018 (т.1 а.с.7).
Наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №377 о/с від 20.08.2018 “По особовому складу” змінено пункт наказу ГУНП в Кіровоградській області від 16.08.2018 р. №371 о/с у частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 . замінено цифри та слова “ 17 серпня 2018 року” на “ 20 серпня 2018 року” (т.1 а.с.8).
Прийняттю оскаржуваних наказів про звільнення позивача передувало службове розслідування.
На підставі наказу №808 від 11.05.2018 “Про призначення проведення службового розслідування” (т.1 а.с.79), було проведено службове розслідування за фактом затримання 11.05.2018 в порядку ст.208 КПК України т.в.о. начальника Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області майора поліції ОСОБА_1 та оголошення йому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Наказом начальника ГУНП в Кіровоградській області №203 о/с від 11.05.2018 позивача на період проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків з 11.05.2018 (т.1 а.с.80).
В ході службового розслідування було встановлено, що 01.05.2018 р. ОСОБА_3 звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення з боку майора поліції Шпильового ОСОБА_4 . та лейтенанта поліції ОСОБА_5 . У цей же день прокурором військової прокуратури Кіровоградського гарнізону відомості за вище вказаним фактом внесено до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018120050000043 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. Так, 04.05.2018 близько 12:00 год. ОСОБА_3 на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прибув до Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області де в ході зустрічі з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 передав останнім частину неправомірної вигоди у розмірі 2000 грн., за безперешкодне здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності, пов'язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезення деревини без належних документів. В подальшому, 08.05.2018 близько 12:00 год. ОСОБА_3 , на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прибув до Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області, де в ході зустрічі із ОСОБА_1 та ОСОБА_5 передав останнім частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн., за безперешкодне здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності пов'язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезення деревини без належних документів. Після цього, 11.05.2018 близько 09:00 год. ОСОБА_3 , на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прибув до Гайворонського ВП ГУНП, що розташований за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чкалова, 8, де в ході зустрічі із ОСОБА_1 передав останньому частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн., за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності пов'язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезенні деревини без належних документів. Після отримання вказаної частини неправомірної вигоди, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 затримано працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України та ВБКОЗ УСБ України та у подальшому і правоохоронними органами, у порядку ст.208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України та поміщено до ІТТ №1 ГУНП.
Всього, упродовж травня 2018 року ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_5 за вищевикладених обставин одержали від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 8000 грн. за безперешкодне здійснення останнім підприємницької діяльності пов'язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезення деревини без належних документів, чим вчинили: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто вчинили кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. 11.05.2018 прокурором військової прокуратури Кіровоградського гарнізону підполковником юстиції Гриником А.О. повідомлено ОСОБА_5 та 12.05.2018 ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за фактом отримання неправомірної вигоди. 11.05.2018 керівництвом ГУНП в Кіровоградській області за даним фактом призначено проведення службового розслідування. Окрім цього, наказом ГУНП від 11.05.2018 №203 о/с на час проведення службового розслідування відсторонено від виконання службових обов'язків майора поліції Шпильового І.П. та лейтенанта поліції Жосана А.А. 12.05.2018 р. Ленінським районним судом м. Кіровограда за поданням прокурора стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_1 обрано запобіжні заходи, а саме ОСОБА_5 - домашній арешт, ОСОБА_1 - тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 105000 грн. 14.05.2018 за ОСОБА_1 внесено заставу та останнього звільнено з під варти.
04.06.2018 з дозволу т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області полковника поліції Ткачонка Д.Г. термін проведення службового розслідування продовжено до 11.07.2018.
Вищевказану подію було висвітлено в засобах масової інформації та мережі Інтернет з негативного боку, що, як наслідок, дискредитувало Національну поліцію України, зокрема Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (відповідні матеріали долучено до матеріалів службового розслідування).
16.05.2018 від надання пояснень ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.63 Конституції України відмовився.
10.07.2018 ОСОБА_1 повторно надано можливість надати пояснення за фактом його затримання 11.05.2018, однак останній відповідно до вимог ст.63 Конституції України відмовився.
17.05.2018 опитаний з даного приводу ОСОБА_5 пояснив, що дійсно 4 та 8 травня 2018 отримував від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 грн. та передавав їх майору поліції ОСОБА_1 . За що саме йому надавали кошти, що передав ОСОБА_1 йому не відомо.
Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 порушили вимоги Присяги працівника поліції, затвердженої статтею 64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, статті 68 Конституції України, ч. 1 ст. 24 Закону України “Про запобігання корупції”, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затверджений Законом України від 22.02.2006 №3460-ІV, Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20.03.2018 №138 “Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобіганні злочинним проявам та не допущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських”, доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27.11.2017 №188/01/15-2017 “Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських”, та допустили свідоме ігнорування вимог Національної поліції України та ГУНП в Кіровоградській області щодо безумовного дотримання чинного законодавства і недопущення протиправних дій.
Також, 06.06.2018 з метою проведення повного, всебічного й об'єктивного службового розслідування, встановлення та дослідження причин і умов, що сприяли скоєнню дисциплінарного проступку здійснено перевірку стану дотримання службової дисципліни ОСОБА_1 у своїй службовій діяльності, зокрема вивчено матеріали перевірок заяв та повідомлень, що розглядались останнім за період перебування на займаній посаді (т.в.о. начальника відділу) та відповідно до покладених на нього службових обов'язків. Так, під час перевірки електронних рапортів складених за результатами реагування на події за спрощеним порядком, виявленні звернення з формальними ознаками кримінальних правопорушень.
28.04.2018 о 12.53 з відділу “ 102” надійшла електронна картка ФАКТ (ЄО) з приводу звернення ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с АДРЕСА_1 Бугове АДРЕСА_2 району про те, що ОСОБА_8 спричинив йому тілесні ушкодження. У той же день о 16.30 від ОСОБА_7 надходить повторне звернення про те, що він бажає зафіксувати отримані тілесні ушкодження. Незважаючи на наявні ознаки кримінального правопорушення, на порушення вимог абзацу 2 п.5 розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1377 та ст.15 Закону України “Про звернення громадян”, за зверненням ОСОБА_9 не проведено перевірку, а відповідно резолюції т.в.о. начальника Гайворонського ВП майора поліції ОСОБА_1 . доручено до розгляду за спрощеним порядком. Як наслідок допущених порушень, виявлено факт укриття кримінального правопорушення від обліку в ЄРДР.
Крім того, 06.05.2018 зі служби “ 102” надійшла електронна картка ФАКТ (ЄО) про звернення ОСОБА_10 про те, що невідома особа шляхом пошкодження пластикового вікна проникла до приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 будинку обстановка порушена, речі розкидані. Вказаній події присвоєно реєстраційний номер 1780 від 06.05.2018 та у порушення вимог п.3 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НПУ в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 № 575, т.в.о. начальника Гайворонського ВП майор поліції Шпильовий І.П. не організував своєчасне направлення на місце події слідчо-оперативної групи у повному складі, що призвело до не проведення першочергових заходів та невжиття невідкладних слідчих (розшукових) дій передбачених п.4 розділу II вищевказаної Інструкції. Натомість на місце події направлено дільничного офіцера поліції сектору превенції Гайворонського ВП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Панька А.Е., який у порушення п.5 розділу II Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1377 та пунктів 2, 3 розділу XI Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, умисно, з метою укриття кримінального правопорушення від обліку в ЄРДР, викривив обставини та в заяві занизив суму викрадених коштів до 140 грн., що унеможливило орган досудового розслідування розпочати кримінальне провадження. 11.05.2018 на підставі зібраних на місці матеріалів оперуповноваженим СКП Гайворонського ВП старшим лейтенантом поліції Лабою І.С. складено довідку про результати розгляду звернення ОСОБА_10
06.06.2018 з метою перевірки обґрунтованості прийнятого рішення, працівниками ГУНП в Кіровоградській області у телефонній розмові із заявницею було з'ясовано, що невідома особа не лише проникла в будинок, викрала 200 грн. та намагалася викрасти комп'ютерну техніку, однак, відмовилась від злочинного наміру у зв'язку із поверненням власників будинку та можливого викриття.
Після втручання працівників УОАЗОР ГУНП в Кіровоградській області рішення прийняте за результатами розгляду звернення ОСОБА_10 скасовано як незаконне та СВ Гайворонського ВП відповідні відомості внесено до ЄРДР за №12018120120000279 за ч.3 ст.185 КК України.
Таким чином, факт укриття злочину від обліку став можливим у зв'язку із порушеннями розділу IV Інструкції, затвердженої наказом МВС від 06.11.2015 №1377 та п.3 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 №575, допущеними т.в.о. начальника Гайворонського ВП майором поліції ОСОБА_11 П.
Разом з цим, дослідивши стан виконавської дисципліни в Гайворонському відділі поліції встановлено, що т.в.о. начальника Гайворонського ВП майор поліції Шпильовий І.П. систематично допускав порушення Інструкції з організації контролю за виконанням документів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС від 13.06.2016 №503.
Так, відповідно до рішення розширеної оперативної наради при керівництві ГУНП в Кіровоградській області від 19.04.2018 № 709/14-2018 пунктом 10.5 вимагалось начальникам територіальних (відокремлених) підрозділів ГУНП у термін до 27.04.2018 визначити відповідальних від керівництва осіб за стан розкриття та розслідування особливо тяжких злочинів минулих років оформивши це відповідним наказом. Водночас, т.в.о. начальника Гайворонського ВП майор поліції Шпильовий І.П. на порушення вимог п.2 розділу III Інструкції, затвердженої наказом МВС від 13.06.2016 №503, не лише не встановив підлеглим строки виконання п.10.5, а й не здійснив безпосередній контроль за його виконанням. Як наслідок, перевіряючому не надано відповідний документ (наказ), який би підтверджував виконання пункту рішення в Гайворонському ВП ГУНП.
Аналогічні порушення ОСОБА_1 . допущені під час організації виконання службового листа ГУНП в Кіровоградській області від 26.04.2018 №1123/04/25-2018 “Про вжиття заходів щодо захисту та збереження телекомунікаційних мереж” та службової телеграми заступника начальника ГУНП полковника поліції Куценка В.В. від 07.05.2018 №2033/04/25-2018.
Необхідно зазначити, що т.в.о. начальника Гайворонського ВП Шпильовий І.П., окрім допущених порушень обліково-реєстраційної та виконавської дисципліни, надав до управління превентивної діяльності ГУНП в Кіровоградській області недостовірну інформацію, а саме, відповідно до направленого листа від 07.05.2018 вих. №3099 за підписом т.в.о. начальника ОСОБА_1 поінформовано УПД ГУНП про проведення з особовим складом заняття з питань відпрацювання злагодженості дій поліції у забезпеченні публічної безпеки та порядку під час проведення масових заходів та реагування на зміни оперативної обстановки у зв'язку з проведенням заходів. Доведено ввідні завдання та порядок їх виконання, зачитано лекцію на тему “Концепція поліції діалогу”. При перевірці зошитів зі службової підготовки встановлено, що вказана тематика взагалі відсутня в зошитах працівників Гайворонського ВП.
Більше того, неналежне ставлення ОСОБА_1 , до виконання службових обов'язків, забезпечення належного стану дотримання дисципліни, у тому числі транспортної, що також підтверджується проведеною 09.10.2017 у Гайворонському ВП перевіркою, у ході якої виявлено порушення транспортної дисципліни, а саме: розбіжності у показниках спідометра із записами у шляхових листах на службових автомобілях ЗАЗ 110206 н.з. НОМЕР_1 та ЗАЗ 110206 н.з. НОМЕР_2 . Протягом 2017 року ОСОБА_1 лише один раз здійснював перевірку службової діяльності Благовіщенського ВП. Крім того, у ході перевірки керівництвом Гайворонського ВП будь-яких документів, які б підтверджували проведення роботи щодо забезпечення дисципліни та законності, профілактики порушень дисципліни, не надали.
Враховуючи вищевикладене, вбачається, що порушення службової дисципліни ОСОБА_1 допускаються на системній основі, який відповідних дій для її покращення не робив, а натомість продовжував ігнорувати вимоги чинного законодавства, дисципліни та законності у службовій діяльності.
Вищевказані обставини зазначені у висновку про результати службового розслідування від 11.07.2018 (т.1 а.с.116-133).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про національну поліцію” від 02.07.2015 №580-VIII (надалі - Закон №580-VIII), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України а постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст.3 Закону №580-VIII).
Згідно статті 2 Закону №580-VIII, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Частинами 1, 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
Статтею 60 Закону №580-VIII визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII установлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Пунктом 9 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України “Про Національну поліцію” від 23.12.2015 р. №901-VIII передбачено, що до набрання чинності Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції” поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України”.
Згідно статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (в редакції Закону України від 16 травня 2013 року №245-VII, далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Так, порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні визначений Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 (далі за текстом - Інструкція №230 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Вказана Інструкція затверджена відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення
Відповідно до п.1.2 Інструкції №230, службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються у межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено дисциплінарний проступок, а також з'ясування інших обставин.
Таким чином, метою проведення службового розслідування є вжиття заходів для всебічного встановлення обставин, які стали підставою для призначення такого службового розслідування та ступеня вини особи, якою вчинено дисциплінарний проступок.
Пунктом 2.1 Інструкції №230 визначено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі, зокрема: реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення (п.п.2.2.2, 2.2.3.п. 2 Інструкції №230).
Відповідно до п.2.6 Інструкції №230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Згідно з п.п.5.1-5.3 Інструкції №230 службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
Водночас, з огляду на зміст п.8.1 Інструкції №230, висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Відповідно до п.8.3 Інструкції №230 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла (и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
Пунктом 5.4 Інструкції №230 передбачено, що якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
Зміст наказу доводиться до відома особи РНС, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.
Пунктом 6.3 Інструкції №230 встановлено, що особа РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування має право: отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування; брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка(і) його проводить(ять); відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України; оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
Відповідно до п.п.7.1.-7.3 Інструкції №230 особа РНС, щодо якої проводиться службове розслідування, може бути відсторонена від виконання службових обов'язків за займаною посадою зі збереженням посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавок за вислугу років та безперервну службу, інших надбавок і виплат.
Рішення про відсторонення особи РНС від посади можуть приймати начальники, яким надано право прийняття на службу або призначення цієї особи на посаду, шляхом видання письмового наказу.
Тривалість відсторонення від виконання службових обов'язків за посадою не повинна перевищувати часу, передбаченого для проведення службового розслідування.
У судовому засіданні представник позивача посилався на те, що ОСОБА_12 П. був позбавлений отримати повну та точну інформацію, яка викладена у висновку службового розслідування, проведеного відносно нього та яка послугувала підставою для звільнення його з органів поліції, проте суд не погоджується з таким твердженням з таких підстав.
Так, 11.05.2018 ГУНП в Кіровоградській області видано наказ №808 "Про призначення проведення службового розслідування", проведення розслідування доручено створеній комісії. 04.06.2018 з дозволу т.в.о. начальника ГУНП в Кіровоградській області полковника поліції Ткачонка Д.Г. термін проведення службового розслідування продовжено до 11.07.2018. За результатами службового розслідування, 11.07.2018 затверджено висновок.
В позовній заяві представник позивача зазначає, що з висновком службового розслідування ОСОБА_1 ознайомлений 20.08.2018 року (т.1 а.с.4).
З метою отримання більш детальної інформації щодо підстав, які послугували звільненню та отримання копії висновку службового розслідування позивач 27.08.2018 року звернувся з відповідною заявою (т.1 а.с.9).
Листом від 31.08.2018 №Ш-336/15/01-18 “Про надання інформації” ОСОБА_1 відмовлено у наданні копії висновку службового розслідування (т.1 а.с.10).
Відповідно до п.п.6.3.5 п.6.3 розділу VІ Інструкції №230 права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування, зокрема, за письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України.
Таким чином, Інструкція №230 не зобов'язує за результатами проведеного службового розслідування надавати копії висновку службового розслідування.
Згідно наданої відповіді ГУНП в Кіровоградській області від 31.08.2018 №Ш-336/15/01-18, ОСОБА_1 роз'яснено про необхідність подання відповідної заяви для ознайомлення з матеріалами службового розслідування в тому числі й висновку за результатами службового розслідування. Однак, позивач із відповідними заявами про ознайомлення не звертався.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що службове розслідування проведено у відповідності до Дисциплінарного статуту та Інструкції №230.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що він на даний час не працює, раніше працював в ГУНП в Кіровоградській області, був відряджений до Гайворонського відділу поліції. Про проведення службового розслідування йому було відомо. Під час службового розслідування надавав пояснення та підтвердив, що давав, але наразі відмовляється від тих пояснень та не підтримує, оскільки дав їх під впливом психічно-емоційного стану. Свідок ОСОБА_5 користуючись статтею 63 Конституції України відмовився від дачі пояснень та відповідей на питання, що стосуються його особистого життя та кримінального правопорушення. Щодо транспортної дисципліни зазначив, що автомобілями, про які йде мова в службовому розслідуванні, на час перебування його у відрядженні в Гайворонському ВП, ніхто не користувався. Щодо зошитів зі службової підготовки вказує, що записи велись по бажанню, заняття з особовим складом проводилися.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 пояснила, що вона працює начальником інспекторського відділу УОАЗОР ГУНП в області та за результатами проведення раптової перевірки Гайворонського ВП щодо дотримання законності під час прийняття, реєстрації та результату розгляду заяв і повідомлень громадян про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, стан виконавської дисципліни, склала доповідну записку (т.1 а.с.103). Про викладені обставини у вказаній записці підтвердила в судовому засіданні.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 пояснив, що він працює старшим оперуповноваженим ГУНП в області. Був членом комісії під час проведення службового розслідування відносно позивача. Повідомляв ОСОБА_1 , що проводиться службове розслідування та пропонував надати пояснення, проте останній двічі відмовився від їх надання. Вказував, що позивач звільнений за порушення антикорупційного законодавства, про інші порушення зазначені у висновку службового розслідування йому не відомо. Також зазначав, що до висновку був долучений інший висновок службового розслідування, складений за результатами перевірки фактів порушень, допущених працівниками Гайворонського ВП (т.1 а.с.102, 108-110).
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 пояснив, що на даний час не працює, раніше працював старшим оперуповноваженим Гайворонського ВП. Про рішення розширеної оперативної наради при керівництві ГУНП в Кіровоградській області від 19.04.2018 №709/14-2018 відомо, він розписувався про ознайомлення з ним (т.1 а.с.217-219). З ГУНП в Кіровоградській області надійшли листи про невиконання рішення. Однак, до нього ніяких заходів не застосовувалося за невиконання. Термін виконання не пам'ятає. Чи особисто він готував наказ не пам'ятає. Можливо був наказ і ми його направляли. Також зазначав, що відвідував заняття та вів зошити. За конкретне заняття не може сказати, оскільки неодноразово був на виїзді у складі слідчо-оперативної групи.
Представник відповідача в судовому засіданні наголошував на тому, що позивач звільнений за порушення ч.1 ст.24 Закону України “Про запобігання корупції” та доручення ГУНП в Кіровоградській області від 27.11.2017 №188/01/15-2017 “Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та не допущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських” наказу ГУНП в Кіровоградській області від 20.03.2018 №138 “Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських” позивач як особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунку, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний був невідкладно відмовитися від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, та письмовим рапортом повідомити про пропозицію безпосереднього керівника. Інші порушення службової дисципліни, які встановлені матеріалами службового розслідування є менш тяжкими та поглинаються допущеними порушеннями антикорупційного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України “Про запобігання корупції” особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Представник позивача у судовому засіданні вказував, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, а тому обставини, які стали підставою для пред'явлення позивачу підозри не можуть бути підставою кримінальної та дисциплінарної відповідальності. При цьому наголошував, що відповідно до Закону №580-VIII передбачена підстава для звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Частиною 1 статті 61 Конституції України визначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з ч.1, 2 ст.5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Таким чином, за вчинене протиправне діяння поліцейський може бути притягнутий до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності, при цьому за одне діяння особа може притягуватися до різних видів відповідальності, що узгоджується зі змістом ч.1 ст.61 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону №580-VIII та ч.1, 2 ст.5 Дисциплінарного статуту.
Як встановлено в судовому засіданні, як на час звільнення позивача зі служби так і на час розгляду даної справи винуватість ОСОБА_1 в одержанні неправомірної вигоди в кримінальному порядку не доведена.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення службового розслідування, дійсно, став факт затримання ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України. Разом з тим, метою такого розслідування було встановлення причин та умов, що передували вказаному факту.
Так, згідно висновку про результати службового розслідування, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області 11.07.2018, встановлено, що 11.05.2018 близько 09:00 год. ОСОБА_3 , на виконання злочинної вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прибув до Гайворонського ВП ГУНП, що розташований за адресою; Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Чкалова, 8, де в ході зустрічі із ОСОБА_1 передав останньому частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 грн., за безперешкодне здійснення підприємницької діяльності пов'язаної із реалізацією дров дерев різних порід, без належних документів, та не притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху в частині перевезенні деревини без належних документів. Всього, упродовж травня 2018 р. ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 одержали від ОСОБА_3 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 8000 грн. Після отримання вказаної частини неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_5 затримано працівниками військової прокуратури Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, спільно із співробітниками Кіровоградського управління ДВБ НП України та ВБКОЗ УСБ України та у подальшому і правоохоронними органами, у порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України (т.1 а.с.116-133).
Наведені обставини також викладені у оскаржуваному наказі начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1356 о/с від 31.07.2018 р. “Про порушення службової дисципліни працівниками ГУНП в Кіровоградській області.
Враховуючи приписи чинного законодавства України, зокрема, Закону №580-VIII, Дисциплінарного статуту, Закону України “Про запобігання корупції”, суд погоджується з висновком відповідача щодо наявності у ОСОБА_1 обов'язку, як у особи, уповноваженої на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунку, не зважаючи на приватні інтереси, зобов'язаний був невідкладно відмовитись від пропозиції, за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію, залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників, та письмовим рапортом повідомити про пропозицію безпосереднього керівника.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем вимог Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв та повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інших подій, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1377 (далі Інструкція №1377), суд зазначає.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції №1377 про наявність письмових заяв про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що надійшли до чергової частини органу поліції, та повідомлень, що надійшли усно, у яких наявні відомості, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, після реєстрації в журналі ЄО уповноважений працівник чергової частини доповідає начальникові слідчого підрозділу для внесення слідчими відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформує начальника органу поліції.
Про заяви і повідомлення, які надійшли до чергової частини органу поліції і в яких відсутні відомості, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, після їх реєстрації в журналі ЄО доповідається уповноваженим працівником чергової частини начальникові органу поліції або особі, яка виконує його обов'язки, для розгляду та прийняття рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі встановлення начальником органу поліції в заяві (повідомленні) відомостей, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, він за своєю резолюцією (не пізніше однієї доби з часу реєстрації заяви в журналі ЄО) повертає її (його) до чергової частини для негайної передачі начальнику слідчого підрозділу.
Так, як вбачається з матеріалів справи заява ОСОБА_16 про факт завдання йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 була прийнята та здійснено виїзд на місце події. Під час виїзду за вказаною заявою, ОСОБА_16 було подано заяву про припинення розгляду його попередньої заяви, від претензій відмовився, тілесних ушкоджень не має (т.1 а.с.104, 105-зв.,106-107).
Отже, заявам ОСОБА_16 було присвоєно номери, здійснено виїзд на місце події, складено відповідні рапорти та заведено електронні картки, чим спростовуються висновки службового розслідування про те, що за заявою вказаної особи не поведено перевірку.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами НПУ в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС від 07.07.2017 №575.
Згідно з п.п.3, 4 розділу ІІ Інструкції №575 начальники ГУНП, їх територіальних (відокремлених) підрозділів є відповідальними за організацію своєчасного направлення на місце події слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) у повному складі, інших працівників органу, підрозділу поліції залежно від обставин та характеру вчиненого кримінального правопорушення та доставляння за необхідності до місця події спеціалістів інших органів.
Після надходження до органу, підрозділу поліції інформації про вчинення кримінального правопорушення та внесення інформації до ЄРДР під керівництвом начальника органу, підрозділу поліції здійснюється комплекс першочергових заходів та невідкладних слідчих (розшукових) дій, у тому числі за дорученням слідчого, спрямованих на встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та з'ясування всіх обставин події.
Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції №1377 організація роботи з контролю за додержанням вимог цієї Інструкції покладається на начальника органу поліції, а в разі його відсутності - на особу, яка виконує його обов'язки. Він персонально відповідає за організацію ведення єдиного обліку.
Так, згідно електронної картки за заявою ОСОБА_10 , прийнято повідомлення про викрадення речей та зареєстровано за №1780 від 06.05.2018, на місце події направлялася слідчо-оперативна група: слідчий райуправління Панько С., група реагування патрульної поліції Стус, ОСОБА_17 . Відповідно до витягу з книги нарядів Гайворонського ВП від 06.05.2018, ОСОБА_18 входив до складу слідчо-оперативної групи (т.1 а.с.105, 224-225).
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що відсутності в його діях порушень вимог Інструкцій №1377, №575.
Також, суд погоджується з позивачем, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язку щодо перевірки начальником зошитів своїх підлеглих за результатами проведених занять.
До того ж, відсутні в діях позивача і порушення транспортної дисципліни, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи (т.1 а.с.223, 226-229) та показами свідків.
Однак, суд враховує, що в оскаржуваному наказі також зазначено, що ОСОБА_1 порушено п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.
Згідно п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських”, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016, (далі за текстом - Правила №1179) під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поважати і не порушувати права та свободи людини; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Крім того, суд звертає увагу, що звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли поліцейський скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Припинення служби за порушення Присяги застосовується у крайніх випадках, коли дисциплінарний проступок містить ознаки саме такого порушення і заходи дисциплінарного стягнення, на переконання уповноваженої особи вирішувати питання про відповідальність посадової особи, є недостатніми чи попереднє їх вжиття не дало бажаного результату.
Така позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 21 травня 2013 року (№ 21-403а12) та від 04.06.2013 року.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. При цьому, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення ОСОБА_19 .
Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
До того ж, під вчинками, які дискредитують звання працівника поліції, розуміються протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою Національної поліції у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне Національній поліції України.
Крім того, суд зазначає, що нормами Дисциплінарного статуту, Закону України “Про національну поліцію” передбачено обов'язок поліцейського неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
При цьому, обов'язок дотримання службової дисципліни та присяги працівника поліції є абсолютним, що означає неухильне дотримання поліцейським вимог Конституції України та законів України незалежно від того, чи перебуває він на службі, у відрядженні, відпустці, на відпочинку.
В контексті наведених обставин справи, слід зауважити, що наявність судового рішення, яким буде встановлено вину позивача у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, не є визначальним для проведення службового розслідування та застосування до особи дисциплінарних стягнень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення позивачем вимог Присяги працівника поліції, затвердженої ст.64 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 3 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, ст.68 Конституції України, ч.1 ст.24 Закону України “Про запобігання корупції”, ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, доручення Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 27.11.2017 року №188/01/15-2017 “Про заходи щодо профілактики порушень законності, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських”, наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 20.03.2018 №138 “Про заходи щодо профілактики вчинення неправомірних дій поліцейськими, запобігання злочинним проявам та недопущення скоєння інших надзвичайних подій за участі поліцейських”.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 скоєно дисциплінарний проступок, який виявився у порушенні вищенаведених норм чинного законодавства України.
Згідно пунктів 6, 10 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Згідно ч.ч.10, 15 ст.14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
У судовому засіданні встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем під час винесення оскаржуваних наказів, в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, як крайнього заходу дисциплінарного впливу, було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, та попередня поведінка позивача.
Зважаючи на викладене, відповідачем в повній мірі дотримано порядок та процедуру накладення дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби у зв'язку із реалізацією такого стягнення. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена в ході службового розслідування.
При цьому, посилання позивача на те, що станом на час виникнення спірних правовідносин факт здійснення будь-якого кримінального правопорушення не встановлено та не доведено в порядку та у спосіб, що встановлені кримінально-процесуальним законом, а тому висновок відповідача про порушення позивачем службової дисципліни є необґрунтованим, суд вважає помилковими з огляду на наступне.
Аналізуючи зміст оскаржуваних наказів суд зазначає, що предметом службового розслідування було, в тому числі, порушення ним службової дисципліни, що не залежить від встановлення вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до пункту 10 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, вчинення кримінального правопорушення у разі набрання законної сили відповідним рішенням суду є самостійною підставою для звільнення зі служби в поліції.
Натомість, позивач був звільнений за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII - у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст.62 Конституції України, суд вважає безпідставними.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17, в якій зауважила, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст.6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики (див. mutatis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі “C.v.” про неприйнятність заяви №11882/85). Більше того, гарантована п.2 ст.6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі “Ringvold v. Norway”, заява №34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем у відповідності до ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту враховано усі обставини, за яких ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, ставлення до виконання службових обов'язків, що відображено у висновку службового розслідування (т.1 а.с.116-133).
Також, при визначенні позивачу дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача та невизнання ним своєї вини, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції, а тому звільнення позивача з поліції у зв'язку з порушенням службової дисципліни є правомірним та обґрунтованим.
За такого правового врегулювання та обставин справи, суд дійшов висновку, що у ході розгляду справи відповідачем доведено правомірність оскаржуваних наказів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №1356 від 31.07.2018 р., №371 о/с від 16.08.2018 р. та №377 о/с від 20.08.2018 р. в частині звільнення позивача із служби в поліції, які видано відповідачем на підставі всебічного, об'єктивного дослідження обставин та за результатами проведення службового розслідування.
Отже, доводи позивача про протиправність оскаржуваних наказів є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову в цій частині.
Як наслідок, не підлягають задоволенню і позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як такі, що є похідними від позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ) до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Чміленка, 41, код ЄДРПОУ 40108709) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено - 31.05.2019.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина