ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
14 грудня 2009 року 09:56 № 2а-13713/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. при секретарі судового засідання Наумець О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2
доВідділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві
провизнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві (далі - ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві) про визнання незаконною постанови про закінчення виконавчого провадження від 12.04.2006р. по виконанню виконавчого листа №2-1801 Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2002р.
В обґрунтування позову позивачі покликаються на те, що державним виконавцем винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі, яка не передбачена ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вважають її такою, що винесена із порушенням законодавства, та просять визнати її незаконною і скасувати.
Відповідач заперечень на позовну заяву не подав, в судове засідання явку представника не забезпечив, неодноразово повідомлявся про час розгляду справи належним чином. Вимог ухвали суду про витребування доказів не виконав.
Ухвалою суду від 11.11.2009р. відкрито провадження у справі відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання на 13.11.2009р, у відповідача витребувано засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа №2-1808 від 24.12.2002р. У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 17.11.2009р.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 17.11.2009 зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві надати суду засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа №2-1808 від 24.12.2002р.; зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві надати засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження №653/6 від 13.04.2009р., відкритого на підставі виконавчого листа (дубліката) №2-1801 виданого 09.04.2009р. Оболонським районним судом м. Києва.
Відповідачем вимоги ухвали суду від 17.11.2009 про забезпечення доказів не виконано, докази поважності причин невиконання суду не надано.
У зв'язку із неодноразовою неявкою представника відповідача в справі оголошувалась перерва на: 17.11.2009р., 23.11.2009р., 30.11.2009р., 10.12.2009р., 14.12.2009р.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно ст. 383 ЦПКУ від 18 березня 2004 року, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Із системного аналізу чинного законодавства вбачається, що справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України від 18 липня 1963 року, належать до юрисдикції адміністративних судів.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2002 р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про зобов'язання ТзОВ НВП «Каштан»усунути перешкоди в нормальному користуванні квартирою АДРЕСА_1 привести добудову до сміттєзбірника та приміщення для консьєржів в під'їзді №2 будинку АДРЕСА_1 у відповідності до проекту.
24.12.2002р. Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист №2-1801 на виконання зазначеного вище рішення.
11.02.2003р. державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-1801 від 24.12.2002р.
12.04.2006р. державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ м. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із тим, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо.
Доказів виконання рішення суду не надано.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 вказаного Закону державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону.
Згідно ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: 1) визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; 2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; 3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; 4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; 6) закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; 7) передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом; 8) фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; 9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; 10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби; 11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 76 цього Закону.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, підставою закінчення виконавчого провадження було те, що на директора НВП «Каштан»були накладені штрафи в сумі 170 грн. та 340 грн.; державним виконавцем було направлено подання про притягнення директора до кримінальної відповідальності. Згідно повідомлення прокуратури Оболонського району м. Києва №55-877 від 12.12.2005р. кримінальна справа закрита на підставі ст. 213 п. 2 КПУ України у зв'язку із недоведеністю обвинуваченого у вчиненні злочину. Виконати рішення суду без участі боржника неможливо.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем порушено зазначену вище норму закону, оскільки ним прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження без застосування підстав, перелічених у ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Доказів скерування постанови стягувачу в передбачені законом терміни не надано.
Крім цього, з наданої позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців вбачається, що ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «Каштан»станом на 19.11.2009р. наявне у реєстрі та знаходиться за адресою: 04073, вул. Марка Вовчка, буд. 16-В, м. Київ.
Згідно ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо відновлення пропущеного позивачем строку на звернення до суду із позовною заявою суд встановив наступне.
09.10.2009р. Оболонським районним судом міста Києва по справі №2-1801/09 за заявою ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа зроблено запит до ВДВС Оболонського РУЮ м. Києва із вимогою надати завірену копію постанови про закінчення виконавчого провадження.
Позивачі зазначають, що про винесену постанову про закінчення виконавчого провадження їх ніхто не повідомляв, а тому про вказану обставину їм стало відомо під час розгляду зазначеної справи. Докази надіслання позивачам оскаржуваної постанови відповідачем не подано.
Крім того, згідно статті 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Заяви про застосування строку передбаченого ст.ст. 99, 100, 181 КАС України відповідачем суду не подано.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 12.04.2006р. винесена з порушенням законодавства, а тому її слід визнати незаконною та скасувати.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати незаконною та скасувати постанову Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про закінчення виконавчого провадження від 12.04.2006р. по виконанню виконавчого листа №2-1801 Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2002р.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Баранов Д.О.