ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 7/79
м. Київ
30.09.2009 р. 16:35 № 2а-3270/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Державної податкової інспекції у м.Енергодарі Запорізької області
про визнання протиправним та скасування податкового повіідомлення-рішення№0003781501/0 від 16.10.2008р.
Представники:
від позивачаІванова Н. М., за довіреністю
від відповідачаСлюсар С. А., за довіреністю
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно прийшов до висновку про порушення позивачем порядку сплати податків та зборів і застосував до нього штрафні санкції.
Ухвалою суду від 02.06.09 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем строків сплати податків та зборів, а тому застосування до позивача штрафних санкцій є правомірним та відповідає виявленим порушенням.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
07.10.2008 відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, комунального податку, збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення, збору за геологорозвідувальні роботи, земельного податку. За результатами перевірки було складено акт №334/15-208/19355964 (далі - Акт).
В Акті зазначено, що відносно позивача неодноразово було порушено провадження у справах про банкрутство.
Під час перевірки було встановлено наступні порушення:
Позивачем було несвоєчасно сплачено комунальний податок в сумі 75 534,40 грн.;
несвоєчасну сплату податку з власників транспортних засобів в сумі 48 408,04 грн.;
несвоєчасну сплату збору за спеціальне водокористування в сумі 3 636 600,00 грн.
Враховуючи встановлені під час перевірки порушення, відповідач прийняв наступні податкові повідомлення-рішення:
1) № 000374501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у сумі 17,29 грн. -за затримку на 136 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»;
2) № 0003701501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у сумі 5 108,54 грн. за затримку на 43 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Комунальний податок».
3) № 0003771501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у сумі 364 418,77 грн. за затримку на 159 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення»;
4) № 0003791501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф в сумі 324 861,27 грн. за затримку на 20 календарних днів сплати узгодженого податкового зобов'язання за платежем «Збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення»;
5) № 0003751501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у розмірі 26 193,83 грн. за затримку на 70 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»;
6) № 0003721501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у розмірі 29 565,82 грн. за затримку на 48 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Земельний податок з юридичних осіб»;
7) № 0003761501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у сумі 453,58 грн. за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»;
8) №0003781501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у сумі 111 584,94 грн. за затримку на 86 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Збір за спеціальне водокористування загальнодержавного значення»;
9) № 000371150/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у сумі 3 282,40 грн. за затримку на 11 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету»;
10) № 0003731501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у розмірі 30 882,82 грн. за затримку на 13 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Земельний податок з юридичних осіб»;
11) № 0003711501/0 від 16.10.08, яким визначено штраф у сумі 41,27 грн. за затримку на 72 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем «Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету».
Застосування штрафних санкцій до позивача відповідач мотивував дією мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП НАЕК «Енергоатом»протягом 2001-2008рр.
Як свідчать матеріали справи у період 2001-2009 рр. відносно ДП НАЕК «Енергоатом»неодноразово порушувались справи про банкрутство та одночасно з порушенням провадження по справі Господарським судом м. Києва вводився мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст.ст. 1, 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
Введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобов'язання, які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання.
Виходячи з наведеного, враховуючи, що ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не передбачена можливість зупинення та продовження строків давності, прийняття рішення про застосування до позивача штрафних санкцій поза межами, передбаченого цим законом строку, не відповідає податковому законодавству.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем застосовані штрафні санкції за порушення строку сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів, збору за геологорозвідувальні роботи, комунального податку, земельного податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
Суд не приймає до уваги посилання позивача про неможливість застосування до нього штрафних санкцій за порушення строків сплати вищезазначених податків та зборів, оскільки строки та порядок їх сплати встановлені не Законом України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами", а іншими спеціальними нормативно-правовими актами.
Одночасно, суд погоджується з позивачем, що застосування штрафних санкцій має здійснюватися відповідно до вимог ст. 250 Господарського кодексу України, згідно з якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
При цьому визначені у позові суми не можна вважати податковим боргом, оскільки вони виникли без наявного податкового зобов'язання, у той час як п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р. дає визначення податкового боргу (недоїмки) як податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності).
Як свідчать матеріали справи, відповідачем прострочено встановлений ст.250 Господарського кодексу України строк, а тому підстави для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у формі штрафу відсутні.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Суд, реалізовуючи положення з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, пов'язані з необхідністю перевірити відповідність оскаржуваного рішення вимогам щодо того чи прийняте (вчинені) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, прийшов до висновку про порушення відповідачем зазначених вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, а отже не виконав вимог щодо доказування.
Суд на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а також наданих позивачем пояснень прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Енергодарі
№0003701501/0, №0003711501/0
№0003711501/0 №0003721501/0,
№0003731501/0, №0003741501/0,
№0003751501/0, №0003761501/0,
№0003771501/0, №0003781501/0,
№ 0003791501/0,. від 16.10.2008р.
Судові витрати в сумі 37,40 грн. присудити на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Арсірій Р.О.
Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови -15.10.09