ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № < Внутрішній Номер справи >
м. Київ
26.06.2009 р. № 2/593
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., секретаря судового засідання Бузінського А.В., розглянувши позовну заяву
за позовом ОСОБА_1
до Голови Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенка Володимира Васильовича
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення в порядку ст..97 КПК України за заявою ОСОБА_1 від 27.11.2007 про порушення кримінальної справи відносно судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатова Д.Д.
У судовому засіданні 25.06.09 поставлено на обговорення питання щодо можливості вирішення такого позову в порядку адміністративного судочинства та доцільності закриття провадження по справі.
Позивач заперечував щодо закриття провадження по справі та наполягав на розгляді його вимог.
Суд, вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства з наступних підстав.
Предметом оскарження ОСОБА_1 є бездіяльність, на думку позивача, Голови Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенка В.В.
За вимогами ч.1 ст.17 КАС України Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно ст. 3 КАС України визначено поняття, які у цьому Кодексі вживаються у такому значенні, так зокрема під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Під терміном “суб'єкт владних повноважень”розуміють орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Правовий аналіз наведених норм права, дає всі підстави стверджувати, що під справою адміністративної юрисдикції розуміють переданий на вирішення адміністративного суду спір, що виник між двома суб'єктами суспільства, стосовно їх прав та обов'язків у певних правовідносинах, в яких хоча б один з цих суб'єктів законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого, а останній зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Таким чином, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним управлінських функцій у тих правовідносинах в яких виник спір між сторонами.
Отже, у випадку коли суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції по відношенню до іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції і відповідно не відноситься до компетенції адміністративних судів.
Згідно вимог ст.124 Конституції України на судові органи покладено лише повноваження щодо здійснення правосуддя в державі. Іншими повновавженнями, зокрема й управлінського характеру судові органи не наділені.
За положеннями ч.2 ст.1 Закону України «Про судоустрій України». Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.
Відповідно, ні судові органи ні їх посадові особи не підпадають під визначення «суб'єкта владних повноважень»наданому ст.3 КАС України, а тому такі вимоги позивача не можуть бути вирішені в порядку адміністративного судочинства.
За вимогами п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У зв'язку із цим, керуючись ст.157 КАС України, суд
1.Закрити провадження у справі за даним позовом ОСОБА_1 до Голови Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенка Володимира Васильовича про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій.
2. Роз'яснити позивачу його право звернення з такими вимогами до суду загальної юрисдикції.
Згідно положень ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше на встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У випадку подання такої заяви, але не подання апеляційної скарги у строк визначений КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, згідно ст.186 КАС України шляхом подання заяви про апеляційне оскарження у п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали та наступним поданням апеляційної скарги протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
СУДДЯ В.І.Келеберда