14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23
01 березня 2010 р. № 2а-287/10/2570
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1
довійськової частини 2253 (Чернігівський прикордонний загін)
провизнання дій незаконними та стягнення грошового забезпечення
за участю представників сторін:
позивача
від відповідача ОСОБА_1
Масенко О.І., довіреність від 08.02.2010 року, Поліщука О.Є., довіреність від 04.2.2010 року
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини 2253 (Чернігівський прикордонний загін), в якому позивач просить визнати дії командування військової частини 2253 щодо невиплати допомоги при звільненні незаконним, стягнути з відповідача на його користь допомогу у розмірі 25 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, зобов'язати командування військової частини 2253 надати розрахунок допомоги при звільненні прапорщика ОСОБА_1 та усі витрати покласти на відповідача, мотивуючи позовні вимоги тим, що після звільнення з військової служби відповідачем не виплачена грошова допомога, передбачена п.44 наказу Адміністрації державної прикордонної служби України № 450 від 07.06.2004 року.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представники відповідача позовні вимоги не визнали повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.03.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.03.2010 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу у колишньому Чернігівському льотному училищі льотчиків в окремому батальйоні зв'язку та радіотехнічного забезпечення (201 авіаційна база). Наказом командира 201 авіаційної бази №47 від 11.03.1996 року позивача було звільнено з військової служби за скороченням штатів.
В подальшому позивач проходив військову службу у військовій частині 2253 (Чернігівський прикордонний загін) з 08.05.1996 року по 10.09.2006 року у військовому званні прапорщика.
Згідно витягу із наказу від 18.08.2006 року №77-ос позивача було звільнено у запас з військової служби по 105 прикордонному загону на підставі п.п. «а» п.6 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та службу» у зв'язку із закінченням строку контракту. При звільнені йому не було виплачено грошову допомогу за кожний повний календарний рік служби згідно ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей".
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до абз.6 ч.2 ст. 15 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», у разі повторного звільнення військовослужбовців з військової служби одноразова грошова допомога, передбачена цим пунктом, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Статтею 118 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що військовослужбовцям у разі повторного звільнення зі служби грошова допомога, передбачена пунктом 2 статті 15 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на отримання цієї допомоги.
Відповідно до ч.4 ст. 9 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХП (в редакції Закону України №2505-IV від 25.03.2005 року) зазначено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного звільнення зі служби, одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання.
Таким чином, суд вважає, що оскільки позивач при звільненні в 1996 році набув права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, тому при звільненні з військової частини 2253 (Чернігівський прикордонний загін) у 2006 році не мав права на виплату грошової допомоги.
Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо невиплати позивачу спірної грошової допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем, на думку суду, надано всі необхідні докази правомірності оскаржених дій та здійснення їх в межах передбачених законодавством.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини 2253 (Чернігівський прикордонний загін) задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
На підставі ч.3 ст.160 КАС України виготовлення постанови у повному обсязі відкласти на 09.03.2010р
Суддя підпис Ю.О.Скалозуб
З оригіналом згідно:
суддя Чернігівського окружного
адміністративного суду Ю.О.Скалозуб