Справа № 2а-1193/10/2570
"13" березня 2010 р.
суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н. М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника відділу Держкомзему у Приморському районі Запорізької області про визнання незаконною (протиправною) бездіяльність, незаконними (протиправними) рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-
12.03.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до начальника відділу Держкомзему у Приморському районі Запорізької області і просить: визнати незаконною (протиправною) бездіяльність відповідача щодо ненадання позивачу відповідної інформації та надання відповіді з порушенням строків, встановлених статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» та статтями Закону України «Про інформацію»; визнати незаконними (протиправними) рішення відповідача - лист від 04.02.2010 року № 69 та від 02.03.2010 року № 119; зобов'язати відповідача надати позивачу викопіровки (викопіювання, схем-картки, графічні матеріали), які б відповідали вимогам ч. 5 ст. 151 та інших Земельного кодексу України, де відобразити всі вільні земельні ділянки для ведення садівництва, особистого селянського господарства та індивідуального дачного будівництва за межами населених пунктів та для будівництва жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах населених пунктів з координатами або без станом на день надання таких викопіровок відповідно до орієнтованого місця розташування земельних ділянок, яке позначено на доданих до звернень ОСОБА_1 від 27.12.2009 року та 10.02.2010 року супутникових знімках.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган чи посадова особа органу місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1, фактично просив захистити його право, пов'язане з набуттям права приватної власності на земельні ділянки шляхом безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності.
Право громадян на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, зокрема, внаслідок передачі земель у приватну власність є майновим (цивільним) і встановлене законом. За змістом частини першої статті 1 Цивільного кодексу України майнові відносини засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Тобто заявлені позовні вимоги мають приватноправовий характер. Предмет спору становить набуття права власності на земельні ділянки. Даний спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту прав, свобод та інтересів цих осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Органи державної влади або органи місцевого самоврядування при вирішенні питань щодо вибору місця розташування земельних ділянок наділені повноваженнями, які в сукупності спрямовані на забезпечення реалізації відповідного права громадянина зацікавленого у приватизації земельної ділянки. Використання зазначених повноважень у таких відносинах не змінює приватноправовий характер останніх, оскільки при цьому зазначені органи не є суб'єктами владних повноважень у тому значенні цього терміна, в якому його вжито у п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС. Їх діяльність спрямована на вирішення питань щодо можливості безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності у власність громадянину земельної ділянки. Ця обставина є вирішальною для висновку про те, що ця справа має розглядатися судом цивільної юрисдикції.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
До того ж в розумінні ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України оскаржувані листи відповідача не є рішеннями суб'єкта владних повноважень (нормативно-правовим актом індивідуальної дії), які тягнуть за собою правові наслідки відносно позивача, не спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для позивача.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити, оскільки справу не належить розглядати в Чернігівському адміністративному суді. Позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу, так як справа не підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду.
Керуючись ст. 104, п. 1 ч. 1 ст. 109, ст. 165, ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя , -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу Держкомзему у Приморському районі Запорізької області про визнання незаконною (протиправною) бездіяльність, незаконними (протиправними) рішень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Попередити позивача, що повторне звернення до суду тієї ж особи з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали про повернення позовної заяви та позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву.
Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н. М. Баргаміна