Справа № 2а-44/10/2570
04 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.,
при секретарі - Демченко О.А.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
представника Головного Управління
МВС України в Київській області - Дорошенка М.М.,
представників Славутицького міського відділу
Головного Управління МВС України
в Київській області - Сіренко В.М.
представника третьої особи - Варги О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в Київській області Славутицького міського відділу Головного Управління МВС України в Київській області за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,-
04.01.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління МВС України в Київській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою суду 15.02.2010р. до справи залучено в якості 2-го відповідача Славутицький міський відділ Головного Управління МВС України в Київській області та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівської області.
В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, оскільки позивач вчинив порушення під час виконання службових обов'язків за що був покараний. Крім того представник відповідача зазначив, що позивачем пропущений строк звернення до суду та просить згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України відмовити в задоволенні позову також і на цих підставах.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з витягів з наказів Головного управління від 21.12.2007 № 344 о/с та від 14.04.2008 № 208 о/с ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника начальника Славутицького міського відділу по роботі з персоналом.
В позовній заяві позивач просить визнати неправомірними дії щодо зменшення розміру щомісячного грошового забезпечення та зобов'язати відповідача провести донарахування грошового забезпечення з чим суд не погоджується так як згідно довідки про нарахування грошового забезпечення з 01.01.2008р. по 31.12.2008 року воно не змінювалось.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Київській області від 08.12.2008 № 947 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності підполковника міліції ОСОБА_1» суд вважає наступне.
Оскаржуваний наказ Головного управління було видано 08.12.2008, а до суду із заявою про захист своїх прав ОСОБА_1 звернувся в грудні 2009 року, тобто майже через рік з дня видання наказу.
Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України або іншими законами.
Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду, від 06.03.2008, № 2 „Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" визначено, що відповідно до частини другої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші отроки для звернення до суду.
Зокрема, при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами.
Проходження служби в органах внутрішніх справ регулюється нормами Закону України „Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" 22 лютого 2006 року N 3460-ІУ статтею 21 якого встановлено тримісячний термін для оскарження дисциплінарного наказу. Даний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач в своїй позовній заяві сам вказує на те, що про даний наказ йому стало відомо 12.12.2008року.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач наполягає на відмові у задоволенні вказаної позовної вимоги у зв'язку із пропущення строку звернення до адміністративного суду.
Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Київській області від 02.12.2008 № 926 «Про відшкодування матеріальної шкоди підполковником міліції ОСОБА_1» також не підлягає задоволенню так як питання відшкодування матеріальної шкоди завданої державі регулюється нормами Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР (далі по тексту -Положення).
У відповідності до пп.4 п.1 Положення його дія поширюється також на осіб рядового та начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 4 Положення передбачено, що відшкодування шкоди військовослужбовцями і призваними на збори військовозобов'язаними провадиться незалежно від притягнення їх до дисциплінарної чи кримінальної відповідальності за дію (бездіяльність), якою державі було заподіяно шкоди.
Відповідно до пункту 10 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані за шкоду, заподіяну недбалим виконанням ними службових обов'язків, передбачених військовими статутами, порадниками, інструкціями та іншими нормативними актами, несуть матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди, але не більше місячного грошового забезпечення.
В наказовій частині оскаржуваного наказу і йдеться саме про стягнення одного середнього місячного грошового забезпечення.
Крім того відповідно до частин 2 та 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 20 Статуту особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду, а відповідно до ст. 21 дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено. Позивачем наказ Головного управління МВС України в Київській області № 926 від 02.12.2008 року «Про відшкодування матеріальної шкоди підполковником міліції ОСОБА_1» у встановлені строки не оскаржений. Порядок прийняття громадян на службу до органів внутрішніх справ, її проходження, звільнення зі служби, встановлені спеціальними законами. Але у разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суд виходить із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України. Тому громадянин може звернутися із заявою про вирішення спору в тримісячний строк із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення зі служби - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.
Оскільки відповідач наполягає на відмові в задоволені позову на цих підставах, а позивач не зазначив жодних причин пропущення такого строку і клопотання про його поновлення не заявляв, відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що зазначені обставини також є підставою для відмови ОСОБА_1 у задоволені позову.
Водночас, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки не знайдено її підтвердження в ході судового слідства - позивач не надав суду доказів того, що діями відповідача завдано моральних страждань позивачу, зруйновані його нормальні життєві зв'язки та необхідні додаткові зусилля для організації ним свого життя.
Враховуючи вищевикладене, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в Київській області, Славутицького міського відділу Головного Управління МВС України в Київській області за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області необхідно відмовити за необґрунтованістю та пропущенням строку звернення до суду, в стягненні 50000 гривень моральної шкоди необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в Київській області, Славутицького міського відділу Головного Управління МВС України в Київській області за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування, наказів, зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя В.І. Д'яков
Постанова виготовлена в повному обсязі 10.03.2010 р.