23 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/4268/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Макарика В.Я.
суддів - Большакової О.О., Глушка І.В.
за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Маєцька Н.В., м. Ужгород) у справі №260/1400/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про зобов'язання вчинити певні дії,-
12 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в якому просив зобов'язати ГУ ДМС України в Закарпатській області прийняти та розглянути заяву на отримання посвідки на тимчасове проживання та пакет документів разом з клопотанням дружини громадянки України ОСОБА_3 про оформлення посвідки на тимчасове проживання чоловіку громадянину Азербайджану ОСОБА_4 .
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 12 А, код ЄДРПОУ 37809328) про зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти та розглянути заяву громадянина Азербайджану ОСОБА_5 на отримання посвідки на тимчасове проживання та розглянути пакет документів разом з клопотанням дружини громадянки України ОСОБА_3 про оформлення посвідки на тимчасове проживання чоловіку громадянину Азербайджану ОСОБА_4 .
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 12 А, код ЄДРПОУ 37809328) судові витрати у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу за вх. №К-9522/19 від 10 травня 2019 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права. Позивач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлено з матеріалів справи, що 04 грудня 2018 року громадянин Азербайджану ОСОБА_2 звернувся до начальника відділу ГУ ДМС України в Закарпатській області Свалявчик В.В. із заявою та пакетом документів для отримання посвідки про тимчасове проживання на території України у зв'язку із закінченням 08 грудня 2018 року дії посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_3.
Відповідачем в усному порядку було відмовлено у прийнятті даної заяви.
04 грудня 2018 року позивач звернувся до ГУ ДМС України в Закарпатській області із письмовою заявою в якій просив повідомити про підставу відмови у прийнятті заяви від 04 грудня 2018 року про оформлення посвідки про тимчасове проживання на території України.
Листом від 05 грудня 2018 року № Р-99/6/2011-18/2101.4/16233-18 ГУ ДМС України в Закарпатській області повідомило позивача, що відповідно до п. 19 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. Також, відповідач зазначив, що у разі звернення іноземця або особи без громадянства із документами для обміну посвідки на тимчасове проживання з порушенням вказаного строку, такі документи не приймаються територіальними органами ДМС до розгляду, оскільки це не передбачено законодавством.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773) іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.
Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону № 3773 посвідка на тимчасове проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;
Відповідно до ст. 2 Закону № 3773 правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 29 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Статтею 4 Закону № 3773 визначено підстави для перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
Згідно з ст. 55 Закону № 3773 іноземець або особа без громадянства подає заяву про оформлення або продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання та відповідні документи, визначені цим Законом та Кабінетом Міністрів України, особисто або через свого представника на підставі довіреності до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, зобов'язаний надати іноземцю або особі без громадянства чи його представнику опис прийнятих документів з підписом уповноваженої особи, яка їх прийняла, зазначенням її посади, прізвища та імені і дати прийняття документів.
Згідно з ч. 3 ст. 55 Закону № 3773 іноземець або особа без громадянства отримує посвідку на тимчасове проживання особисто.
Відповідно ч. 14 ст. 4 Закону № 3773 іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25.04.2018 затверджено порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі - Порядок № 322).
Відповідно до п. 1 Порядку № 322 посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.
Згідно з п. 17 Порядку № 322 документи для оформлення посвідки подаються не пізніше ніж за 15 робочих днів до закінчення встановленого строку перебування в Україні.
Відповідно до п. 19 Порядку № 322 у разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії. У такому випадку посвідка, що підлягає обміну, після прийому документів повертається особі та здається нею під час отримання нової посвідки.
Відповідно до п. 20 Порядку № 322 керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які виконують функції з прийняття документів, формування заяв-анкет та видачі посвідки, і працівників, які виконують функції з оформлення посвідки (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення).
Відповідно до п. 21 Порядку № 322 Працівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від іноземця або особи без громадянства перевіряє повноту поданих іноземцем або особою без громадянства документів, зазначених у пунктах 32, 33 і 39 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства, своєчасність їх подання, наявність підстав для оформлення та видачі посвідки, наявність відмітки про перетинання державного кордону чи продовження строку перебування або наявність документа, що підтверджує законність перебування іноземця або особи без громадянства в Україні, звіряє відомості про іноземця або особу без громадянства, зазначені в паспортному документі іноземця або документі, що посвідчує особу без громадянства, з даними, що містяться в заяві-анкеті.
У разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган / територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформують іноземця або особу без громадянства про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням іноземця або особи без громадянства відмова надається у письмовій формі.
Відповідно до п. 32 для оформлення посвідки іноземець або особа без громадянства подають:
1) паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України;
2) документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (у разі подання документів законним представником);
3) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;
4) дійсний поліс медичного страхування;
5) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати.
Відповідно до пп. 11 п. 33 Порядку № 322 крім документів, зазначених у пункті 32, залежно від категорії іноземців та осіб без громадянства, визначених статтею 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", подаються: для іноземців або осіб без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або які під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", уклали шлюб з громадянами України:
- документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України. Оригінал документа повертається іноземцеві або особі без громадянства, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати;
- паспорт громадянина України, з яким іноземець перебуває у шлюбі, який подається особисто громадянином України. Оригінал документа повертається громадянину України, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу / територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів і дати.
З матеріалів справи встановлено, що підставою звернення позивача із заявою про видачу посвідки на тимчасове проживання було возз'єднання сім'ї, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб позивача від 16 вересня 2014 року з громадянкою України та копією свідоцтва про народження доньки ОСОБА_8 від 23 вересня 2018 року.
Нотаріально засвідчені свідоцтво про шлюб та народження дитини, копія закордонного паспорта позивача № НОМЕР_2 із завіреним нотаріально перекладом на українську мову, клопотання (подання) приймаючої сторони (фізичної особи) - дружини позивача - громадянки України ОСОБА_3 про оформлення посвідки на тимчасове проживання позивача, 4 фотокартки були подані позивачем разом із заявою для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні від 04 грудня 2018 року.
Судом першої інстанції зазначено, що позивачу листом ГУ ДМС в Закарпатській області від 05 грудня 2018 року відмовлено у прийнятті документів на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку з пропущенням строку, встановленого для подання таких документів.
Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з аргументацією апелянта та звертає увагу на те, що ні Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", ні Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання не встановлюють права відповідача - суб'єкта владних повноважень не прийняти документи, які подані до розгляду з підстав порушення строку їх подання.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень не довів правомірності відмови у прийнятті у позивача документів для отримання посвідки на тимчасове проживання лише з підстав пропуску строку звернення, тому суд апеляційної інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підлягають задоволенню.
Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2019 року у справі №260/1400/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. Я. Макарик
судді О. О. Большакова
І. В. Глушко
Повний текст постанови складений 30 травня 2019 року.