Справа № 2а-434/10/2570
01 березня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді: Падій В.В.,
при секретарі Кондратенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення страхових внесків,-
02.02.2010 року Прилуцький міжрайонний прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки (далі - УПФУ в м. Прилуки) з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 218,82 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Прилуки, як платних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і зобов'язаний сплачувати такі внески до ПФУ відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але всупереч цього відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків та в добровільному порядку її не сплатив.
Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) перебуває на обліку в УПФУ в м. Прилуки з 17.05.1999 року як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером 1851 та з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року знаходилась на спрощеній системі оподаткування - фіксованому податку.
Відносини, що виникають із загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються спеціальним законом - Законом України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Стаття 5 Закону № 1058-IV регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно Законом № 1058-IV визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Страхувальниками відповідно до п. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Як вбачається з матеріалів справи 22 січня 2008 року УПФУ в м. Прилуки було проведено розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по ФОП ОСОБА_1, які не надійшли на рахунок управління, але зараховуються у складі фіксованого податку за результатами підприємницької діяльності за період з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року, про що складено акт-розрахунок від 28.01.2008 року № 921, відповідно до якого зараховано в рахунок сплати страхових внесків 30,00 грн., та належить до сплати страхових внесків за період з 01.01.2005 року по 31.03.2005 року - 218,82 грн. Вказаний акт-розрахунок був отриманий відповідачем з повідомленням про вручення поштового відправлення 31.01.2008 року.
Відповідачу, відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, сформована та направлена вимога від 06.02.2009 року № Ю-1344 про сплату недоїмки в розмірі 218,82 грн.
Згідно п.6 ст. 20 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій або натуральній формі, або з виручки від реалізації товарів (послуг). Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до ст. 18 Закону № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Однак, Законом України від 16.03.2006 року № 3583 -IV «Про вирішення питання щодо заборгованості суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004 року - I кварталу 2005 року» (далі - Закон №3583), регулюються суперечності, які виникли при прийнятті Закону України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та Закону України від 25 березня 2005 року N 2505-IV "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" у суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сплати внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття і виникнення у них заборгованості.
Відповідно до ст. 1 Закону № 3583, передбачено, що суми внесків до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування на випадок безробіття суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, які були сплачені ними в складі податків згідно з чинним законодавством України протягом 2004 року - I кварталу 2005 року, але не були зараховані на їх особові рахунки в цих фондах у зв'язку із застосуванням Державним казначейством України норм діючого на той час Закону України від 23 грудня 2004 року N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік", не вважати заборгованістю та відповідно до ст. 2 Закону № 3583, донарахування та фінансові (штрафні) санкції до суб'єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності щодо сум фактично сплачених внесків у 2004 році - I кварталі 2005 року, не застосовуються.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Прилуцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Дата виготовлення постанови в повному обсязі - 05 березня 2010 року.
< Поле для вводу тексту >
Суддя Падій В.В.