Рішення від 28.05.2019 по справі 640/7972/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28 травня 2019 року №640/7972/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін адміністративну справу за позовом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу на боржника - Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру в розмірі 5100,00 грн. від 09.04.2019, прийняту в межах виконавчого провадження №57853591 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В.

Ухвалою суду від 15.05.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судовий розгляд справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова від 09.04.2019 про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні №57853591 є безпідставною, оскільки рішення суду про поновлення на роботі не виконувалось боржником з поважних причин, про наявність яких Держгеокадастр повідомляв державного виконавця. Представником зазначено, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 змінено пункт четвертий резолютивної частини постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у частині дати поновлення ОСОБА_1 на посаді, відтак у виконавчому листі від 11.12.2017 №803/1560/17 зазначено резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішення, які змінені судом апеляційної інстанції, тому виконання виконавчого документу є неможливим з поважних причин.

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 в адміністративній справі №803/1560/17 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю,: визнано протиправним та скасовано наказ Держгеокадастру від 03.11.2017 №815-то "Про звільнення ОСОБА_1 "; визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 03.11.2017 №433-к "Про оголошення наказу Держгеокадастру від 03.11.2017 №815-то "Про звільнення ОСОБА_1"; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Волинській; області з 03.11.2017; стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Волинській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21.581,07 грн.

З метою примусового виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 в адміністративній справі №803/1560/17 видано виконавчий лист від 11.12.2017.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 замінено пункт четвертий резолютивної частини постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №803/1560/17, викладено його в такій редакції: "Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 04.11.2017". Постанова набрала законної сили 11.07.2018.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В прийнято постанову від 07.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57853591 на підставі виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 №803/1560/17 про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Волинській області з 03.11.2017 та встановлено боржнику 3 робочі дні з моменту отримання постанови для самостійного виконання рішення.

Згідно зі штемпелем вхідної кореспонденції постанову від 07.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57853591 отримана Держгеокадастром 29.12.2018.

До позову додано лист Держгеокадастру від 04.01.2019, адресований Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання причин невиконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №803/1560/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області з 03.11.2017 поважними та заявлено клопотання про відкладення проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №57853591 з примусового виконання виконавчого листа від 11.12.2017 №803/1560/17 до розгляду судом заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Для підтвердження направлення листа від 04.01.2019 додано фіскальний чек про надання 04.01.2019 послуг поштового зв'язку та список поштових відправлень на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

У зв'язку з невиконанням боржником рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 в справі №803/1560/17 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Руденком В.В прийнято постанову від 09.04.2019 у виконавчому провадженні №57853591 про накладення штрафу.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята). За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Судом встановлено, що державним виконавцем прийнято постанову від 07.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57853591 на підставі виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 №803/1560/17 та встановлено боржнику 3 робочі дні з моменту отримання постанови для самостійного виконання рішення щодо поновлення особи на посаді з 03.11.2017.

Згідно зі статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (частина перша). У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частини друга).

Статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону (частина перша). Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (частина друга).

Як уже зазначалось позивачем подано відповідачу заяву від 04.01.2019 про визнання поважними причин невиконання постанови від 05.12.2017 у справі №803/1560/17 та наявності підстав для відкладення проведення виконавчих дій. В обґрунтування наведеного зазначено, що рішення суду першої інстанції було змінено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018, відповідно виконання постанови про відкриття виконавчого провадження щодо поновлення особи на посаді з 03.11.2017 буде незаконним та не відповідатиме рішенню, що набрало законної сили, тому виконання виконавчого документа є неможливим з поважних причин.

З урахуванням отримання Держгеокадастром, 29.12.2018, постанови від 07.12.2018 про відкриття виконавчого провадження №57853591, надіслання 04.01.2019 заяви про визнання поважними причин невиконання рішення суд, а також вихідних днів у період з 29.12.2018 по 04.01.2019, суд доходить висновку, що позивачем направлено заяву в строк, встановлений державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" в разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За змістом наведених норм, на боржника не накладається штраф у разі невиконання рішення суду в строк, встановлений державним виконавцем лише, якщо існували поважні причини.

На підтвердження поважності причин невиконання постанови від 05.12.2017 у справі №803/1560/17, крім повідомлення про зміну рішення та невідповідності виконавчого листа постанові апеляційного суду, якою змінено рішення суду першої інстанції в частині дати поновлення на посаді стягувача, позивачем також надано копію заяви від 04.01.2019 про визнання виконавчого листа від 11.12.2017 №803/1560/17 таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконання за виконавчим листом до розгляду заяви, адресовану Волинському окружного адміністративного суду. Листом від 10.01.2019 №803/1560/17/426/19 Волинський окружний адміністративний суд повідомив позивача про неможливість розгляду відповідної заяви, оскільки справу направлено до Верховного Суду для розгляду касаційної скарги.

Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови від 09.04.2019 про накладення штрафу у виконавчому провадженні 57853591, державний виконавець не погодився з доводами боржника щодо поважності причин невиконання рішення суду, вказавши, що судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції не скасовано, а лише змінено в частині дати поновлення на посаді, що не є об'єктивними причинами неможливості виконання рішення суду.

Суд погоджується з такими доводами державного виконавця. Зазначаючи про неможливість виконання рішення суду, позивач вказує, що внаслідок зміни рішення суду першої інстанції в частині дати поновлення на посаді, неможливим є виконання вимоги державного виконавця щодо поновлення стягувача на посаді з 03.11.2017, оскільки рішенням суду апеляційної інстанції стягувача поновлено з 04.11.2107. На думку суду, позивачем не наведено об'єктивних причин, які б унеможливили виконання вимоги державного виконавця шляхом поновлення стягувача з 04.11.2017, що могло бути розцінено державним виконавцем як належне виконання його вимоги з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції. В даному випадку, звернення до Волинського окружного адміністративного суду з вимогою зупинити виконавче провадження та визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню не є об'єктивною перешкодою для виконання вимоги державного виконавця в частині поновлення стягувача на посаді з 04.11.2017. Така поведінка боржника призвела до невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, протягом тривалого строку, внаслідок чого право позивача залишилось не поновленим.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач мав реальну можливість виконати вимогу державного виконавця щодо поновлення стягувача на посаді з урахуванням постанови суду апеляційної інстанції в частині зміни дати такого поновлення на один день. Відповідно в державного виконавця були правові підстави для накладення штрафу на боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання рішення вимоги державного виконавця без поважних причин.

Доходячи такого висновку, судом взято до уваги, що належне виконання рішення суду в частині поновлення стягувача на посаді на підставі рішення суду є відновленням порушеного права особи на працю та гарантії від незаконного звільнення, що передбачено статтею 43 Конституції України. Статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення в суду в частині поновлення на посаді підлягає негайному виконанню.

Відповідно до частини першої статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

На думку суду, були відсутні підстави для відкладення виконавчих дій на строк до 10 днів на підставі заяви позивача. Як уже зазначалось, суд погодився з доводами державного виконавця про недоведеність боржником наявності об'єктивних обставин, які б перешкоджали виконанню вимоги державного виконавця.

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені підстави для зупинення провадження у справі, серед яких відсутня така підстава як звернення до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню в разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Судом зазначалось, що рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 в адміністративній справі №803/1560/17 змінено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2018 у частині дати поновлення особи на посаді з 03.11.2017 на 04.11.2017. Отже, в державного виконавця не було правових підстав для закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо строків звернення до суду, то суд вважає, що позивачем дотримано десятиденного строку, встановленого статтею 287 КАС України, оскільки відповідно до відмітки на супровідному листі від 09.04.2019 №20-1/5785359/25 оскаржувану постанову від 09.04.2019 про накладення штрафу отримано позивачем 22.04.2019, водночас до суду позов направлено 02.05.2019, тобто в межах строку.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (платіжне доручення від 25.04.2019 №272). Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Позивач - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (ідентифікаційний номер 39411771, місцезнаходження: 03680, місто Київ , вулиця Народного Ополчення, будинок 3).

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код Міністерства юстиції України 00015622, місцезнаходження 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13).

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Судові рішення за наслідками розгляду судом першої інстанції справи, визначеної статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець

Попередній документ
82077398
Наступний документ
82077400
Інформація про рішення:
№ рішення: 82077399
№ справи: 640/7972/19
Дата рішення: 28.05.2019
Дата публікації: 31.05.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (04.07.2019)
Дата надходження: 10.05.2019
Предмет позову: визнання протиправною та скасування постанови ВП №57853591